Пенсії, податки, СБУ та олігархи. Які плани у депутатів Ради на 2022 рік

Народні депутати вже наступного тижня повернуться до роботи в режимі пленарних засідань. За які законопроекти Рада візьметься в найближчі місяці і які пріоритети ставить на 2022 рік – в матеріалі РБК-Україна.

Народні депутати з понеділка знову зберуться під куполом після довгих зимових канікул. В останні дні січня парламент завершить роботу шостої сесії і відразу ж з лютого відкриє нову – сьому. Два тижні поспіль Рада засідатиме в режимі пленарних засідань.

Фракція "Слуга народу", маючи вирішальне слово у формуванні парламентської повістки, хоче насамперед розглянути ті документи, які не встигли винести на голосування в грудні. Це, зокрема, законопроекти про введення накопичувальної пенсії і податки для грального бізнесу. Плюс на цей рік депутати планують роботу над податковою реформою і реформою СБУ, а також внесення змін до Конституції і часткову легалізацію марихуани.

Оскільки більшість з цих питань або не дуже популярні в суспільстві, або мають політичне підґрунтя, їхній розгляд не обійдеться без дебатів у Раді. З наближенням виборів позакоаліційні депутати стають все менш поступливими для влади. А війни, з якими Банкова пішла на впливових "гравців" політичної та бізнес еліти, можуть ще більше загострити обстановку в сесійній залі.

Пенсії, СБУ та канабіс

Один із перших законопроектів, який "Слуга народу" має намір винести на голосування в зал – про накопичувальне пенсійне забезпечення №2683. Його розгляд було заплановано на 16 грудня, в передостанній пленарний день Ради.

РБК-Україна вже детально описувала суть цієї реформи. Вона передбачає, що всі офіційно працевлаштовані люди до 55 років отримають свої персональні рахунки. Туди зараховуватиметься частина сплачених ними податків. А після виходу на пенсію українці зможуть використовувати накопичені кошти. Ця система буде працювати одночасно з солідарною. Тобто у майбутнього покоління пенсіонерів з'явиться два джерела доходу.

Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук прогнозує, що парламент може проголосувати документ за основу цієї зими. "Потім опозиційні фракції, найімовірніше, спробують завалити його поправками. Але цей другий рівень за планом має запрацювати вже з 1 січня 2023 року. Відповідно, голосування має відбутися якомога швидше", – пояснила Кравчук.

Ще один законопроект, який депутати хочуть ухвалити найближчим часом – про реформу СБУ (№3196-д). Основна ідея документа полягає в тому, щоби розмежувати контррозвідувальну і оперативно-розшукову діяльності спецслужби. Її співробітники повинні пройти переатестацію. Частину повноважень СБУ передадуть іншим правоохоронним органам, до 2025 року вона позбудеться функції слідства.

В Україні готується реформа СБУ (Фото: ssu.gov.ua)

Навколо цього документа склалася неоднозначна ситуація. З одного боку, частина експертного середовища незадоволена текстом і нарікає на розширення повноважень спецслужби. Наприклад, для неї спрощується блокування сайтів і доступ до електронних комунікацій, до "прослуховування" і конфіденційної інформації українців.

З іншого боку, саму СБУ, судячи з усього, не зовсім влаштовує та редакція, яку підготувала робоча група. І водночас партнери в ЄС, США і НАТО закликають парламент прийняти законопроект саме в комітетському варіанті.

Як пояснила Євгенія Кравчук, до документа надійшло понад 2 тисячі поправок. І зараз у Раді триває активна дискусія щодо того, чи варто розглядати цей проект за скороченою спецпроцедурою. Багато депутатів категорично проти, адже це обмежить число поправок, які можна буде винести на підтвердження. Тому не виключено, що комітету доведеться ще доопрацювати фінальний текст, допустила Кравчук.

Крім того, цього року парламент може легалізувати медичний Каннабіс. Влітку більше 80 депутатів, включаючи представників "Слуги народу", внесли законопроект, який дозволяє використання марихуани в лікувальних цілях. Але Рада відправила цей документ на доопрацювання.

МОЗ в середині грудня представив свою версію тексту, у якого є шанси набрати достатньо голосів "за". У найближчі місяць-два ця ініціатива, як очікується, буде зареєстрована в Раді у вигляді проекту, допустила Євгенія Кравчук.

Ліки на основі канабісу потребують не менше 2 млн пацієнтів з онкологією, епілепсією і хворобою Альцгеймера. Але на застосування канабісу в рекреаційних цілях збережеться заборона, каже вона.

Легалізація канабісу в Україні проходить не без проблем (Фото: GettyImages)

"Законопроект від Міністерства посилює роль поліції в контролі на всіх етапах – вирощуванні, виготовленні, реалізації та отриманні рецептів. Поліція підтримує цей документ– правоохоронцям також не до душі виловлювати цих бідних мам, які змушені купувати на "чорному ринку" краплі для хворої дитини", – зазначила заступник голови фракції "Слуга народу".

Податки та економічний паспорт

Ще одна реформа, якій депутати хочуть дати старт цього року, стосується податків. Перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк ("Голос") пояснив, що зараз у Раді є дві концепції того, як має виглядати ця реформа. Одна – від представників монобільшості на чолі з Данилом Гетманцевим, друга – запропонована "Голосом". Деякі їхні ідеї збігаються. Як, наприклад, об'єднання трьох внесків – військового, ПДФО та ЄСВ – в один платіж з одночасним зниженням.

"Це реформа оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб. але це точно не ця сесія, адже ще навіть не внесений законопроект", – сказав РБК-Україна голова профільного комітету Данило Гетманцев (СН).

До цієї реформи Рада, ймовірно, перейде тільки в другому півріччі. У більш осяжній перспективі депутати можуть взятися за регуляцію податків для індустріальних парків, яка передбачена в законопроектах № 5688 і № 5689. У цих документах закладені фіскальні стимули і "поблажки" для розвитку таких промислових майданчиків в Україні.

Крім того, фінансовому комітету належить підготовка до першого читання законопроекту про економічний паспорт українця (№ №6394), який подав Володимир Зеленський на початку грудня. Президент пропонує створити фонд для майбутніх поколінь. Його наповнять бюджетними коштами, зокрема, за рахунок ренти на користування надрами. Доступ до грошей, накопичених у фонді, отримають діти, які народилися з 2019 року.

Ярослав Железняк вважає законопроект непродуманим. За його словами, такі фонди працюють в Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Саудівській Аравії та Норвегії. Але у цих країн є величезні запаси нафти і профіцитний бюджет, на відміну від України, яка змушена з року в рік позичати кошти.

"Ідея максимально популістська, у нас немає на це коштів. Щороку ми беремо в борг приблизно 200 млрд гривень. Вони планують 50 млрд відкладати в цей фонд. Значить, тепер ми будемо брати в борг 250 млрд. Куди можуть бути інвестовані ці кошти? В боргові зобов'язання держави. Тобто ми будемо самі собі платити відсотки або ж брати більше грошей в кредит у міжнародних партнерів і за це ще платити відсотки", – сказав Железняк.

У Раді готуються до податкової реформи (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Гетманцев прогнозує, що Рада може проголосувати цей законопроект у першому читанні вже на початку лютого. Оскільки запуск Фонду намічений на 1 січня 2023 року, то документ не будуть відкладати в довгий ящик.

"Ми вводимо це так, як це працює за кордоном. Голоси будуть, тому що це популярна ініціатива, яка підтримується людьми. Але це зовсім не популізм. Вона розрахована на цифрах, програмах, вона, дійсно, буде довготривалою. Я не виключаю будь-яких точкових змін у цьому документі, але я не бачу потреби щось змінювати концептуально", – пояснив виданню голова профільного комітету.

Податкові зміни можуть торкнутися і ринок азартних ігор. У найближчі тижні парламент збирається ухвалити в другому читанні законопроект №2713-д, який встановлює нові ставки податків для грального бізнесу. Для деяких видів діяльності фіскальне навантаження планують знизити. Частина депутатського корпусу критикує такий крок, підозрюючи своїх колег у лобізмі та створенні неконкурентних правил.

Однак, на думку Гетманцева, зниження суми податків допоможе вивести ринок з "тіні". І після того, як бізнес запрацює "в білу", можна обговорювати збільшення фіскального навантаження, уточнив голова профільного комітету Ради.

Ще одна президентська ініціатива, запланована на 2022 рік – пакет законопроектів про множинне громадянство. Один із них, по суті базовий документ (№6368), дозволяє одночасно з паспортом України володіти ще одним або декількома паспортами. Ці документи ще не розглянуті профільним комітетом з прав людини. У багатьох представників монобільшості є застереження і зауваження до цієї ініціативи. А тому депутати поки не можуть відповісти, коли саме вона потрапить до зали.

Децентралізація, деолігархізація та культура

Президентська команда цього року хоче взятися за чотири документи, так чи інакше пов'язаних з місцевим самоврядуванням. Один з них – це новий закон про столицю №2143-3, який збираються винести на друге читання. Він, серед іншого, розділяє посади мера і голови КМДА.

Опоненти влади вважають цей документ спробою Банкової послабити позиції Віталія Кличка як потенційного суперника в президентських перегонах-2024. Мовляв, не дарма протягом двох років про цей проект згадували тільки тоді, коли відносини зі столичним градоначальником переходили в конфронтацію. Соратники Зеленського запевняють, що всього лише хочуть навести порядок у Києві і відкидають будь-які політичні мотиви.

"Навколо законопроекту про столицю є маса маніпуляцій і спекуляцій. Хтось намагається подати це як елемент політичної війни. Думаю, ми будемо намагатися переконати всі сторони в необхідності підтримати цей документ заради киян. Зараз, я вважаю, нам потрібно зосередитися на тому, щоби відновити діалог з Віталієм Кличком, щоби була спільна підтримка цього законопроекту", – сказав РБК-Україна член парламентського комітету з держвлади Віталій Безгін (СН).

Мер Києва Віталій Кличко (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Перш ніж прийняти закон про столицю, Рада збирається проголосувати документ про місцеві державні адміністрації (№4298). Цей проект прописує роль і нові функції, які будуть покладені на голів РДА, ОДА та КМДА. У рамках майбутньої реформи децентралізації їх замінять префектами. Законопроект вже готовий до голосування у другому читанні, каже Безгін. Єдина перешкода – безліч поправок, тому на їхній розгляд під куполом може піти декілька днів.

Цей документ ляже в основу змін до Конституції про децентралізацію, яку готує президентська команда. Наприкінці листопада в Раді з'явилася попередня концепція цієї реформи, написана групою експертів. У фракції "Слуга народу" планують "відшліфувати" цей документ до 1 березня і зареєструвати його в парламенті. Щоби встигнути змінити Основний закон до кінця 2022 року, депутати повинні до середини літа відправити готовий законопроект на оцінку КСУ і проголосувати його за основу.

Поки представники монобільшості сумніваються, що Рада зможе вкластися в ці терміни. До того ж для фінального голосування необхідно щонайменше 300 голосів – і це ще одне завдання, яке доведеться вирішувати.

Четвертий законопроект – про місцевий референдум. Його автор, спікер Руслан Стефанчук, сподівається, що парламенту вдасться ухвалити документ у 2022 році. Це цілком реалістично, однак є кілька "але", уточнив Безгін.

"Висновок Венеційської комісії про законопроект очікується тільки наприкінці місяця. Документ ще навіть не розглядався комітетом до першого читання. Є дуже багато зауважень у асоціацій місцевого самоврядування. Тому, на мою думку, ще до розгляду комітетом потрібно провести широке обговорення цього проекту з усіма стейкхолдерами. Він стосується прав громад, їхні інтереси необхідно врахувати", – сказав нардеп.

Паралельно президентська команда планує ухвалити додаткові законопроекти, спрямовані на боротьбу з олігархами. Деякі з них вже зареєстровані в Раді, ще частина – в стадії розробки у Кабміну, каже Євгенія Кравчук.

"Є законопроекти про посилення Антимонопольного комітету – №5431, який вже проголосований за основу, і №5432. Зараз Мін'юст і антикорупційний комітет парламенту працюють над написанням законопроекту про лобізм. Також ми повинні прийняти зміни до закону про політичні партії, щоби обмежити можливість їхнього фінансування олігархами, і зміни в антикорупційне законодавство", – пояснила депутат.

Народний депутат Євгенія Кравчук (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

І ще один блок ініціатив, які збирається прийняти Рада в 2022 році, стосуються культури і туризму. Профільний гуманітарний комітет запропонує депутатам запровадити спеціальну субвенцію для підтримки культурних установ, громадських просторів та книжкових магазинів.

"У нас в планах також є пакет законопроектів для підтримки книжкової індустрії. "Ковідна тисяча" показала, що книги користувалися найбільшим попитом. Ми хочемо зробити такі сертифікати на постійній основі, принаймні, для окремих вікових груп. Наприклад, щоби батьки могли за рахунок такого сертифіката купити перші книги своїй дитині або книги по догляду за дітьми", – розповіла Кравчук.

***

Як прогнозують депутати, перші два пленарні тижні навряд чи будуть наповнені резонансними питаннями. Для цього потрібна мобілізація в сесійній залі. Але деякі народні обранці до середини лютого можуть ще не повернуться з "теплих країв", допускають співрозмовники видання в монобільшості. А самостійно приймати делікатні в політичному сенсі законопроекти "Слузі народу" стає все складніше.

Є ще один важливий фактор, який здатний порушити парламентські плани – це спалах "ковіду". Зараз, як стверджують учені, в Україні вже почалася нова хвиля епідемії. Якщо інфекція набуде таких же масштабів, як у західних країнах, то цілком ймовірно, що через пару тижнів депутатам доведеться піти на карантин.