Втрачаючи вплив: чи втримає Зеленський контроль над Радою

Сьогодні почне роботу третя сесія Верховної ради, якій належить розглянути багато резонансних питань, від ринку землі до Трудового кодексу. Про те, в якому режимі буде працювати парламент, як змінилися стосунки між Радою, Кабміном і Офісом президента і чи можливі дострокові вибори ВР – в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада зразка лютого 2020 року помітно відрізняється від себе самої часів початку роботи. В перші тижні вересня парламент працював у "турборежимі", інтенсивно засідаючи з ранку до вечора і приймаючи сотні рішень без особливих дискусій і роздумів.

Багато з прийнятих тоді законопроектів були розроблені самими депутатами ще під час виборчої кампанії або на стратегічній сесії у Трускавці. Але головним і, по суті, єдиним центром прийняття рішень був Офіс президента. Кабмін і парламент лише повинні були ці рішення реалізовувати.

Тому коли Володимир Зеленський на початку вересня на нараді публічно роздав Верховній раді та уряду низку доручень, з конкретними дедлайнами і відповідальними особами, у владі це ні в кого не викликало питань. Перші особи Кабміну і ВР постійно підкреслювали, що легітимність законодавчої і виконавчої влади заснована на високому рівні довіри громадян особисто до президента, членами команди якого вони є в першу чергу.

З того часу багато чого змінилося. У злагодженій роботі монобільшості все частіше почали траплятися збої, голосів регулярно не вистачало, багато які законопроекти, навіть внесені президентом, доводилося відправляти на доопрацювання. У Раду повернулися звичні парламентські практики пошуку голосів під конкретні важливі питання і торгів з опозицією.

Обсяг завдань

На третю сесію, яка закінчиться в середині липня, перед Радою стоять об'ємні завдання: планується розглянути близько півтори тисячі законопроектів. Для порівняння – на другій сесії Рада розглянула 463 законопроекти, з яких в цілому схвалила 158. Також парламент прийняв майже три сотні постанов та інших нормативних актів.

"Ми ділимо свої задачі на дві категорії: закінчити вже розпочаті реформи і приступити до нових. Наприклад, дуже важливо, в тому числі і для наших міжнародних кредиторів, щоб була завершена земельна реформа. Також плануємо все-таки прийняти новий регламент ВР, закон про банки, медійні закони, Трудовий кодекс і т. д.", – сказав РБК-Україна перший заступник голови фракції "Слуги народу" Олександр Корнієнко.

За словами депутата, Рада займатиметься також питаннями народовладдя, дерегуляції, азартних ігор і податкової реформи. Парламент навіть планує взятися за затвердження великого державного герба України.

"Ми збираємося протягом сесії прийняти пакет законопроектів, які дозволять до місцевих виборів завершити децентралізацію. Ми повинні однозначно завершити процес в цьому році, щоб по всій країні місцеві вибори проходили за єдиними правилами, а не так, як зараз – половина знаходиться в об'єднаних територіальних громадах, а половина – у районах та містах. Це неправильний підхід", – сказав виданню нардеп від СН Олександр Качура.

Але головна боротьба найближчим часом, звичайно, розгорнеться навколо законопроекту про ринок землі. Це, напевно, єдина масштабна ініціатива Зеленського, яку не підтримує більшість виборців.

Зазвичай на Банковій вибудовують свою політику, відштовхуючись від даних соцопитувань і фокус-груп. Проти ринку землі утворився широкий опозиційний союз з "Батьківщиною", ОПЗЖ і позапарламентськими націоналістами в головних ролях.

В уряді розраховують на те, що парламент приступить до другого читання земельного законопроекту вже на цьому тижні, і його розгляд не буде надто довгим.

"Зараз це взагалі вже не справа уряду, парламент сам буде визначатися, коли і як він займеться землею", – сказав РБК-Україна один з представників монобільшості. За його прогнозами, розгляд цього документа може і не розпочатися на першому сесійному тижні.

Перед новим роком аграрний комітет закінчив розгляд чотирьох з гаком тисяч поправок, відхиливши майже всі з них. Але 30 січня депутати взялися за обговорення по другому колу. Співрозмовники РБК-Україна пов'язують це з позицією спікера Дмитра Разумкова, який хоче провести законопроект через друге читання з дотриманням усіх процедур.

Спочатку в "Слуги народу" була ідея перед розглядом земельного питання прийняти новий регламент роботи ВР. Він повинен обмежити можливість окремих депутатів (в першу чергу, природно, опозиції) затягувати розгляд законопроектів через подачу великої кількості поправок. Але зареєстрованим в Раді проектом нового регламенту виявилися незадоволені і багато хто з депутатів монобільшості, тому його довелося відкликати.

У будь-якому випадку, в керівництві СН кажуть, що не мають наміру ламати парламент через коліно і схвалити земельну реформу за одне-два голосування в залі. Там розраховують умовити хоча б частину опозиції, приміром ОПЗЖ, відкликати свої правки або не наполягати на розгляді у залі, щоб заощадити час.

Джерела видання розповіли і про запасний варіант – змінити розклад роботи парламенту, провівши кілька пленарних тижнів поспіль, ще й з продовженням допізна вечірніх засідань. Тоді, працюючи з ранку до ночі щодня, Рада зможе впоратися з тисячами поправок за пару-трійку тижнів, провалюючи поправки одна за одною.

Попутно ставиться й інша мета: якщо розгляд піде по затяжній повній процедурі, "слуги народу" будуть максимально звертати увагу ЗМІ і виборців на безглуздість і неефективність такого режиму роботи і готувати громадську думку до реформи регламенту ВР.

Очевидно, буде проблематичним і розгляд у сесійній залі двох медійних законів. Під перший з них, "Про медіа", поданий групою депутатів від СН, голоси повинні знайтися. Тоді як другий, про протидію дезінформації, розроблений міністерством культури, викликав майже одностайне обурення журналістської та експертної спільнот, а також різних груп опозиції – від "Євросолідарності" до ОПЗЖ.

Вийшли з-під контролю

Те, що депутати-новачки від "Слуги народу" з часом набудуть суб'єктності, було неминуче, визнає співрозмовник видання в оточенні Зеленського.

"Зараз вони вже в усьому розібралися, помічників завели, які допомагають аналізувати законопроекти, вимагають, щоб з ними рахувалися. Так, як було в перші тижні, вже точно не буде. Плюс різні лобісти теж шукають і знаходять підхід до депутатів", – сказав співрозмовник.

Один з депутатів монобільшості в якості прикладу наводить історію з прийняттям законопроекту про анбандлінг "Нафтогазу" в минулому жовтні. Тоді під тиском Кабміну, який не вкладався в поставлені перед ним дедлайни, у першому читанні депутати повірили уряду "на слово" і проголосували "за" без особливих обговорень.

"А ось зараз історія з законопроектом про гральний бізнес показала: без обговорення, без вникання в суть питання вже ніхто нічого голосувати не буде", – сказав нардеп.

Особливо актуально це для мажоритарників. Крім парламентської роботи, вони намагаються посилювати позиції на округах, просувають своїх людей на посади в місцевій владі і намагаються тиснути на губернаторів.

Крім того, вже щосили йде підготовка до місцевих виборів, і мажоритарники активно формують списки кандидатів у своїх округах. Хоча в "Слузі народу" запевняють, що партія на місцевих виборах буде застосовувати інші підходи і списки будуть формуватися відкрито і прозоро.

На Банковій подібним положенням справ не особливо задоволені. Голова ОП Андрій Богдан неодноразово висловлював парламенту невдоволення занадто повільним розглядом питань. Аналогічні претензії він висував і уряду.

Але поки у президента змушені миритися з такою ситуацією, тим більше, що спікер Дмитро Разумков, як у випадку з земельною реформою, часто наполягає на тому, щоб дотримувалися регламентні процедури. При цьому у можливість заміни голови ВР джерела РБК-Україна в парламенті не вірять. Разумков за п'ять місяців роботи Ради зумів знайти спільну мову, в тому числі і з опозицією, на нього орієнтуються і багато хто з "рядових" депутатів монобільшості. "Інколи у стосунках із спікером у виникають якісь робочі труднощі, але це абсолютно нормально, про відставку мова взагалі не йде", - сказав спірозмовник з Банкової.

Окремі проблеми в комунікаціях між різними органами влади все ж існують. Окремі "слуги народу", які контактують особисто з Зеленським, час від часу скаржаться йому на те, що Кабмін приділяє депутатам недостатньо уваги та не пояснює їм суть і важливість внесених в Раду законопроектів. Хоча останнім часом комунікація по лінії Рада-Кабмін все ж почала налагоджуватися, кажуть співрозмовники видання.Інколи у якогось депутата є власні побажання до законопроектів, він доносить це уряду, але в Кабміні не згоді - і це потім трактується як "комунікаційні проблеми".

"Якщо би можна було змахнути чарівною паличкою і поміняти нинішніх депутатів на більш лояльних, в тій же кількості, що і зараз, це б зробили", – каже співрозмовник у президентському оточенні.

При цьому два джерела РБК-Україна підтверджують, що ще минулої осені Зеленському запропонували відразу кілька юридичних варіантів як можна оголосити перевибори ще до закінчення річної заборони на розпуск ВР.

Попри цілу серію гучних внутрішніх скандалів, з фракції "Слуги народу" були виключені лише три депутати. Зараз вона налічує 247 осіб, до яких можна приплюсувати спікера Дмитра Разумкова та його першого заступника Руслана Стефанчука.

Але як показують голосування, реально "слуги" можуть розраховувати на 230-235 голосів у залі. І то за умови, що дане питання не викликає заперечень у якоїсь із внутрішньофракційних груп впливу.

Згідно з останніми соцопитуваннями, партія "Слуга народу" і зараз може розраховувати на монопольну більшість у Раді в разі дострокових виборів. Вони в будь-якому випадку пройдуть вже за новими правилами – наступний склад парламенту буде обрано за пропорційною системою з відкритими списками.

"Добре, нехай тоді у нас стане 230 чоловік у фракції – і запасу голосів вже немає. Мажоритарників і депутатських груп теж немає. Зате є як мінімум три сильні фракції опозиції, в сумі 220 чоловік, тому що всього депутатів буде 450, а не 424, як зараз. Навіщо міняти шило на мило, а то і робити собі гірше?" – у розмові з РБК-Україна розмірковує один з лідерів монобільшості.

Втім, різні співрозмовники в "Слуги народу" визнають, що якщо цей парламент повністю вийде з-під контролю Банкової і якщо не будуть голосуватися принципові для президента питання, на кшталт ринку землі чи ініціатив по Донбасу, Зеленський все ж може зважитися на достроковий розпуск парламенту. Однак на даний момент в Офісі президента ситуацію в Раді катастрофічною зовсім не вважають, і варіант із розпуском всерйоз не розглядається.