У тіні Зеленського: як працює Кабмін Дениса Шмигаля

Майже сто днів тому Володимир Зеленський закликав парламент замінити уряд "нових облич", що пропрацював менше півроку, на уряд "для людей".

Щоби зупинити падіння рейтингів влади і виправити економічні прорахунки, президент вирішив провести повне перезавантаження Кабміну, заповнивши його більш досвідченими управлінцями та кількома "старими" міністрами.

Спочатку Кабмін формували в поспіху. Доукомплектовувати його довелося вже в ході роботи. Навіть з кандидатурою наступника Олексія Гончарука на Банковій визначилися менш ніж за тиждень до голосування в Раді. Ним став Денис Шмигаль, екс-менеджер енергохолдингу ДТЕК, призначений Зеленським у серпні минулого року головою Івано-Франківської облдержадміністрації.

У лютому чиновницька кар'єрна драбина привела Шмигаля на посаду віце-прем'єра – міністра з питань розвитку громад і територій в уряді Гончарука. А вже через місяць, 4 березня, він перебрався в крісло прем'єра.

Ключова різниця між двома урядами полягають хіба що в кадровій політиці прем'єрів, їхній манері управління і делегуванні повноважень. За великим рахунком, Кабмін Шмигаля поки мало чим відрізняється від попереднього, визнають кілька співрозмовників у команді Зеленського.

Новий уряд працює трохи більше ніж три місяці (Фото: kmu.gov.ua)

Шмигаль, на відміну від Гончарука, брав участь у формуванні Кабміну лише на останніх етапах. З багатьма кандидатами, які отримали міністерські портфелі, в Офісі президента визначилися ще до того, як знайшли заміну прем'єру. А тому урядом Шмигаля його можна назвати "з дуже великою натяжкою", сказав у розмові з РБК-Україна співрозмовник із команди Зеленського.

За його словами, "повністю лояльним" до нинішнього прем'єра можна вважати лише міністра Кабміну Олега Немчінова. Також за ініціативою Шмигаля в уряд прийшли працювати міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, з яким прем'єр навчався в університеті, а також в. о. міністра енергетики Ольга Буславець. Її спершу планували призначити міністром, але ця кандидатура не знайшла підтримки в депутатському корпусі, зокрема і серед "Слуги народу".

Претензія до неї, як і до самого Шмигаля, зводилася до їхнього зв'язку зі структурами Ріната Ахметова. У Зеленського будь-який вплив олігарха на уряд і його главу всіляко заперечують.

"Не можна сказати, що Шмигаль ходить до Ахметова на інструктаж. Але їхня філософія в частині генерації багато в чому збігається", – сказав виданню одне з джерел в оточенні президента.

Відносини всередині команди

Вибудовуючи вертикаль у Кабміні, Шмигаль відновив практику роботи в урядових комітетах. У цих комітетах за кожним із трьох віце-прем'єрів закріплено по кілька міністрів, з якими вони спільно розробляють проекти рішень для розгляду уряду.

Така ієрархія не всім членам Кабміну припала до душі. У цій конструкції міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов потрапив під кураторство віце-прем'єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

"Чернишов вважає, що може обійтися і без Федорова. І на цьому грунті у них назріває конфлікт", – розповіло РБК-Україна одне з джерел у команді Зеленського.

Інший поінформований співрозмовник РБК-Україна уточнив, що в Чернишова простежуються амбіції, які не обмежуються займаною ним посадою "рядового" міністра. І додав, що такого роду амбіції спостерігаються і в нещодавно призначеного міністра охорони здоров'я Максима Степанова.

Ще одне джерело видання, добре знайоме з "внутрішньою кухнею" уряду, пояснило, що роботу Кабміну Шмигаль вибудував за принципом підприємства.

"Шмигаль – директор на підприємстві, а члени уряду – його заступники, які мусять виконувати його вказівки. А адже насправді це колегіальний орган, де кожен міністр несе, в тому числі, і політичну відповідальність. Не всі міністри згодні з такою конфігурацією, але багато хто воліє про це мовчати і не плювати проти вітру", – сказав співрозмовник.

Є міністри, які користуються все ж більшою вагою і самостійністю, ніж інші. Наприклад, Арсен Аваков, який зумів протриматися в своєму кріслі вже в п'ятому уряді. До його думки прем'єр-міністр часто прислухається, запевняють джерела видання.

Спроби опозиції – причому як за часів минулої влади, так і нинішньої – відправити міністра МВС у відставку кожен раз лише підкреслювали "непотоплюваність" Авакова. У "Слузі народу" допускають, що остання ініціатива фракції "Голос" зі збором підписів за звільнення урядового "старожила", як і раніше, не увінчається успіхом.

Аваков залишить уряд лише у тому випадку, якщо цього захоче президент, констатували кілька співрозмовників у монобільшості. І то за умови, що Зеленський особисто донесе це рішення до членів фракції і представить на місце глави МВС іншу "рівносильну йому кандидатуру".

"З досвіду, політичної та психологічної обізнаності Авакову поступається навіть сам прем'єр. Думаю, він і сам був би радий від нього позбутися. Але як тільки розмова заходить про відставку Авакова, відразу ж виникає питання, а хто може замінити його на чолі МВС", – каже джерело з числа так званої "малої фракції" СН.

Арсен Аваков все ще в статусі "не першого, але й не другої людини в уряді" (Фото: kmu.gov.ua)

Саме відсутність альтернативи заводить будь-які розмови про можливу зміну Авакова в глухий кут, визнав інший впливовий співрозмовник у монобільшості. При цьому глава держави запевнив фракцію, що міністр не тримається за своє крісло і піде сам, коли знадобиться.

Відмінності між стилем управління двох прем'єрів полягають і в їхньому підході до формування команд міністрів. У Гончарука кожен член уряду міг сам підбирати собі заступників. І він відкрито відмахувався від будь-яких кандидатур на посади заступників міністрів або керівників центральних органів виконавчої влади, запропонованих зі сторони.

Але в нинішньому уряді останнє слово за призначенням тих чи інших заступників і керівників ЦОВВ – за Шмыгалем, каже співрозмовник, близький до керівництва ОП.

"Коли йому когось рекомендують, у тому числі з Офісу, він слухає, але далі посилає по довгому бюрократичному колу спецперевірки. І на цьому етапі виникають різного роду питання до запропонованої йому кандидатури – наприклад, до доброчесності. У результаті багато кадрових рішень підвисають", – сказав співрозмовник.

У деяких операційних питаннях Шмигаль більш самостійний з огляду на більшу досвідченість, ніж це було у випадку з Гончаруком, говорить інше джерело в команді Зеленського.

"Але зрозуміло, що всі ключові і системні питання прем'єр – як Гончарук, так і Шмигаль – обговорює з Банковою. І останнє слово – за президентом. В нинішніх реаліях це доля будь-якого уряду під час президентства Зеленського. Так вибудувана система управління країною", – визнав співрозмовник.

Програма комом

Під час формування Кабінету міністрів Шмигаля монобільшість залишилася за бортом будь-яких консультацій або співбесід. Про багатьох кандидатів депутати вперше дізналися незадовго до їхнього призначення. З цієї ж причини чимало міністрів у "Слузі народу" сприймають як "чужаків".

На відміну від Гончарука, зі Шмигалем у монобільшості відносини більш формалізовані. Найчастіше керівництво "Слуги народу" контактує з новим прем'єром через його помічників.

Відносини з новим урядом дійсно відрізняються, підтвердила РБК-Україна заступник голови фракції монобільшості Євгенія Кравчук. У Кабінеті міністрів Гончарука було п'ятеро міністрів, які пройшли в Раду за списком "Слуги народу". Тоді як багатьох міністрів, призначених в новий уряд, депутати не знали, зазначила Кравчук.

"У виправдання новому Кабміну можна сказати, що вони були призначені напередодні коронакризи і карантину. В тому числі через це трохи погіршилося спілкування народних депутатів та представників уряду. Ймовірно, я не єдина, хто скаже, що деякі міністри місяцями не приходять на засідання профільних комітетів. Думаю, зараз, коли закінчуються карантинні заходи, це співробітництво буде покращено", – сказала Кравчук.

Її колега по фракції Олександр Качура пояснив виданню, що про багато рішень Кабміну у фракції дізнаються з Telegram-каналів опозиційних депутатів. І цим браком комунікації в "Слузі народу" незадоволені.

Це невдоволення вилилося під час розгляду проекту змін до бюджету на 2020 рік, коли в березні парламент відправив його на повторне перше читання. А в останні тижні народні депутати вправляються у своїй критиці програми діяльності Кабінету міністрів.

Щоб уряд отримав річну недоторканність, передбачену законом, за цю програму має проголосувати більшість народних депутатів. Але навіть у президентській фракції не приховують свого обурення запропонованим їм документом. За словами Кравчук, у фракції відразу ж попередили уряд, що у початковому вигляді програма не влаштовує парламентські комітети і що її доведеться доопрацювати з урахуванням їхніх зауважень.

Суть програми – "за все хороше і проти всього поганого", підтвердив РБК-Україна Олександр Качура. За його словами, Кабмін підійшов до написання цієї програми як до формальності, вважаючи, що парламент проголосує за що завгодно.

"Це просто набір гасел і декларацій на кілька сторінок без конкретних шляхів реалізацій, економічних показників і результатів, без конкретного переліку законопроектів, які треба ухвалити. Як парламент зможе потім на основі декларацій контролювати діяльність уряду? Ми не готові ставитися до цього як до формальності і нести за це відповідальність", – зазначив депутат.

У "Слузі народу" пояснили, що в комітетах багато міністрів продемонстрували непогані і навіть відмінні програми по частині роботи своїх відомств. Але чому на базі цих напрацювань не склали комплексну програму уряду, а натомість внесли "якийсь реферат" – депутати дивуються.

Минулого четверга Рада, очікувано, відправила урядову програму на доопрацювання. Далі Кабмін може повторно внести оновлену програму, а парламент протягом п'ятнадцяти днів – ухвалити її або знову відхилити, пояснив Качура. Але в другому випадку уряд протягом року вже не зможе внести ще один варіант програми і тоді не отримає річного імунітету.

У Раді багато питань до економічного блоку Кабміну. На фото: Денис Шмигаль і міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко (kmu.gov.ua)

В коментарі РБК-Україна Денис Шмигаль пояснив, що коронавірус став для багатьох урядів світу "чорним лебедем", що значно звузило горизонт планування. Саме з цієї причини Кабмін вирішив розбити програму діяльності на дві частини, зазначив прем'єр-міністр.

"Перша – короткострокові кроки, які допоможуть подолати коронакризу та врятувати життя українців. І якщо подивитися, то більшість кроків з цієї частини ми виконали: це і пенсійне забезпечення, і допомога по безробіттю, і програми підтримки родин, і забезпечення лікарень і багато іншого. Друга частина нашої програми – це була декларація про напрямки, куди ми плануємо рухатись", – сказав Шмигаль.

За його словами, у другій частині уряд відштовхувався від програми президента і партії більшості. І оскільки частина програми уже виконана, а другу частину народні депутати "справедливо запропонували розширити", прем'єр, за його словами, сам вирішив попросити парламент повернути програму на доопрацювання.

Незважаючи на розбіжності, що виникли навколо цього документа, прем'єр-міністр називає свої відносини як із Верховною радою, так і з Офісом президентом "конструктивними".

Претензій, крім розмитої програми і "кульгавої" комунікації, у "слуг народу" до уряду немає. Але в комітетах висловлюють зауваження до роботи окремих міністрів. Найбільше питань накопичилося у аграрного комітету до міністра економіки Ігоря Петрашко, зазначили відразу кілька представників монобільшості.

"Мабуть, заглушити цю суперечку можна буде за рахунок поділу Мінекономіки і Мінагро, яке може відбутися найближчим часом. Петрашком не дуже задоволені і в економічному комітеті, оскільки він так і жодного разу не відвідав їхнього засідання", – пояснив співрозмовник у команді Зеленського.

Говорячи про перспективу розукрупнення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в коментарі виданню Денис Шмигаль уточнив, що це питання "на етапі дискусії".

Чимало критики дісталося Петрашку через те, що депутатів не влаштувала програма уряду як раз в економічній частині. Проте сам міністр сказав виданню, що його відносини з фракцією "знаходяться в абсолютно нормальній, робочій і конструктивній площині".

Що стосується програми, то в економічному блоці вона передбачає дві принципово важливі цілі, уточнив міністр. Перша – це впровадження принципу локалізації виробництва в держзакупівлях.

"Це стане великим джерелом для підтримки українських виробників та тих, хто буде виробляти в Україні. Для цього маємо близько 640 млрд гривень, які йдуть на держзамовлення", – зазначив РБК-Україна Петрашко.

Друга мета, за словами міністра, передбачає доступне кредитування для підприємців під адекватну ставку. "Щоб економіка почала рости на 7-8% в рік, треба щоб банківська система щорічно видавала близько 400 млрд грн кредитів", – прокоментував міністр.

***

Навряд чи найближчим часом зауваження від депутатів обернуться якими-небудь ротаціями в Кабміні. Але співрозмовники в президентській фракції не виключають, що уряд можуть попросити піти у відставку перед місцевими виборами в жовтні. Такий сценарій можливий, якщо рівень довіри до уряду знову почне "просідати", а економіка не оговтається від кризи.

Так чи інакше, остаточне рішення буде за президентом. У нинішній конфігурації влади глава держави замкнув на собі всі сфери, починаючи від питань комунальних тарифів і закінчуючи боротьбою з епідемією коронавіруса.

А тому уряд приречений на роль тіньового громовідводу, покликаного втілювати прикладні ініціативи президента. Але, як тільки він перестане ефективно справлятися з відведеною роллю, Зеленський може попрощатися з ним точно так само, як зробив це і з Кабміном Гончарука.