ua en ru

Судова реформа: що зміниться в судовій системі України

Судова реформа: що зміниться в судовій системі України Фото: Судова реформа в Україні

У Верховній раді сьогодні приймали ключові рішення з реформування судової системи України

Сьогодні в першому читанні Верховної Ради депутатами України була прийнята судова реформа, передбачає внесення суттєвих змін у законі про судоустрій і статус суддів.

Судова реформа в Україні 2016: важливий крок у розвитку системи судоустрою

Закон №4734 30 травня 2016 року був внесений на розгляд до Верховної Ради президентом України. За заявою Петра Порошенка, судова реформа є реформою реформ і забезпечує захист прав громадян на справедливість.

Свою підтримку змінам в організації роботи судової системи України висловив Глава Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Він висловив думку, що ухвалення змін до законів про судоустрій та системі правосуддя, стане важливим знаком того, що Україна рухається вперед. Букикко закликав усі політсили країни підтримати проведення реформи, а також зазначив, що з його позицією солідарні і такі міжнародні партнери, як посли країн "Великої сімки" та члени Ради Європи.

Важливість судової реформи, підкреслив президент ПАРЄ Педро Аграмунт у своїй заяві на офіційному сайті організації.

Законопроект про зміни в судоустрої України, за заявою глави фракції БПП Ігоря Гриніва, названий найбільш професійно підготовленим документом, і на погоджувальній раді практично всі фракції висловили підтримку судової реформи.

Вранці 2 червня профільний комітет Верховної Ради з правової політики, також рекомендував прийняти за основу і в цілому проект закону "Про судоустрій і статус суддів".

Судова реформа в Україні: що зміниться?

Рішення про прийняття Закону №4734 підтримав у першому читанні 281 народний депутат.

Прийнята судова реформа передбачає поетапне збільшення посадових окладів суддів з 15 мінімальних зарплат з 01 січня 2017года до 30 мінімальних зарплат до січня 2020 року. Зарплата суддів апеляційного суду та Вищого спеціалізованого суду також зросте починаючи з 25 мінімальних окладів 2017года і до 50 мінімальних окладів у 2020 році. Також відповідно до закону, передбачається збільшити зарплату суддів Верховного суду з 13 до 75 мінімальних окладів до 1 січня 2017года.

Крім цього, законопроектом передбачається позбавлення Президента повноважень створення і ліквідації судів. Нові норми регламентують проведення реорганізації, утворення і ліквідації судових інститутів у відповідності з прийнятим законом.

Згідно з документом, скасовується можливість призначення п'ятирічного випробувального терміну для суддів і можливість безстрокового заняття посади.

Повноваження щодо надання згоди на утримання судді під вартою до винесення обвинувального вироку передаються від Верховної Ради до Вищої ради правосуддя. Таким чином в даному процесі повністю виключається політична складова.

Механізм призначення та відповідальність суддів

Судова реформа в Україні передбачає наступні вікові обмеження: суддею може бути призначений громадянин України, не молодший 30 років і не старше 65 років. Обов'язковим є наявність професійної освіти, стаж роботи в правовій сфері на менше 5 років, володіння державною мовою, компетентність не тільки в професійних аспектах, але і в соціальних, особистих і т. п.

Механізм, закладений у законі про судоустрій, виключає можливість такої ситуації, коли Вища рада може при призначенні суддів вносити і затверджувати кандидатури, які не відповідають встановленим вимогам.

Абсолютний імунітет судді, згідно із затвердженим законопроектом № 4734, буде замінений функціональним імунітетом. Суддівський імунітет полягає в забороні залучення до відповідальності за юридичну позицію судді, викладену в ухваленому ним рішенні. У той же час суддя може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за проступки, які опосередковано можуть вплинути на його юридичну позицію (наприклад, отримання неправомірної вигоди).

Таким чином нова судова реформа дозволить притягати до відповідальності суддів-корупціонерів.

Передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог до судового рішення через те, що суддя не дає оцінку доводам сторін і т. д. Що стосується дій, не пов'язаних з виконанням професійних обов'язків, суддя несе юридичну відповідальність у загальному порядку.

Вища рада правосуддя, згідно з законопроектом, наділяється повноваженнями щодо надання згоди на арешт і утримання під вартою судді. Проте, якщо суддя затриманий при вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, отримання цієї згоди не обов'язково.