Суд над Трампом: як пройде вирішальний етап імпічменту президента США

Дональд Трамп став лише третім президентом США, якому оголосили імпічмент. На відміну від України, це не означає, що він повинен негайно позбутися посади. Факт імпічменту в Штатах має швидше політичне та історичне значення.

Вирішальне слово залишається за Сенатом США, де за відставку президента повинні проголосувати дві третини сенаторів. З урахуванням того, що більшість у верхній палаті Конгресу складають республіканці, які в абсолютній більшості стали на бік свого президента, голосів точно не вистачить.

У таборі демократів це, звичайно, розуміють, але налаштовані на серйозну боротьбу. Для них важливий не стільки результат, скільки сам процес відкритих слухань, нові свідчення, документи та дебати. Все заради того, щоб збити рейтинги Трампа, шанси якого на переобрання на листопадових виборах виглядають дуже серйозно.

Почути кожного

Розгляд справи про імпічмент по суті розпочнеться сьогодні, і буде являти собою фактично судовий процес, де в ролі прокурорів будуть виступати призначені Палатою представників депутати від Демократичної партії. Він міг стартувати й раніше, але демократи з нижньої палати несподівано взяли паузу на кілька тижнів, після того, як проголосували за імпічмент Трампа ще 19 грудня минулого року.

Головним завданням демократів було змусити республіканську більшість у Сенаті прийняти їх умови судового процесу: без поспіху і з ґрунтовним допитом нових свідків. Зокрема, демократи дуже хотіли б заслухати Джона Болтона, республіканця старої закалки і екс-радника Трампа з питань національної безпеки.

Болтон погодився давати свідчення, якщо його викличуть в якості свідка, і йому, напевно, є що розповісти про те, як саме американський президент намагався використати Україну у своїх політичних цілях. Як пише Washington Post, демократи, які взяли паузу, попутно ставили й інші завдання: привернути увагу суспільства до того, як буде проходити суд, змусити Трампа нервувати та натиснути на поміркованих сенаторів-республіканців, щоб схилити їх на свою сторону.

Але досвідчений лідер республіканців у Сенаті Мітч МакКоннелл встояв перед тиском опонентів. Пауза явно затягувалася, і матеріали справи про імпічмент нарешті були спрямовані у верхню палату Конгресу, формально процес розпочався 16 січня.

З самого початку відкритих слухань головна боротьба розгорнеться за процедурні нюанси: скільки часу кожна сторона отримає на представлення своїх позицій і чи будуть викликатися до суду свідки. Республіканці хочуть йти приблизно за тим же графіком, за яким свого часу йшов процес у справі про імпічмент Білла Клінтона. Тоді суд затягнувся на п'ять тижнів, зараз цілком може пройти швидше.

На представлення своїх позицій обвинувачення і захист, як пропонується, отримають по 24 години чистого часу, далі 16 годин буде тривати стадія запитань та відповідей. Потім – додаткові клопотання, в першу чергу, про виклик свідків, допит цих свідків (опціонально), заключні виступи, наради за зачиненими дверима, і, нарешті, вирішальне голосування.

Гострі дискусії викликають навіть такі технічні аспекти, як час початку щоденних слухань та їх тривалість. Республіканці хочуть розбити перший етап суду – 24-годинне представлення позицій, на дві 12-годинні сесії. З урахуванням того, що засідання повинні починатися о першій годині дня за місцевим часом, слухання можуть тривати майже до ранку.

Демократи бачать в цьому злий умисел опонентів, мовляв, пізно вночі мало хто буде у прямому ефірі спостерігати за процесом. "МакКоннелл боїться того, що може почути американський народ", – заявив лідер сенаторів-демократів Чак Шумер.

Поки що головна інтрига всього процесу – чи вистачить голосів у Сенаті, щоб проголосувати за виклик свідків, для цього вимагається проста більшість голосів. Демократам для цього потрібно переманити на свою сторону чотирьох сенаторів-республіканців. І на даний момент троє вже фактично погодилися.

Для того, щоб домогтися виклику свідків і тим самим істотно затягнути та загострити судовий процес, опонентам Трампа не вистачає лише одного голосу. Тим часом, сам Трамп і його соратники рішуче налаштовані завершити цю історію в найкоротший час. В ідеалі – встигнути до 4 лютого, коли Трамп звернеться до Конгресу із щорічним посланням "Про становище країни".

Американському президентові явно не терпиться перевернути неприємну для себе сторінку і повністю сконцентруватися на передвиборчій кампанії. Зараз він регулярно проводить мітинги своїх прихильників, вихваляючись своїми успіхами на посаді, реальними та уявними, і на різні лади повторюючи фразу: "Я стільки всього хорошого зробив для Америки, а негідники-демократи за це хочуть відправити мене у відставку".

Україна в центрі уваги

З самого початку історії з імпічментом Україна знаходилася у центрі уваги американських ЗМІ, як мінімум в якості фону і причини подій, що відбуваються. В останні дні інтерес американців до неї знову різко зріс. Причина – оприлюднене листування американця українського походження Лева Парнаса зі своїми американськими товаришами і видатними українськими діячами.

Парнас був соратником Руді Джуліані, особистого адвоката Трампа та його найближчого радника. Він замішаний в масі темних історій, зараз знаходиться під звинуваченнями у порушенні правил фінансування виборчої кампанії республіканців. Джуліані та Трамп кинули свого товариша у важкій ситуації, і Парнас почав активно свідчити.

Для американців найважливіше в його заявах – подробиці того, як саме їх президент нібито шантажував Україну, вимагаючи оголосити про розслідування проти сина свого ймовірного конкурента на майбутніх виборах, демократа Джо Байдена. За словами Парнаса, Трамп погрожував припинити всю військову допомогу Україні, якщо цього не станеться, і скасував поїздку в Польщу і зустріч з Володимиром Зеленським у Варшаві тільки для того, щоб ще раз натиснути на українського колегу.

Це саме те, про що кілька місяців говорять американські демократи – quid pro quo, "послуга за послугу", шантаж лідера іншої країни у власних політичних інтересах. Напередодні судового процесу в Сенаті ці заяви зіграли на руку опонентам Трампа, навіть з урахуванням, м'яко кажучи, неоднозначної репутації самого Парнаса.

А українську аудиторію більше зацікавили передані Парнасом фрагменти листування з впливовими українцями: Ігорем Коломойським, Іваном Бакановим, Арсеном Аваковим, Сергієм Шефіром, Андрієм Єрмаком, і, в першу чергу, Юрієм Луценком. Меметичні фрази українського екс-генпрокурора, присмачені соковитою нецензурною лексикою, і його поради з вибору і вживання алкоголю миттю розлетілися в українських соцмережах.

Водночас, саме Луценко ще навесні минулого року своїми публічними заявами почав ігри в глобальну українсько-американську політику. Тодішній глава ГПУ в інтерв'ю американському The Hill заявив про те, що колишній посол США в Україні Марі Йованович нібито передала йому список "недоторканних осіб", яких посольство просило не чіпати.

Також, за словами Луценка, Україна намагалася втрутитися в американські вибори 2016 року на боці демократки Хілларі Клінтон, організувавши злив "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, щоб скомпрометувати голову передвиборного штабу Трампа, Пола Манафорта. Це не могло не справити враження на Трампа, який ревно вірить у конспірологічні теорії про "українське втручання" у вибори-2016, в противагу об'єктивно доведеному втручанню з боку Росії.

І якщо від Петра Порошенка американський президент не зміг або не встиг отримати бажаного компромату на Джо Байдена, то після зміни влади в Україні він (або як мінімум його соратники), схоже, вирішили докласти до цього максимум зусиль. Наслідки цих зусиль Україна, США і весь світ зможуть спостерігати ще мінімум пару тижнів.