ua en ru

Зниження аеропортових зборів призведе до недоотримання держбюджетом мільярдів гривень, - Костржевський

Зниження аеропортових зборів призведе до недоотримання держбюджетом мільярдів гривень, - Костржевський Фото: Денис Костржевський

Костржевський не вважає правильним застосування жорстких державних важелів у тарифоутворенні для регулювання ринку

Державне підприємство аеропорт "Бориспіль" недоотримає 4 долари на кожному відправленому пасажирі, якщо підготовлений і оприлюднений на сайті Мінінфраструктури наказ про зниження тарифів на 23,5% до 13 доларів за пасажира вступить в силу. Таку думку висловив глава ради директорів Міжнародного аеропорту "Київ" Денис Костржевський в ефірі радіо "Ера ФМ".

Він зазначив, що в проекті наказу міністерства "Про затвердження Змін до аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" немає жодних розрахунків, які б підтверджували економічну доцільність зниження зборів аеропортом.

"У документі сказано, що бюджет не отримає збитків. Але я вирішив попередньо провести розрахунки, які показали, що при потоці 4 млн пасажирів в рік бюджет аеропорту недоотримає 16 млн доларів. А якщо додати знижки для авіакомпаній, які пропонується ввести, то за підсумками року ми вийдемо на мінус 1,5-2 млрд гривень", - заявив Костржевський.

На його думку, економічна доцільність знижувати збори може бути виправдана ставкою на майбутні періоди – два-три роки, які суттєво вплинуть на зростання пасажиропотоку.

"Але в документах міністерства говориться, що якщо компанія збільшує пасажиропотік, то через три роки отримує знижку не 80%, а 60%. Виходить, що аеропорт "Бориспіль", а з ним і держбюджет, все одно будуть отримувати менше. Економічних розрахунків немає, пропонується "в темну" провести зниження аеропортових зборів. Швидше за все, мова йде про виконання умов ірландської лоукост-компанії", - зазначив Костржевський.

Голова ради директорів аеропорту "Київ" також повідомив, що не вважає правильним застосування жорстких державних важелів у тарифоутворенні для регулювання ринку.

"Ми повинні розробити правила, де буде чітко сказано – яким компаніям можна надавати знижки і в якому розмірі, а яким - ні. Наприклад, якщо компанія давно на ринку і має певну кількість перевезень, - для неї одні знижки, для національних перевізників - інші. Іноземним компаніям, які тільки заходять на ринок, є сенс надавати звичайні умови з перспективою надання їм знижок у випадку явного зростання пасажиропотоку", - упевнений Костржевський.