Синоптик Микола Кульбіда: Південні райони України наближаються до грецького клімату

– Після зими без снігу та бурі у квітні, в травні раптово випав град. Чому в Україні спостерігаються такі аномальні зміни погоди?

– Звичайно ці аномалії пов’язані з порушенням атмосферних процесів, які традиційні для тієї чи іншої місцевості. Вони пов’язані зі зміною клімату.

Травень, насправді, не є прохолодним, погода близька до норми. Трохи нижче від норми будуть середні значення температури повітря. Якщо подивитися на погодні умови травня за останні 30 років, то вони майже не змінилися.

Температурний режим цього місяця залишився таким самим, як був 30 років тому. Проте температура повітря у зимові місяці та літом, особливо в липні й серпні, підвищилася на півтора-два градуси. Для травня якраз характерні похолодання, навіть заморозки, і тому подібне. Це все зберігається.

– Тобто зимою не було снігу через глобальне потепління?

– Цього року в Україні зими не було взагалі. Тому що зима – це стійкий перехід середньої добової температури через 0 градусів у бік зниження. Стійкого переходу не було, тобто зими в Україні не було.

Звичайно, це результат глобального потепління. Середня температура підвищилася на 1,5-2 градуси за останні 30 років. Це дуже велика аномалія. Це призводить до того, що сніг, якщо і випадає, то він не затримується і тане.

– Наскільки точними через ці різкі зміни клімату є прогнози гідрометцентру сьогодні? Чи були у 2020 році такі ситуації, коли прогнози не виправдалися і були протилежними?

– Звичайно ж. Прогнози погоди не можуть виправдовуватися на 100%. Тому що до прогнозів треба відноситись як до прогнозів, а не до фіксації факту як такого. Втім, точність за останні 15 років виросла на 5-6% у всьому світі, наша служба не виняток.

Якщо ми говоримо про прогноз погоди по окремому селу чи місту і загалом по Україні, то це різні прогнози. Наприклад, якщо ми складаємо прогноз погоди по Києву і написали, що буде сильний дощ, а його немає, але він випав в 5 км від Києва, ми вважаємо, що зробили все, що можливо. Хоча киян ми трохи підвели. Такі випадки бувають.

– А град у Києві 4 травня був прогнозованим?

– Його не передбачили наші синоптики. Але це не був той град, який як правило випадає літом, коли ми дуже уважно слідкуємо за цими градовими процесами. Він не приніс нікому ніякої шкоди, але випав і не був передбачений прогнозом.

Якщо говорити правильно, то це випав не град, а той же сніг, перемішаний з льодом. Але це не той град, який випадає влітку з хмар під час грозових процесів.

– Чи така ситуація з "аномальною погодою" тепер стає нормою для всієї Європи? Чи вплинуло це потепління, наприклад, також на Австралію та Північну Америку?

– Мені складно судити стосовно Австралії, адже це Південна півкуля. Там є свої особливості атмосферних процесів. А стосовно Північної півкулі, то в усіх країнах відмічаються зміни клімату. Вони виражені в тому, що середньорічна температура повітря по сезонах підвищується. Для України це підвищення одне з найбільших.

Що стосується потепління, то воно найбільш виражене у північних країнах європейського континенту. Чим далі на південь, воно менш виражене, але все одно доходить до України. Стосовно середземноморських країн, ці зміни не такі помітні. Але там зберігається той клімат, який був раніше: він як був влітку посушливим, так і залишається.

Проте південні райони України поступово наближаються до балканського клімату, навіть грецького. Тобто помітне підвищення температури та зменшення ефективності опадів за рахунок їх випаровування. Це призводить до того, що посушливість клімату у південних степових районах України зростає.

– Одні кажуть, що тепла зима – це добре, адже люди економлять на опаленні. Інші застерігають, що ми можемо отримати поганий врожай. Як ви оцінюєте наслідки такої зміни клімату для України?

– Поганої погоди не буває, вона для всіх різна. Для сільського господарства тут можна наводити різні оцінки. З одного боку, звичайно, зростає посушливість клімату і, відповідно, ризик втрати врожаю.

Проте якщо говорити про нинішній рік, то засуха, яка була в Україні, практично припинилася за винятком південних областей. Але найближчим часом і там ситуація поліпшиться. Тобто говорити про те, що Україна втратила весь врожай – дуже неправильно. Врожай буде менше ніж минулого року, але він буде близьким до середнього за останні п'ять років.

– Тобто критичних наслідків від посухи цього року не буде?

– Про посуху ми можемо говорити в критичні періоди для розвитку того чи іншого виду сільгоспкультур. Говорити зараз про технічні культури, наприклад, про врожайність кукурудзи, поки що зарано. Її ніхто на сьогодні не може оцінити. Це буде залежати від погодних умов літнього періоду.

В критичні періоди, коли рослини потребують вологи, опади абсолютно необхідні. Можна сказати, що цей період в Україні поки що пройшов. Якогось погіршення ситуації протягом найближчого місяця не буде. Ми очікуємо, що опади будуть в нормі.

Південні регіони України страждають від посухи (фото: pixabay)

– За три дні до літа ми досі одягаємося в куртки, теплі пальто. Коли розпочнеться справжнє літо?

– Вже 5-6 червня розпочнеться підвищення температури, яке можна сприймати як літню погоду. В денні години це 20-25 градусів тепла. Звичайно, це залежить від регіону. Зміна погодних процесів в Україні відбувається щоденно. І частота цих змін у зв’язку зі змінами клімату дуже сильно зросла. Тобто сьогодні може бути холодно, а завтра дуже спекотно.

– З 4 квітня і майже до 14 травня в Україні намагалися ліквідувати пожежу в Чорнобильській лісовій зоні. Чи можна сказати, що пожежа була такою масштабною саме через погодні умови: посуху, відсутність опадів та сильний вітер?

– Не тільки. І через стан рослинності. Якщо квітень в нас був дуже сухим, то і температура повітря була достатньо високою. Зрозуміло, що рослини були фактично пересушені та й торф’яники так само. Звичайно, це все сприяло. А причини цих всіх загорянь – це вже інше питання, хоча вони могли бути і природними. Наприклад, від грози.

– Досі розглядається ймовірність того, що пожежа сталась від блискавки?

– Я не можу так говорити, адже я не слідчий. Але, в принципі, від грозового розряду при такій пересушеності рослинного покриву все могло відбутися. І навіть від звичайної пляшки, що лежить на відкритому сонці та служить лінзою. Вона може запалити пересушену рослинність. Тому не обов’язково навіть що це люди. Вітер вже сприяв подальшому розповсюдженню пожежі.

– Чи правда, що ліквідувати пожежу вдалося тільки тоді, коли на початку травня почались дощі?

– Якщо проаналізувати лісові пожежі в інших країнах, наприклад, у Португалії, Греції, Австралії та США, ви повинні розуміти, що ці пожежі можуть тривати місяцями. Тобто не вистачає у державних органів зусиль для того, щоб їх загасити.

Звичайно, тут треба сподіватись на бога та чекати, що пройде дощ. Дощі дійсно допомогли в тому, що пожежа була ліквідована. Але ж перед цим ще були величезні зусилля наших пожежників. У порівнянні з іншими країнами Україна впоралася з лісовою пожежею дуже швидко.

– Під час ліквідації пожежі, гідрометцентр постійно інформував про рівень забруднення. Наскільки сильно було забруднене повітря? Чи можна сказати, що така концентрації часток горіння в повітрі трапляється, скажімо, раз на кілька років?

– Нічого подібного. Кожного року по кілька разів таке забруднення має місце. Просто при короткочасному посиленні, коли відбулося видування верхніх шарів ґрунту, в Києві дійсно був смог. Але по загальному забрудненню чогось надзвичайного не було. Ні по двоокису азоту, ні по двоокису сірки, ні по формальдегіду, ні по пилу – не було.

Дуже короткочасно було підвищення гранично допустимої концентрації, але буквально на один день. На наступний день ситуація вже поліпшилася, на третій вирівнялася. Один день дійсно було перевищення норми у два-три рази по вмісту твердих домішок в атмосфері – диму, один день десь в середині квітня.

Кульбіда вважає, що Україна швидко впоралася із лісовими пожежами (фото: MNS GOV UA)

– 16 квітня Київ накрила пилова буря. Звідки вона прийшла до нас?

– Буря до нас прийшла звідти, де видувався пил з верхнього шару ґрунту, з тих районів. Зрозуміло, що все залежить від напрямку переміщення повітряних мас. В тому випадку пилова буря прийшла в місто Київ з Житомирської області, з Овруцького району, частково із західних районів Київської області.

– Чи була вона прогнозована? Ви знали, що буде такий вітер?

– Вітер ми передбачали – до 22 метрів на секунду. Пилову бурю – ні, тому що це залежить від стану підстилаючої поверхні. Вона або зорана і буде видуватися, або поросла травою і не буде. Але спрогнозувати, де що і як – неможливо.

– МВС в Twitter в той день повідомило, що "ситуацію ускладнює ураганний вітер".

– Це брехня. Велика брехня. Що таке ураган у вашому розумінні? Ураган – це швидкість вітру, яка досягає 30 і більше метрів на секунду, яка ламає дерева, пошкоджує дахи. А там що, був ураган? Не було. Ніякого катастрофічного вітру там не було. Вітер був силою до 20 метрів на секунду. Але за рахунок того, що земля пересушена, такий вітер підняв в атмосферу значну частину пилу і він досяг Києва.

– В червні в Україні планують відновити авіасполучення. Якщо така пилова буря буде знову йти на Україну, чи буде потреба зупинити польоти?

– Ми забезпечимо метеорологічне обслуговування цивільної авіації, щоби пасажири відчували себе безпечно. В обов’язки гідрометцентру входить прогнозування погодних умов, що буде потрібне в разі загрози того чи іншого явища. Вони будуть складені.

Вплине це на авіацію чи ні? У всякому разі, пилова буря точно не вплине. Тому що вона буває в Україні один раз на 10 років. Такої пилової бурі не буде в найближчі 10 років.

– Чи співпрацює гідрометцентр із КМДА та міністерствами? Чи звертаються зараз ці відомства, щоби отримати прогнози?

– Само собою. Щороку ми укладаємо угоди про забезпечення не тільки прогнозами, але й усілякими видами різної інформації практично всіх міністерств і відомств, Офісу президента, Кабінету міністрів, КМДА.

В областях це все робиться нашими підрозділами. Тобто в Україні є діюча система розповсюдження гідрометеорологічної інформації, в тому числі щодо штормових попереджень та небезпечних явищ.

– В МОЗ повідомляли, що спостерігаючи за динамікою поширення коронавірусу будуть дивитися чи впливає на нього сезонний фактор.

– Ніхто ще не виявив залежності розповсюдження коронавірусу від температурного режиму, опадів, вологості повітря чи сонячного сяйва. Такого немає. Чи залежить вірус від погодних параметрів – ніхто цього не знає.