Керівництву Україні слід уважно поставитися до Стамбульської декларації з природних катаклізмів, - лідер партії "Зелені" Олександр Прогнімак

Керівництву України слід максимально прислухатися до рекомендацій, викладених у Стамбульській декларації з природних катаклізмів, прийнятій у вересні ц.р. Таку думку висловив лідер партії «Зелені» Олександр Прогнімак.
«Антиекологічна політика української влади, чим далі, тим більше йде врозріз з глобальними ініціативами. Забруднення джерел питної води, скорочення площ посівних земель, забруднення повітря в містах - це проблеми не тільки Україні, а й усього світу. Світ - єдиний, і в ньому немає політичних кордонів, придуманих самими ж людьми, часто - виключно з метою встановлення впливу в штучно відведених рамках», - сказав Прогнімак.
На його думку, набагато більшу роль, ніж зараз, в управлінні державою, економікою і соціальною політикою повинні здійснювати не чиновники, а вчені. «Вчені затребувані у всіх розвинених країнах. А у нас вченим залишається тільки два виходи: їхати на Захід чи працювати на грантах, щоб все одно з часом виїхати на Захід. І це при тому, що, незважаючи на негативні тенденції, інтелектуальний потенціал Україна неймовірно великий», - підкреслив політик.
В якості прикладу він навів голову наукового комітету Всесвітнього Форуму - Міжнародного Конгресу GEOCATACLYSM-2011 - директора Інституту геофізики НАНУ, професора Віталія Старостенко. «Цей учений має саме безпосереднє відношення до змісту Стамбульської декларації і міг би надати неоціненну послугу Україні», - резюмував Прогнімак.
Нагадаємо, 21 вересня ц.р. в Стамбулі пройшов Всесвітній Форум - Міжнародний Конгрес GEOCATACLYSM-2011, на якому провідні вчені світу, стурбовані техногенним впливом діяльності людини на навколишнє середовище, дали ряд рекомендацій. Зокрема, на думку вчених, слід: розробити і створити єдину міжнародну систему моніторингу геологічного та навколишнього середовища і прогнозування стихійних лих; створити єдину міжнародну освітню систему підготовки населення планети до дій до, під час і після стихійних лих, з широким застосуванням Інтернет- та інших інформаційних технологій; розробити і прийняти міжнародні стандарти та рекомендації з прогнозування, моніторингу та оцінці ризиків стихійних лих.