Як у Росії шукають шляхи для обходу санкцій. І хто їй у цьому допомагає

Розв'язавши війну проти України, Путін штовхнув російську економіку під каток безпрецедентних санкцій. Банки, комерційні структури та держкомпанії, олігархи та їхні активи, а також цілі сектори економіки потрапили під жорсткі обмеження – від блокування рахунків до заборони експортно-імпортних операцій.

Російським кораблям закрили європейські порти, а фурам перекрили дороги в країни ЄС. Сотні компаній пішли з російського ринку – одні через токсичність РФ як країни, інші – через санкції, що заважають бізнесу.

Все це загрожує Росії високим рівнем безробіття, інфляцією і спустошенням золотовалютних резервів (які не потрапили під "заморозку") для підтримки курсу рубля. Але навіть у таких умовах економіка агресора впаде всього на 8,5-15%. І навряд чи це непоправна шкода у розумінні путінської еліти, щоб припинити війну.

Надприбутки, які РФ отримує від експорту нафти і газу, дозволяють пом'якшувати санкційний удар. Нафтодолари, що надходять до Росії у тому числі і з країн ЄС –основа платоспроможності місцевого ринку. Попит на товари з Євросоюзу і США залишається досить високим навіть зараз. Російська промисловість буквально залежить від обладнання, машин і технологій західного виробництва.

У Росії вже заморозили або знизили обсяги виробництва автомобільні заводи. Через проблеми з поставками імпортних комплектуючих в квітні зупинився АвтоВАЗ, що залежить від електроніки німецької компанії Bosch. Остання раніше припинила приймати нові замовлення з РФ.

І таких прикладів багато, у тому числі в оборонній промисловості. "Ульяновський механічний завод", задіяний у виробництві зенітно-ракетних комплексів для армії РФ, також зупинив роботу через відсутність імпортних комплектуючих, заявили в ГУР Міноборони України.

Подібна ситуація також в сільському господарстві, харчовій промисловості та ряді інших галузей.

Курс на Туреччину і ОАЕ

Санкції закрили росіянам легальний доступ до західного ринку як споживчих товарів, так і високотехнологічної продукції, замінити яку швидко не можна. На рівні як приватних структур, так і держави почався пошук обхідних шляхів. Пішли через Туреччину, ОАЕ, Казахстан та інші країни. Масштаби угод оцінити поки складно, але є підстави вважати, що це далеко не окремі випадки.

"Повним ходом йде робота зі створення схем з підставними компаніями, фірмами і людьми закордоном. Держава не те, що не закриває на це очі, а скоріше навпаки – весь процес йде під егідою влади РФ", – пояснює у розмові з РБК-Україна співрозмовник, знайомий з настроями у ділових колах РФ.

У Росії влада дозволила, наприклад, т.зв. паралельний імпорт товарів без повідомлення правовласника. Раніше ця схема в російському законодавстві вважалася закамуфльованою контрабандою. Тепер же "сірий" імпорт отримав зелене світло безпосередньо від уряду РФ, який і буде вирішувати, що можна завозити за такими схемами.

Буфером для обходу санкцій стали кілька країн, які не ввели обмеження проти Кремля за війну в Україні. Ключова роль тут у Туреччині. Громадянство цієї країни цілком підходить для схем з "реекспортом" європейських товарів в РФ. Ще донедавна вирішити питання з турецьким паспортом можна було в межах 250 тисяч доларів, купивши у Туреччині нерухомість.

Попит на турецькі активи серед росіян почав різко зростати ще до вторгнення армії Путіна в Україну. За даними Reuters, у лютому, коли війська РФ зосередилися на кордоні з Україною, росіяни купили у Туреччині 509 будинків, що майже вдвічі більше, ніж торік. І далі попит буде рости, впевнені турецькі агенти з нерухомості.

Як це допоможе росіянам обійти санкції? Маючи паспорт громадянина Туреччини, можна відкрити фірму і рахунок в турецькому банку. І тут є кілька опцій. Або фірма стає дилером того ж Bosch або будь-якої іншої європейської компанії, яка через санкції пішла з російського ринку. Або купує товар, який потрібен в Росії, у місцевої турецької компанії, вже є дилером європейського виробника.

Не тільки Туреччина задіяна в історії з обходом санкцій. Подібним чином налагоджують бізнес і в інших країнах, зокрема в ОАЕ і Казахстані. Вже незабаром це напевно підтвердить і митна статистика з аномальним зростанням експорту по ряду товарів з цих країн в Росію.

Бізнес-клімат в ОАЕ досить сприятливий для російських компаній. За неофіційною інформацією, для ряду бізнес-груп з РФ, що займаються імпортом, там зараз є навіть можливість переведення у готівку великих сум. І, ймовірно, це відбувається не без підтримки влади в самій Росії для обходу жорстких норм валютного контролю, введених після санкцій Заходу.

В ОАЕ майже як і у Туреччині можна через покупку нерухомості отримати посвідку на проживання, що відкриває дорогу до створення легальної компанії. Найкраще фінансова інфраструктура для цього створена в Дубаї. Reuters, поспілкувавшись з місцевими ріелторами, з'ясував, що заявки від росіяни на пошук нерухомості в ОАЕ з початку війни зросли вдесятеро.

По-сусідськи – через Казахстан

Казахстанські ділові ЗМІ допускають, що й їх країна цілком може стати для Росії "транзитним буфером для санкційної сировини і техніки". Якщо РФ не зможе замістити західне обладнання китайськими аналогами, росіяни зможуть завозити оригінальні товари з США і Європи саме через Казахстан. Як це успішно робив Іран, який також перебуває під санкціями.

"Казахстан стає їх (обладнання, - ред.) формальним покупцем, але потім перепродує іранській стороні. При цьому європейські виробники заздалегідь знають, кому і куди вони продають свої товари. Точно так само це працює і з Росією", – цитує видання "Власть" співрозмовника у ділових колах Казахстану.

Як приклад там вказують і на російську компанію "Трансконтейнер", яка, перебуваючи під санкціями вже кілька років, створила ряд дочірніх структур в інших країнах, і через них поставляє в РФ все необхідне. Товари возять навіть з Японії, але використовуючи для цього кораблі під китайським прапором.

З Китаєм товарообіг РФ очікувано зросте. Китайські постачальники вже починають потроху збільшувати поставки всіляких котлів, електричної проводки і т.д., які раніше поставляли в Росію з Німеччини та Італії. Має місце заміщення цієї продукції і з боку Південної Кореї, яка ввела санкції проти РФ, але не настільки масштабні, щоб говорити про повне припинення торгівлі.

По дорозі СРСР: дорого і не для всіх

Факти спроб обходу санкцій через треті країни є, але навряд чи можна говорити про те, що схема вже стала на потік, вважає заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. Особливо якщо мова йде про товари подвійного призначення.

"Як це працює? Через санкції заборонено постачати певне обладнання з Німеччини до Росії. Укладається договір між компаніями в Туреччині та Німеччині. Вони купують це обладнання, потім через Азербайджан відправляють в РФ. Подібна історія була з Грузією. Ці два приклади я знаю особисто", – каже нардеп.

У ручному режимі подібні історії можна блокувати, впевнений Железняк. Звернувшись до постачальника в Німеччині, досить вказати йому на те, що товар призначений для російського ринку, а не для Туреччини. І коли постачальник запросить у турецької сторони кінцевого покупця, все стане на свої місця, приховати кінцевого адресата буде складно. Якщо, звичайно, постачальник спочатку не у курсі кому і для чого призначений його товар. І навряд чи такий підхід можна застосувати до всієї продукції.

"Плюс ці речі можна відсікати через банки. Фінмоніторинг попереджений. Якщо вони бачать, що така історія може виникнути, то вони можуть запитати підтверджуючі документи, кому призначений товар. Вторинні санкції з боку США – дуже сильна аргументація, чому не варто з цим гратися", – додав він.

РФ будуть і далі шукати шляхи, щоб обходити санкції, але поки, на думку Ярослава Железянка, наявні випадки – "не річка, а маленьке джерело". "Умовно, це 3% від того, що їм потрібно. По суті, це контрабанда. І вони не зможуть забезпечити, скажімо, всю телекомунікаційну сферу обладнанням, яке поставлять нелегально", – додав Железняк.

Виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук також упевнений, що росіяни будуть возити товари в обхід санкцій. Тим більше що напевно будуть знаходитися люди, які будуть готові цю продукцію поставляти.

"Але у цьому режимі нормальної роботи побудувати не можна. Як приклад: наркомафія возить свій товар, але знаходиться в постійному ризику. За цим потрібно постійно стежити, боротися з цим. Зараз у них вже величезні проблеми з деталями для автомобілів. Буде все в дефіциті. В СРСР також щось привозили, але не для всіх і не дешево", – зазначив економіст.

Що може не дати РФ обійти санкції?

Країни, лояльні до Росії, звичайно, стримує ризик потрапити під вторинні санкції. Тут ризики як для банків, так і для місцевих посередників, що зважилися на сумнівні експортні угоди.

Помічник президента Казахстану Тимур Сулейменов сказав, що країна зробить все можливе, щоб контролювати санкційні товари, не допускаючи їх реекспорт в РФ, але не відмовиться від торгівлі з Росією і Білоруссю. Як це буде на практиці – велике питання. Тоді як у Туреччині і зовсім відкрито говорять про готовність прийняти у себе російських олігархів, якщо "їх бізнес легальний і не суперечить міжнародному праву".

Рецепт тут тільки один – позбавити Росію доходів від експорту нафти і газу, про що давно говорить українська влада. "Ми закликаємо ЄС до повного енергетичного ембарго щодо нафти і газу. Нафта точно має увійти у шостий санкційний пакет, без цього він не буде потужним, а буде порожнім", – заявив на цьому тижні президент Володимир Зеленський.

Ані Китай, ані інші азійські країни не зможуть навіть технічно взяти на себе весь обсяг енергоресурсів з РФ, призначених для європейського ринку (та й не факт, що захочуть). І лише знекровивши російську економіку, перекривши надходження валютної виручки з Європи, вдасться зупинити й потоки дорогого імпорту в РФ. Його банально нема за що буде купувати ані бізнесу, ані громадянам.

Поки європейські покупці російських енергоресурсів продовжують зважувати всі за та проти, побоюючись в один момент обрізати поставки, у Кремля є гроші й для підтримки інших секторів економіки, й для нарощування військової потужності.

Чим швидше ЄС зрозуміє і прийме безальтернативність енергетичного ембарго, взявши на себе частину ризиків, тим швидше вдасться наблизити момент не тільки завершення війни як такої, а й перемогу України над агресором.