У чому причина активних обстрілів українських міст останнім часом, як це пов'язано з боями на Донбасі і коли може закінчитися – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
Окупанти все частіше стали обстрілювати тилові і навіть глибоко тилові українські міста. Під ударом опинилися Кіровоградщина, Полтавщина, Київ і область, Львів і т.д. В результаті вчорашньої атаки на Львів 11 людей постраждали і семеро загинули – це перші загиблі безпосередньо у місті з самого початку війни.
Агресори планомірно не дають відчути себе в абсолютній безпеці навіть тим українцям, хто знаходиться далеко від зони наземних бойових дій.
Спроби Росії схилити Україну до якихось поступок у переговорному процесі – одна з можливих версій інтенсифікації обстрілів тилових міст. Зараз переговори фактично не просуваються вперед. Обидві сторони чекають результату розпочатої битви за Донбас. І вже від її фактичних результатів будуть відштовхуватися в подальших переговорах.
З Кремля, тим не менш, постійно лунають звинувачення на адресу Києва у відході від "стамбульських пропозицій". Підкріпити ці звинувачення новою хвилею обстрілів українських міст було б цілком у дусі російської влади.
Схожу тактику вони нерідко застосовували ще в 2015-2021 роках під час переговорів у "мінському форматі". Втім, за інформацією РБК-Україна, ця версія все ж неспроможна і варто пошукати інші причини.
На думку військового експерта Михайла Жирохова, такі обстріли безпосередньо пов'язані з новою хвилею наступу окупантів на Донбасі, що почалася вчора. І їх головна мета – перешкодити Україні концентрувати і перекидати додаткові сили і озброєння на схід країни.
"Це все пов'язано з Донбасом, росіяни б'ють по резервах, запасах паливно-мастильних матеріалів, складах зброї і боєприпасів, щоб зменшити боєздатність наших частин. Вони, звичайно, прийдуть на допомогу нашому угрупованню на Донбасі, але з логістичними проблемами", – сказав РБК-Україна Жирохов.
Таку ж мету переслідували і удари по центральноукраїнських аеродромах і атака на Львів, головною метою якої явно була залізнична інфраструктура. Її в тому числі використовують і для перекидання в інші частини країни з території Польщі західного озброєння.
Російські ракети руйнують інфраструктуру мирних тилових міст (Фото: GettyImages)
Супутні цілі таких обстрілів – тримати в напрузі українців по всій країні і банально мстити за знищення крейсера "Москва" та інші військові невдачі окупантів.
Втім, Жирохов не вважає, що саме це є мотивом останніх обстрілів, оскільки використовувані для таких атак ракети дуже дорогі (один "Калібр" коштує близько 6,5 мільйонів доларів) і витрачати їх просто, щоб мстити і "кошмарити" українське населення – занадто дороге "задоволення". Тому в останніх атаках, на думку експерта, варто шукати саме військовий сенс – звичайно, з точки зору агресорів.
У свою чергу, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко бачить кілька причин інтенсифікації обстрілів українського тилу. Перша – це дійсно деморалізація населення по всій країні. Друга – спроби руйнувати українську інфраструктуру, щоб послаблювати тил, руйнувати оборонні заводи, транспортну інфраструктуру і завдавати шкоди українській економіці.
Можна згадати як раніше агресори атакували абсолютно цивільні об'єкти, на зразок продуктових складів. А удар по Жулянському заводу "Візар" можна розглядати і як свого роду помсту за "Москву". Адже цей завод бере участь у виробництві ракет "Нептун", які і потопили флагман Чорноморського флоту РФ.
Також Мусієнко звернув увагу на удари, що почастішали по регіонам, які безпосередньо межують з регіоном бойових дій, на кшталт Полтавщини та Дніпропетровщини. Ці області стали обстрілювати набагато частіше якраз після того, як весь акцент бойових дій був перенесений на Донбас.
"Обстріли східної та центральної України – це те, що безпосередньо пов'язано з активізацією бойових дій на Сході. А що стосується атак на західні області – це нанесення збитків нашій економіці і ослаблення тилу", – резюмував експерт.
Питання, яке турбує багатьох українців, які проживають або вимушено переїхали подалі від зони нинішніх бойових дій на півдні і сході країни: коли ці обстріли закінчаться. Звичайно, відповідь нерозривно пов'язана із загальним підсумком війни і параметрами мирної угоди. Поки що його перспективи абсолютно туманні.
Якщо Україна не зможе домовитися, наприклад, про статус територій, окупованих вже після 24 лютого, війна може затягнутися дуже надовго, можливо, дещо знизивши інтенсивність.
І це дозволить росіянам і далі наносити напівхаотичні повітряні удари по всій українській території, і по військових, і особливо по цивільних об'єктах.
"Саме ця напруга, постійне нагнітання ситуації, коли звучать сирени – хтось, звичайно, звик вже до них, але іноді все ж щось долітає, наприклад, по Києву і області – це призводить до того, що економіка не працює як годиться, в повному обсязі немає життєдіяльності міста, люди схвильовані. Агресор таким чином демонструє, що незважаючи на переведення акцентів сухопутної операції на південь і схід, все-таки вони збираються і далі тримати під прицілом всю Україну", – сказав виданню Олександр Мусієнко.
Ракети РФ все ще загрожують українським містам (Фото: facebook.com)
У довгостроковій перспективі це може вплинути і на післявоєнне відновлення України. Наприклад, приватний зарубіжний інвестор зайвий раз подумає про те, чи є сенс вкладати в об'єкти навіть в західній частині країни, якщо є ненульовий ризик повітряного удару по них.
Тим більше, як зазначив Михайло Жирохов, поки що у окупантів є можливості обстрілювати всю територію України, навіть не заходячи в наш повітряний простір, а зі своєї території або з Білорусі. Так, удари по Львову були нанесені з літаків, що базуються в далекому Каспійському регіоні.
Втім, є і хороші новини. По-перше, запас відповідних ракет у Росії швидко вичерпується – нескінченно обстрілювати Україну нинішніми темпами вона не зможе, навіть якщо не буде підписаний стійкий мир.
По-друге, працюють західні санкції проти російського ВПК. За словами Олександра Мусієнка, у агресорів вже спостерігаються серйозні проблеми з технологіями, модернізацією і виробництвом нових озброєнь, особливо високоточних. Хоча невеликі запаси потужностей ще є.
Нарешті, ключовим у цьому плані стають поставки в Україну систем протиповітряної оборони, про які постійно нагадує військово-політичне керівництво країни. Якщо запит Києва на системи ППО буде задоволений, то вже в осяжній перспективі ризик обстрілів тилових територій буде значно знижений.