Рада хоче розширити поняття арешту у кримінальних провадженнях
Фото: арешт
Верховна Рада України (ВРУ) хоче розширити поняття арешту у кримінальних провадженнях. Відповідний проект закону №2540а "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні" у першому читанні за основу підтримали 232 парламентарів.
У пояснювальній записці відмічається, що проект закону передбачає наступні зміни до КПК: встановлення можливості накласти арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація; забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Проектом уніфікується перелік об'єктів, на які може бути накладено арешт; встановлюється різний ступінь доведення відповідних обставин для накладення арешту на майно в залежності від його мети; розмежовуються поняття «розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням» та «розмір цивільного позову»; дозволяється зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна; конкретизується процесуальний статус майна, вилученого під час обшуку.
Законопроект пропонує відійти від зв'язку арешту майна з тимчасовим його вилученням, визначивши необхідність застосування арешту через забезпечення реалізації відповідних завдань кримінального провадження (у т.ч. спеціальну конфіскацію та/або вирішення судом питання про долю речових доказів).
"Завданням арешту майна є попередження можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню", - вказано в тексті документу. Так, відповідно до законопроекту, арешт майна допускається з метою забезпечити спеціальну конфіскацію та/або вирішення судом питання про долю речових доказів; конфіскацію майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також відшкодування неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, відповідно до частини другої статті 966 Кримінального кодексу України", - роз'яснюється в тексті документу.
Нагадаємо, Рада провалила президентський законопроект про судовий збір, яким пропонувалося звільнення Антимонопольного комітету, органів прокуратури та Міністерства юстиції від судового збору.
