Гра вдовгу. Навіщо Верховна рада повертає в'язницю за брехню в деклараціях

Конституційний суд (КСУ) 27 жовтня 2020 року вирішив, що кримінальна відповідальність за брехню в декларації – це "надмірне покарання", і скасував її. Мовляв, негативні наслідки для порушника не пропорційні завданому збитку. Судді також зазначили, що за шість років жоден чиновник, який порушив порядок декларування, так і не відправився за грати.

Українська влада незабаром після резонансного рішення КСУ почала отримувати недвозначні сигнали від західних партнерів. Справа в тому, що повноцінна система е-декларування була однією з головних у низці реформ, під які Україна отримала мільярди фінансової допомоги і кредитів.

Виправляти ситуацію в Україні взялися мало не відразу ж. Але і тут не обійшлося без напівмір. У підсумку відновлення "зламаного" КСУ механізма затягнулося на більш ніж півроку.

Шлях компромісів

Вже 4 грудня Верховна рада прийняла закон, який повертав кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Але для стейкхолдерів він виявився "занадто компромісним". Документ відновив покарання для держслужбовців за неподання декларації та за недостовірні дані в ній. Однак покарання куди більш м'яке, ніж було раніше.

За брехню про витрати і доходи чиновнику загрожує штраф до 51 тисяч гривень або громадські роботи. Якщо різниця між цифрами в декларації і реальністю занадто велика (понад 8 млн гривень), то штраф виростає до 85 тисяч гривень з альтернативою в два роки обмеження свободи.

Не варто плутати з "позбавленням волі". Це досить рідкісний для наших широт вид покарання. Суть в тому, що порушник відбуває термін не у в'язниці, а в спеціальній установі відкритого типу без ізоляції від суспільства. Він може жити в окремій квартирі зі своєю сім'єю, користуватися грошима і телефоном, а також залишати центр по спецпропуску.

Неподання декларації і брехня в ній стали вважатися не злочинам, а кримінальними проступками. Тобто, в разі визнання провини, відшкодування збитку і каяття порушника можуть взагалі звільнити від покарання.

Законопроект з "полегшеними" нормами підтримали всі фракції і групи Ради. Він набрав майже 300 голосів.

Цей документ розкритикував основний орган у сфері електронного декларування - Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Воно закликало Володимира Зеленського накласти вето і не підписувати закон.

"Ослаблення санкцій за зазначені діяння не дозволить забезпечити досягнення мети покарання - виправлення засуджених, а також запобігання новим кримінальним правопорушенням", – сказано в листі глави НАЗК Олександра Новікова на ім'я президента.

Він також зазначив, що тюремне ув'язнення за брехню в декларації – поширена практика в європейських країнах. Наприклад, у Франції за це можна "сісти" на три роки, в Польщі – на п'ять, а в Литві – на вісім років.

Західних партнерів вирішення ситуації у виконанні Ради не задовольнило. "Венеціанська комісія" і посли "Великої сімки" закликали українську владу повернути "в'язницю" за серйозні порушення у сфері декларування.

Незважаючи на критику і заклики європейців, Зеленський не наклав вето на прийнятий в парламенті документ. Зате через місяць президент вніс до Ради новий законопроект, який повертає "жорсткий" варіант покарання за "приховані багатства". Він пройшов перше читання ще 15 квітня, а 3 червня може бути проголосований в остаточній редакції.

Порушники за ґратами

Основний меседж законопроекту - неподання декларацій і брехня в них стають корупційними кримінальними злочинами, за які передбачено тюремне ув'язнення. Тобто саме те, проти чого протестували судді КСУ в жовтні 2020 року.

Згідно з документом, порушникам загрожує до двох років "за гратами", якщо дані в декларації відрізняються від реальних на суму понад 4,5 млн гривень. Якщо різниця від 1 млн до 4,5 млн гривень, то чиновник може відбутися штрафом в 68 тисяч гривень, громадськими роботами або обмеженням волі.

У в'язницю на два роки можна потрапити і якщо навмисне не подати електронну декларацію. Більш того, тепер навіть у разі каяття і відшкодування збитку суд не матиме права звільнити чиновника від кримінальної відповідальності. Думки з приводу цього документу розділилися.

"На нашу думку, умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації... без настання будь-яких суспільно небезпечних наслідків, не досягає рівня суспільної небезпеки, достатньої для визнання таких дій кримінальними правопорушеннями", – сказано у висновку Головного юридичного управління Верховної Ради.

Глава Transparency International Ukraine Андрій Боровик, навпаки, вважає, що така "жорсткість" по відношенню до корупціонерів цілком виправдана в Україні.

"Наша країна знаходиться в другій сотні в Індексі сприйняття корупції, тому максимально сильне покарання, звичайно в розумних межах, має бути. Тобто можливість посадити людину у в'язницю повинна бути. Це діє не тільки як каральний захід, а й превентивний", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

У монобільшості також налаштовані затвердити законопроект президента в запропонованій редакції. Там не бачать перспектив його повторного оскарження в Конституційному суді.

"Оскаржити в КСУ можна все. Але чи візьме Конституційний суд на себе відповідальність вдруге зробити, те що він вже зробив 27 жовтня минулого року? Я сподіваюся, що Конституційному суду все-таки вистачить сил проявити мудрість і стриманість", – сказала виданню представник Ради в КСУ, депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря.

За її словами, фракція прийняла рішення підтримати законопроект, навіть незважаючи на норми про тюремне ув'язнення. "Суспільно-політичні настрої чітко демонструють, що є запит на серйозні покарання за корупційні правопорушення", – пояснила нардеп.

НАЗК, у свою чергу, назвало ініціативу Зеленського "кроком у правильному напрямку". Але агентство вважає, що її норми потрібно посилити ще сильніше. Наприклад, знизити нижню планку, з якої починається кримінальна відповідальність для порушників до 1 млн гривень.

"Покарання у вигляді позбавлення волі може отримати підліток за невелику крадіжку. За таких умов позбавлення волі за брехню в декларації на мільйони гривень важко назвати суворим покаранням", – відмітив в коментарі РБК-Україна голова НАЗК Олександр Новіков.

Підводні камені

Ще один важливий нюанс, закладений в документі, це фактично "амністія" всіх порушень в деклараціях чиновників за минулі роки. Період декларування завершився 1 квітня, а закон про кримінальну відповідальність, якщо він буде прийнятий 3 червня, не передбачає зворотньої дії в часі.

На цей аспект звертала увагу і "Венеціанська комісія". Європейці пропонували українській владі зобов'язати чиновників повторно подати декларації. Таку правку до другого читання законопроекту Зеленського вніс заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин ("Голос"). Але шанси на те, що її врахують у фінальній версії документа невеликі.

"Ніхто з них (депутатів – - ред.) не хоче ще раз подавати декларацію, ще раз показувати всім своє майно. Це чистий конфлікт інтересів: депутати, які повинні були б подати приклад і повторно подати декларації, навряд чи будуть самі за це голосувати", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Розглядати кримінальні справи про недостовірні дані в деклараціях нардепів і чиновників може тільки Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Але там поки обережні в оцінках того, що відбувається. Суддя-спікер ВАКС Катерина Сікора нагадала в коментарі РБК-Україна, що на даний момент ці порушення не тягнуть за собою позбавлення волі.

Вона зазначила, що за півроку дії "м'якого" закону про декларування до Антикорупційного суду не передали жодної справи проти чиновників, які "провинилися". Відповідно, ще рано говорити про складнощі, які можуть виникнути при розгляді таких проваджень.

До резонансного рішення Конституційного Суду ВАКС розглядав кілька десятків справ про недостовірне декларування. Більш того, в деяких з них вже були винесені вироки. Після - всі вони були скасовані і закриті. Навіть якщо кримінальну відповідальність повернуть, ці справи не можна розглядати повторно.

Тим часом змінилася і сама процедура електронного декларування. У квітні Рада оперативно прийняла законопроект авторства позафракційного депутата Романа Іванісова, а також кількох членів ОПЗЖ і "Слуги народу".

На перший погляд цей документ виглядає технічним. Наприклад, він позбавляє декларантів від необхідності вказувати гроші на рахунках Ощадбанку СРСР і акції вартістю менше 560 гривень.

Але, поряд з незначними правками, закон вводить і більш істотні зміни. Він дозволяє чиновникам не декларувати операції з купівлі, продажу або обміну валюти. Крім того, він вводить часовий "люфт" для виходу чиновників з бізнесу після призначення на посаду. Також закон і зовсім зняв з помічників і радників спікера Ради обов'язки подавати декларації.

"Відтепер посадовці зможуть зловживати положеннями закону, щоб одночасно обіймати державні посади й очолювати бізнес, а також не передавати корпоративні права в управління іншим особам. Усе це, звісно, вплине на об’єктивність рішень цих посадовців, а також допоможе їм уникати відповідальності за свої дії", - сказав в коментарі виданню Олександр Новіков.

НАЗК назвало такі нововведення "неприпустимим" і знову закликало Зеленського накласти вето. Мовляв, норма про валюту може створити "лазівку" для легалізації незаконних активів. І цього разу президент не ветував закон, а доручив Кабміну підготувати до нього зміни.

Ними, окрім іншого, пропонується зобов'язати чиновників вносити в декларацію обмін валют на суму більше 100 тисяч гривень. Цікаво, що в декларації самого Зеленського за минулий рік витрати на ці операції склали близько 25 млн гривень.