Від початку року в Києві майже щотижня спалахують скандали, пов'язані зі знищенням історичних будівель у центрі міста. Активісти вимагають захистити визначні пам'ятки, забудовники апелюють до права приватної власті. Як і чому набрало обертів знищення "старовинного вигляду" української столиці – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Після обіду 12 липня небайдужі жителі Києва зайняли будмайданчик біля будівлі "Квіти України" в серці столиці на вулиці Січових Стрільців, 49. Перед цим забудовник почав руйнувати унікальний вигляд будинку, побудованого в модерністському стилі. Основна його родзинка – оригінальне рішення фасаду у вигляді виступаючих терас різної ширини, які повиті виноградною лозою.
Сам будинок побудований не так давно – в середині 1980-х років і не внесений до реєстру пам'яток. Цим і скористався забудовник. Він зрізав 30-річний виноград і почав підготовчі роботи для того, щоб заточити модерністську будівлю в скло і бетон і перетворити його на черговий торгово-офісний центр. Силами місцевих жителів демонтаж "Квітів України" поки вдалося зупинити.
Цей будівельний скандал став далеко не першим, який розгорівся з початку року в столиці. Близько 20 історичних будівель в центрі міста або вже знесені, або готуються до знесення. Краєзнавці та урбаністи намагаються зупинити будівельні роботи і вимагають від чиновників відреагувати на ситуацію. Міська влада і Мінкульт безпорадно "розводять руками" і нарікають на законодавство.
Першою "під бульдозер" з початку року потрапила будівля біля Центрального залізничного вокзалу – Будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри, 29. Цей будинок, якому більше 120 років, на відміну від своїх "однолітків" знаходився в хорошому стані і експлуатувався попередніми орендарями досить дбайливо.
Так було до квітня 2021 року, коли забудовник, який отримав ділянку, вирішив знести не потрібний йому двоповерховий особняк і побудувати на його місці скляну висотку – багатоповерховий готель.
Сам будинок, де на початку ХХ століття проживав купець Іван Уткін, не був включений до реєстру охоронюваних пам'яток. Історичне минуле і презентабельний вигляд будівлі, побудованої в стилі неоренесанс, не зупинили забудовника від його повного руйнування.
Поліція, яка прибула на місце злочину, не змогла зупинити демонтаж. Єдина реакція правоохоронців – кримінальне провадження за ст. 356 ("самоуправство") Кримінального кодексу. Через три місяці після відкриття справи підозрювані в злочині так і не встановлені.
У столичній прокуратурі повідомили РБК-Україна, що в рамках розслідування проведено огляд місця події, допитані свідки, в тому числі представники будівельної компанії і чиновники Міністерства культури. Також призначена будівельно-технічна експертиза.
Наступний гучний скандал розгорівся менш ніж за місяць. Наприкінці квітня розпочався демонтаж будівлі колишньої пивоварні Карла Генріха Шульца на Голосіївському проспекті, 8. Пивзавод працював майже 100 років, поки остаточно не збанкрутував в середині 2000-х. З тих пір комплекс будівель в стилі неоренесансу, побудованих в 1880-х роках, стояв безгоспним і повільно руйнувався.
Так було до весни поточного року, поки інвестор не звернув увагу на "ласий шматочок" землі, розташований біля транспортної розв'язки, станції метро і близько до центральної частини Києва. Будівельна техніка за пару днів практично дощенту зруйнувала залишки історичних будівель пивоварні. Слід зазначити, що цей комплекс також не був внесений до реєстру охоронюваних пам'яток.
У травні забудовники центральної частини Києва знайшли собі чергову "жертву". Під їх пильну увагу потрапила садиба титулярного радника Олександра Барбана – єдина одноповерхова будівля старої забудови на вул. Обсерваторній, 6. Цей будинок з флігелем, що має обрамлення в класичному стилі, був побудований в кінці ХІХ століття.
Основна визначна пам'ятка садиби в тому, що влітку 1947 року тут відбулася зустріч радянського драматурга, голови Спілки письменників УРСР Олександра Корнійчука та його дружини – польської поетеси Ванди Василевської, з класиком американської літератури Джоном Стейнбеком (лауреат Нобелівської премії 1962 року) і фотографом Робертом Капою. Останні відвідали Київ в рамках своєї знаменитої поїздки по Радянському Союзу, описаної в романі "Російський щоденник".
"Вони (Корнійчук і Василевська – ред.) жили в гарному будинку з великим садом. Обід був накритий на веранді під тінню розлогою виноградної лози. Перед верандою росли квіти, троянди і квітучі дерева, а трохи подалі розташувався великий город", – так Стейнбек описував цю садибу в своїй книзі.
"Хороший будинок з великим садом" зараз знаходиться в кроці від повного знищення. Забудовник, який планує побудувати на цьому місці багатоповерховий житловий комплекс, вже зніс флігель і готується почати демонтаж будівлі. Як і її "колеги по нещастю" садиба досі не внесена до реєстру об'єктів культурної спадщини.
До таких же будинків, наприклад, відноситься і триповерхова будівля початку ХХ століття за адресою Нікольський провулок, 7. Модерністська споруда була побудована в 1911-12 роках за проектом знаменитого київського архітектора Андрія-Фердинанда Краусса.
На рубежі ХІХ і ХХ століть він спроектував близько 300 будівель в центральній частині міста, в тому числі готелі "Пале Рояль" і "Оріон" на вул. Басейній і готель "Ермітаж" на вул. Богдана Хмельницького. Ці будівлі зараз хоч і втратили свою первісну функцію, але складають основу архітектурного ансамблю Бессарабської площі.
Також у червні поточного року ківш екскаватора почав трощити стіни 4-поверхової будівлі, яка височіє на самій верхівці стародавньої гори Щекавиці, і за пару тижнів зніс її дощенту. Тут на Олегівській, 36, поруч з Подільською радіовежею, з середини ХVII по початок ХХ століття знаходилося кладовище з Храмом всіх святих. Більш того, за легендою, саме на цій горі розташовується могила Віщого Олега.
Зараз про історичну роль тутешніх місць нагадує лише дерев'яний хрест, встановлений за зруйнованим будинком. Він був побудований в 1950-х роках під гуртожиток, але останні роки використовувався як офісний центр і творчі майстерні. Будівля відрізнялася незвичайною "ламаною" формою даху, стилізацією фасаду під неоренесанс, і в цілому за 70 років експлуатації збереглася в досить хорошому стані.
Втім, для забудовника це не стало аргументом. На початку червня він обніс територію глухим металевим парканом з колючим дротом, а потім почав трощити будівлю. За планом, на самій верхівці Щекавиці буде споруджено семиповерховий житловий комплекс з паркінгом. Чи порушить він панораму київських гір – питання риторичне.
Крім цих, вже постраждалих будівель, найближчим часом Київ може втратити шедевр модернізму – трамвайну диспетчерську станцію на Львівській площі, будинок Осипа Родіна середини ХІХ століття авторства знаменитого архітектора Володимира Ніколаєва (автора пам'ятника Богдану Хмельницькому, будівлі Національної філармонії та Київської картинної галереї).
Цілком ймовірно, під знесення піде і передана під забудову оригінальна модерністська будівля круглого Критого Ринку на вул. Кудряшова недалеко від залізничного вокзалу. Автор цього проекту – відомий радянський архітектор Алла Аніщенко, яка також проектувала будівлю готелю "Либідь" у Києві.
При цьому в експлуатацію може бути введений "будинок-монстр" на Подолі. Будівля, побудована на Нижньому Валу, своєю висотністю і недолугістю порушує весь архітектурний ансамбль історичного Подолу. Київська влада і місцеві активісти вже більше семи років "воюють" проти цього "монстра" в столичних судах. Поки що безуспішно.
Дослідник архітектури Києва, письменник Семен Широчин вважає, що влада міста сама причетна до того, що в 2021 році зафіксовано сплеск "історичного вандалізму" в столиці.
"Цього року темпи (демонтажу історичних будівель – ред.) прискорилися. Це по-перше. А по-друге, цього року ті будівлі, які ще були "під питанням", почали знищувати. Тобто були певні прогнози, що це коли-небудь станеться, і це почало відбуватися зараз", – пояснив він у коментарі РБК-Україна.
На думку краєзнавця, такий стан речей – свідома політика міської влади щодо "монетизації" ресурсу Києва. Як приклад він наводить той факт, що абсолютна більшість пам'яток культурної спадщини досі не внесені до охоронного реєстру. За даними Широчина, статус пам'яток не мають близько 94% таких об'єктів.
Історик вважає що потрібно істотно змінити законодавство в цій сфері: всі будівлі, побудовані до певного року, повинні автоматично ставати пам'ятками архітектури. Підготовка необхідної документації для включення пам'ятника до реєстру займає набагато більше часу, ніж його знищення, пояснив він.
Отримати охоронний статус повинні не тільки старовинні, а й модерністські будівлі, побудовані за часів СРСР, впевнений дослідник Києва. Це набагато більш "якісна" архітектура, ніж те, що будується зараз, резюмував Широчин.
Зараз же забудовники активно використовують десятки схем, щоб "впихнути" висотку в історичному центрі столиці. Одна з найпопулярніших – купити старовинний будинок і знести його, якщо у будівлі немає охоронного статусу, або довести до саморуйнування, якщо такий статус є.
Голова "Ради урбаністів Києва" і радник заступника голови КМДА Віталій Селик не вважає, що цього року спостерігається "сплеск" руйнувань пам'яток. Він зазначив, що у сфері охорони історичної спадщини столиці занадто багато проблем, які накопичувалися десятиліттями. Вирішити їх одномоментно просто неможливо.
"Наприклад, більше 80% пам'яток архітектури не мають паспортів. Що це означає по факту? Це означає, що держава не знає, що точно вона охороняє", – сказав він у бесіді з виданням.
Коли немає паспорта об'єкта, орендар або власник історичної будівлі фактично може робити з ним все що завгодно – держава просто не зможе відстежити процес його знищення. Паспортизацію об'єктів культурної спадщини організували ще на початку 2000-х, але завершити не змогли через нестачу фінансування та проблеми з реорганізацією органів влади.
Мер Києва Віталій Кличко, у свою чергу, заявив про безсилля міської влади в цьому питанні. Багато з них вже доведені до жахливого стану, констатував він. "Велика кількість цих пам'яток знаходяться на приватному балансі. Ми нічого не можемо з цим зробити, навіть штраф не можемо виписати", – нарікає міський голова.
У той же час, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив РБК-Україна, що його відомство намагається протидіяти знищенню історичної спадщини Києва. На його думку, поточна ситуація склалася через корупційні схеми та лояльність окремих чиновників на користь "деяких забудовників".
"Ця гонитва за вигодою позбавляє нас з вами найціннішого – душі столиці. Щоб це змінити, необхідно доопрацьовувати законодавство, яке зупиняє і протидіє хаотичній забудові. Яке буде фіксувати випадки, давати суворі вироки за правопорушення, штрафувати в рази більшим сумами і вводити прозорий механізм видачі дозволів", – уточнив міністр.
Відповідний законопроект, підготовлений Мінкультом, вже внесений в Раду і готується до розгляду. Більше того, найближчим часом будуть створені два нових органи – Держслужба охорони культурної спадщини та Держінспекція культурної спадщини. Зараз йде набір їх штату, зазначив Ткаченко.
"Всі ці фактори в симбіозі повинні значно зменшити випадки руйнування історичного ареалу міста і допомогти його збереженню", – вважає він.
Слід зазначити, що і київська влада і Міністерство культури постійно апелюють до поняття "історичний ареал", говорячи про незаконність будівництва в центральній частині української столиці. Але суди часто не сприймають цей аргумент чиновників і стають на бік забудовників, скасовуючи виписані їм штрафи і заборони.
Протягом 2019-2020 і з початку поточного року судді винесли цілий ряд рішень на користь приватного бізнесу, де вказали на істотні прогалини в законодавстві. На думку "слуг Феміди", відсутність затвердженого історико-архітектурного плану Києва і меж ареалів не дає Мінкульту права вимагати від забудовників дотримання обмежень, передбачених для "історичного ареалу".
Міністерство, у свою чергу, апелює до того, що межі історичних ареалів Києва були вказані в Генплані столиці, який був прийнятий ще в 2002 році і формально розрахований до 2020 року. Новий проект Генплану київська влада все ніяк не може прийняти. Основна причина затримки, за словами Кличка, пандемія коронавірусу.
Тим часом прокуратура Києва повідомила РБК-Україна, що правоохоронці в останні роки фіксують не зростання, а зниження кількості кримінальних проваджень щодо знищення об'єктів культурної спадщини (ст.298 Кримінального кодексу). Так, у 2019 році було відкрито 42 таких кримінальних справи, а у 2020 році – лише 17. За шість місяців поточного року зареєстровано лише чотири кримінальні провадження.
Поки чиновники і суди розбираються з недосконалим законодавством, історичний вигляд Києва почав змінюватися прискореними темпами. На місці старих 100-річних будинків повсюдно виростають нові висотки, які загрожують назавжди змінити впізнавану панораму стародавньої столиці над Дніпром. Запустити зворотний процес буде вже неможливо.