Голів всіх українських банків в обов'язковому порядку викликали на нараду в НБУ
Голови та скарбники всіх українських банків в обов'язковому порядку були викликані на нараду в НБУ. Про це виданню "Комерсант-Україна" розповіли банкіри. У понеділок були зібрані керівники найбільших і великих банків (I і II групи, 36 банків), у вівторок - середніх (III група, 22 банки), сьогодні відбудеться зустріч з керівниками невеликих установ (IV група, 114 банків). Фінансисти визнають, що регулятор раніше викликав "на килим" голів тільки великих установ, а зустрічей з усіма керівниками III і IV груп не проводив. "Ми зрозуміли позицію Нацбанку по ряду питань, і він почув нас", - сказала голова правління "Мегабанку" Олена Жукова.
Сергій Арбузов вирішив організувати зустрічі відразу після коливань курсу гривні, який, за даними валютного індикатора, досяг на минулому тижні дворічного максимуму - 8,086/8,093 грн/дол. "Коливання були викликані, зокрема, великим погашенням облігацій внутрішньої держпозики і купівлею валюти за ці гроші, - розповів голова правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін. - Ситуація з платіжним балансом свідчить про те, що причин для подальших коливань немає. Ми повністю згодні з такою позицією НБУ". За словами учасників зустрічі, Арбузов зазначив, що деякі банки спробували заробити на стрибку і "посунути" курс, але закликав банкірів утриматися від таких рухів. "Всі розуміють, що ми пливемо в одному човні, і розгойдувати його не треба", - пояснив голова правління "Єврогазбанку" Ростислав Павличенко. Казначей "Креді Агріколь Банку" Антон Болдирєв наголосив, що підвищеного попиту населення на валюту немає.
Крім цього, на зустрічах обговорювалася поточна ситуація на грошово-кредитному ринку, зростання депозитних ставок і ситуація на ринку валютних ОВДП. Регулятор відзначив, що зниження рівня резервування повинне було стимулювати зростання кредитування, але банки продовжують підвищувати ставки, і позичальники не можуть дозволити собі брати кредити. "Коли ряд банків підвищує ставки, решта ринку змушена йти за ними, тому потрібно обмежити такий рух, - впевнений Борис Тимонькін. - Я запропонував, щоб відрахування до Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) були диференційованими залежно від рівня ставок. При цьому гарантоване відшкодування виплат потрібно підняти до 300 тис. грн". Автор іншого варіанту - голова правління ПУМБ Костянтин Вайсман. Зіславшись на досвід низки західних країн, він запропонував ввести оподаткування депозитної ставки, що перевищує певний рівень (оподаткування депозитів буде з 2014 року). Крім того, Борис Тимонькін пропонує скасувати гарантії повернення валютних депозитів і переорієнтувати населення на покупку валютних ОВДП. "Банкам запропоновано проводити роз'яснювальну роботу серед населення про те, що валютні ОВДП гарантовані урядом", - пояснив Ростислав Павличенко.
У Нацбанку поки на ці ініціативи не відреагували, але готові обміркувати зміну валютних правил. Експеримент, проведений з кількома банками з купівлі індексованих ОВДП для закриття валютної позиції, НБУ оцінив як успішний. За допомогою цих ОВДП банки змогли вирішити трирічну проблему неврахованих у валютній позиції резервів, сформованих під валютні кредити. "Тепер Нацбанк вивчить можливість закриття валютної позиції за допомогою ОВДП і для всіх інших банків", - сказав голова правління банку "Форум" Вадим Березовик. Директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова додала, що до проведення чемпіонату Європи з футболу процедуру здачі валюти нерезидентами буде дещо пом'якшено. На цьому поступки вичерпалися. "У НБУ пообіцяли, що такі зустрічі стануть регулярними. Це відрадно, бо показує готовність до діалогу", - говорить Вадим Березовик.
