Пропозиції позичальників щодо реструктуризації позик створюють ідеальні умови для неплатників, - банкіри
Валютні позичальники не припиняють спроби домогтися найбільш прийнятних для себе умов переведення кредитів у гривню. Про це повідомляє інформаційний проект FinMaidan.
Ще 3 липня парламент прийняв у першому читанні законопроект Руслана Князевича № 4185а-2 про реструктуризацію кредитів, взятих на купівлю житла або майнових прав на житло для проживання позичальника та його сім'ї. Сума по кредиту на початок року має становити до 1 млн грн, переведення позик - за офіційним курсом на день реструктуризації, але з можливістю списання частини кредиту у розмірі різниці конвертації за цим курсом і курсом 8 грн за 1 дол. Ставку кредиту обіцяли не міняти.
Поки законопроект готується до другого читання, ініціативна група валютних позичальників підготувала свої пропозиції. Серед їхніх вимог: підвищити ліміт реструктуризируемых кредитів з 1 млн грн до 2 млн грн, застосовувати класичну схему погашення кредитів, в найближчі три роки мати процентні канікули (0,01% річних) - виплачувати лише тіло кредиту. Після чого ставка за гривневим кредитом повинна бути на рівні облікової ставки НБУ, але не вище 9,5%. До закінчення АТО всі боржники банків в Луганській і Донецькій областях повинні отримати кредитні канікули, коли відсотки і пені не повинні нараховуватися.
Цікаво запропоновано вирішити питання курсу конвертації. Якщо позичальник у майбутньому погасить поточний валютний борг, порахований за курсом НБУ на 1 січня 2014 року (7,99 грн/дол.), і буде допускати прострочення платежів не більше ніж 90 днів будь-яку кількість разів, то банк буде зобов'язаний йому списати частину боргу. Йому пробачать той борг, який виникає як різниця між конвертацією кредиту по 7,99 грн/дол. і курсу на день реструктуризації. При цьому всі неоплачені неплатниками штрафи повинні списуватися, а заплачені - враховуватися в рахунок погашення кредиту.
Пропозиції позичальників, на думку банкірів, створюють ідеальні умови для неплатників. "Проект ініціативної групи радикально змінює головну ідею законопроекту Князевича - допомогти сумлінним позичальникам. Які поправки ми бачимо? Пропонується підвищити з 1 млн грн до 2 млн грн суму несплачених зобов'язань за кредитом. Пункт про відсутність заборгованості за кредитом на 1 січня 2014 року зник. Зникла також норма про реструктуризацію тільки одного кредиту позичальника, - говорить голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов. - Автори поправок зобов'язують банки списати всі штрафні санкції та неустойки за період з 1 січня 2009-го по дату проведення реструктуризації. Як ми бачимо, стимулу сумлінно обслуговувати кредит у позичальника як не було, так і немає".
І це не зважаючи на те, що банкіри обурювалися навіть версією законопроекту, прийнятої в першому читанні. Їх претензії зводилися до того, що закон перенесе витрати позичальників на банки, оскільки передбачає фіксацію ставки. Залучаючи гривневі депозити у населення в середньому під 19-20%, банки будуть отримувати від позичальників близько 10%. "Банки будуть нести великі витрати за залученими коштами, ніж отримають дохід від розміщення. Не визначено механізм переходу з змінної ставки - серед валютних кредитів існує багато позик зі ставкою LIBOR або EUROLIBOR. Подовження терміну кредиту, який змушений робити банк, може призвести до складнощів у погашення позичальниками передпенсійного віку, адже відомо, що кредити видавалися зазвичай на термін до настання пенсійного віку", - перераховує основні проблемні моменти документа директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвышин.
У Незалежній асоціації банків України розробили свої пропозиції до законопроекту. Пропонується відмовитися від норми про те, що розмір щомісячного платежу за реструктуризованими зобов'язаннями не повинен перевищувати розмір платежу до його реструктуризації. "Це умова фактично не може бути виконано, тобто термін погашення кредиту за такої умови стає нескінченним", - йдеться в листі асоціації. Ставка за кредитом складе 16,5%. На різницю між двома сумами конвертації (на 1 січня і дату реструктуризації) нараховується 0,1%. Якщо позичальник погашатиме кредит без прострочень, тоді ця дельта у вартості кредиту буде списана. Реструктуризації повинні підлягати споживчі кредити, за якими відсутня прострочення на 1 січня 2014 року або ж вона була погашена на момент проведення реструктуризації.
Банкіри розраховують на те, що видані ними кредити будуть повернуті в повному обсязі. "Будь-які закони про врегулювання взаємовідносин банку і кредиторів не можуть бути спрямовані на нівелювання головного принципу: банківські кредити потрібно погашати. Питання реструктуризації з клієнтами, які хочуть погасити борг, але зіткнулися з непередбаченими обставинами, і зараз вирішуються банками в індивідуальному порядку. Законодавче стимулювання позичальників, які свідомо ухиляються від виплат, навряд чи буде підтримане законодавцями", - говорять в прес-службі Приватбанку.
При цьому учасники ринку сподіваються на те, що остаточний варіант закону буде спрямований на безумовне повернення всіх боргів. "Найкращий для всіх позичальників законопроект повинен складатися з одного речення: "Всі кредити прощаються". Утопічно? Думаю, так. Але ж деяким виборцям це явно сподобається. Не можна писати популістські закони, будучи при цьому яскравим прихильником капіталістичного стилю споживання", - упевнений Мамедов.
