Право на таємницю: навіщо силовикам спростили доступ до банківських рахунків

Повернувши у минулому році кримінальне покарання за незаконне збагачення, парламент надав правоохоронним органам спрощений доступ до банківських рахунків громадян. Це повинно допомогти з пошуком нелегальних активів чиновників.

Нацбанк, виконуючи вимогу закону, привів правила розкриття банківської таємниці у відповідність до вимог Верховної ради. Багато хто сприйняв це як загрозу і збільшений ризик зловживань з боку силових відомств. Тоді як у банках запевняють, що всі запити правоохоронців ретельно перевіряють і нерідко відмовляють у розкритті банківської таємниці. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада ще у перші місяці "турборежиму" прийняла закон про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Це було однією з умов для продовження співпраці з західними кредиторами, які жорстко розкритикували скасування цієї норми Конституційним судом у лютому минулого року.

Новий закон відновив кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, і тепер "несумлінним" чиновникам загрожує до 10 років тюремного ув'язнення. Крім того, правоохоронні органи, які займаються пошуком незаконних активів, отримали нові й досить потужні інструменти для підвищення ефективності такої діяльності.

Серед іншого, законом запроваджено механізм цивільної конфіскації майна, якщо сумнівні доходи чиновника на більш ніж 1 млн гривень перевищують його законні доходи.

Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань і прокуратура також отримали право без рішення суду запитувати у банків дані про операції по рахунках компаній, громадян та їх контрагентів. Причому це стосується не тільки чиновників, але і пересічних українців. Крім перелічених органів, таке право також є у Нацполіції та СБУ.

На початку лютого Національний банк привів порядок розкриття банківської таємниці відповідно до норм оновленого закону.

Широкі повноваження

Про можливі зловживання правоохоронців у зв'язку з отриманням доступу до рахунків громадян першим заявило Головне юридичне управління Верховної ради. Ще до голосування у зауваженнях до законопроекту експерти звернули увагу на надання "широких повноважень щодо доступу до персональних даних громадян".

Законом передбачено, що співробітники НАБУ можуть отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, а також підприємств всю інформацію про фінансові операції юридичних та фізичних осіб, яка необхідна для виявлення необгрунтованих активів і збору доказів. Аналогічне право надане також співробітникам Державного бюро розслідувань.

Головне юридичне управління парламенту підкреслює, що у законі необхідно було конкретно визначити обсяг інформації, до якої можуть отримати доступ силовики, і чітко прописати їх повноваження. Це дозволило б захистити громадян від свавільного втручання органів державної влади у їх права і свободи.

Крім того, у законі не визначені форми та способи здійснення заходів щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів. Також не визначений статус особи щодо якої буде здійснюватися такий збір інформації.

Єдиний "запобіжник", наявний у законі, полягає у тому, що вимога правоохоронців на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, має містити підстави для отримання цієї інформації та містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Банківський нагляд

У Нацбанку підтвердили РБК-Україна, що правоохоронні органи повинні аргументувати банкам необхідність свого запиту, як це і визначено у статті 62 закону про банки та банківську діяльність.

На це ж вказують і банки. Крім того, як пояснила РБК-Україна директор юридичного департаменту ПУМБ Леся Насекан, правоохоронні органи ще до змін, внесених НБУ у правила розкриття банківської таємниці, мали до неї доступ без рішення суду. Порядок отримання такої інформації встановлено все тим же законом про банки.

Єдине, що змінилося у 2020 році, так це нова норма у правилах НБУ, згідно з якою правоохоронці за своїм запитом тепер можуть отримати дані про контрагентів клієнта, уточнила Леся Насекан. Експерт пояснила, що таке право силовикам відкрили зміни до закону про банки, прийняті у листопаді 2019 року. "Фактично у 2020 році Правила № 267 привели у відповідність із законом про банки", - пояснила директор юрдепартамента ПУМБ.

Інформація про контрагентів клієнта розкривається банками за запитом правоохоронних органів, яким достатньо вказати підстави для отримання такої інформації. Для надання відповіді на запит у банків є 10 днів. При цьому, як пояснили в ПУМБ, всі запити у банку проходять юридичну експертизу. І є випадки, коли банки відмовляють силовикам у розкритті банківської таємниці.

"Банк може відмовити у наданні інформації, якщо за своєю формою або змістом запит не відповідає вимогам, встановленим законом про банки до запитів державних органів щодо розкриття банківської таємниці. У практиці ПУМБ присутні випадки відмов у розкритті банківської таємниці", – додала Насекан.

У ПриватБанку також вказують на те, що правоохоронці та інші держоргани у своїх запитах обмежені законом. У зв'язку з чим помилково вважати, що у них є безперешкодний доступ до будь-яких рахунків.

"Банк відповідає на такі запити виключно відповідно до закону. Там чітко прописано. Типовий приклад – запити ДФС. Банк зобов'язаний повідомити за письмовим запитом про наявність рахунку того чи іншого чітко зазначеного у запиті суб'єкта, але не про рух коштів по рахунках або залишків на рахунку. Ця інформація може бути надана тільки за рішенням суду", – розповіли РБК-Україна у прес-службі ПриватБанку.

Не привід для паніки

Зміни у частині спрощення доступу правоохоронців до банківської таємниці необхідні для того, щоб у населення і бізнесу виникло почуття страху, що цим питанням почали займатися всерйоз, і що доведеться нести повну відповідальність за приховування частини доходів, вважає аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак.

Експерт звернув увагу на те, що подібна практика застосовується в Росії, де останнім часом активно ведуть боротьбу з тіньовими грошовими переказами, вишукуючи транзакції по фінансуванню терористичних акцій. "По коментарям юристів у Росії, наприклад, за останні роки податковій службі стало дуже просто працювати з банками, так як ті охоче надають інформацію про своїх клієнтів. Ось до цього зараз йде й Україна", - вважає Орищак.

За даними РБК-україна в правоохоронних органах, силовики ще не почали на повну силу використовувати наданий їм механізм спрощеного доступу до банківської таємниці фізосіб. З іншого боку, в умовах незаперечного впливу політиків на дії вітчизняних правоохоронних структур, повністю виключати варіант можливих зловживань при розкритті банківської таємниці громадян було б занадто безтурботно.

Втім, юристи, як і банкіри, не поділяють паніку у цьому питанні та не бачать серйозних загроз персональних даних клієнтів банків. "З точки зору закону, персональним даним громадян нічого не загрожуватиме, так як інформація, одержана у банку на запит правоохоронного органу в межах певного кримінального провадження, автоматично стає предметом таємниці досудового слідства, захист якої забезпечується державою, у тому числі Кримінальним кодексом України", – пояснив РБК-Україна адвокат Костянтин Кривенко з юридичної фірми "Ільяшев і Партнери"