ua en ru

Правильним і перспективним підходом є взаємне визнання Україною та Польщею українських та польських Праведників Миру, - Колесніченко

Правильним і перспективним підходом є взаємне визнання Україною та Польщею українських та польських Праведників Миру. Про це сьогодні заявив народний депутат, голова міжфракційного депутатського об'єднання «Міжнародний антифашистський фронт» Вадим Колесніченко на спільній прес-конференції з депутатом Краківської міськради (Польща) Мирославом Гілярські, а також професором і свідком «Волинської різанини» Яцеком Вільчуром.

На прес-конференції була презентована документальна книга Інституту національної пам'яті Польщі (державної організації Польщі) «Кресова книга праведників 1939-1945. Про українців, які рятували поляків, підданих винищенню з боку ОУН і УПА», перевиданої днями російською та українською мовами Міжнародним антифашистським фронтом.

«У книзі розповідається про українців - Праведників Миру, які рятували поляків від геноциду під час «Волинської різанини», вчиненого прихильниками ОУН(б) і УПА. Польськими вченими за більш ніж десять років досліджень встановлено імена 896 українців - Праведників Миру, захищали поляків від геноциду, 384 з яких були за це вбиті. Також ідентифіковані десятки поляків ховали українців від акцій відплати польських воєнізованих формувань», - розповів Вадим Колесніченко.

«Заради майбутнього наших народів необхідно розглядати продуктивні шляхи україно-польського та всеукраїнського примирення. Правильним і перспективним підходом є взаємне визнання Україною та Польщею українських та польських Праведників Світу - мирних громадян, які рятували людей іншої національності під час етнічних чисток «Волинської різанини» 1943-1945 рр. Цей подвиг здійснили не солдати, які виконують свою присягу, чи політичні активісти, котрі переслідують свої цілі, а прості беззахисні люди - жінки і люди похилого віку, ховали своїх сусідів та їх дітей від етнічних чисток і бузувірській смерті від рук бандитів. Ці українці і поляки не сповідували ніяких політичних принципів, а тільки цінності людяності і гуманізму, ризикували своїми життями і життями своїх дітей», - заявив Колесніченко.

«Цього року виповнюється 70 років з часу трагічних подій Волинської різанини-етнічних чисток з елементами геноциду, масового знищення етнічного польського та українського цивільного населення досягла свого піку влітку 1943 р., коли 11 липня 1943 бандитами були одночасно атаковані більше 150 польських населених пунктів. При цьому число жертв різанини склало близько 100 тис. осіб: поляки, члени змішаних польсько-українських родин, політичні опоненти ОУН (б), що залишилися євреї та роми, а також будь-який «нелояльний елемент». У результаті акцій відплати від рук польських збройних загонів загинуло і кілька тисяч українців», - додав він.

У свою чергу, Гілярські, заявив, що, за останніми даними, у Польщі вже встановлені імена не 896, а близько 1300 українських Праведників Миру і така робота триває. Більше того, у всіх прикордонних з Україною районах Польщі планується установка пам'ятників українським Праведників.

Яцек Вильчур висловив думку, що «Волинська різанина» не була «україно-польській війні». «Український і польський народи між собою не воювали, а дружили. Була лише невелика група бандитів з ОУН і УПА здійснювали зло і злочини. Ми їх не асоціюємо з українським народом, до якого у поляків немає претензій», - прокоментував професор, який очолює в Польщі комісії з розслідування злочинів «Волинської різанини». Він висловив готовністю до співпраці з створюваним в Україні Центром переслідування нацистських злочинців при МАФ.

Крім того, Колесніченко розповів, що буквально після прес-конференції вилітає до Польщі за офіційним запрошенням Комітету 70-річчя «Волинської різанини» для прийняття участі 10-11 липня в офіційних заходах річниці трагедії та проведення зустрічей з польськими депутатами у м. Варшаві.

Нагадаємо, 20 червня 2013 р. Сенат Польщі прийняв Резолюцію по 70-річчя Волинської трагедії. За ухвалення тексту документа проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту. У документі події 1943 року в заяві названі «етнічною чисткою з ознаками геноциду».