Команда влади шукає можливість обмежити вплив олігархів на українську політику та економіку. Ігор Коломойський з ряду причин може стати одним з найскладніших прикладів такої "деолігархізації". Як йдуть справи в одного з найбагатших людей країни наприкінці другого року президентства Володимира Зеленського і що його чекає – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Два роки тому Ігор Коломойський з тріумфом повернувся в Україну. Президентство Петра Порошенка підійшло до кінця, а разом з ним і вимушене заслання одного з найбагатших людей країни. На тих виборах співвласник групи "Приват" зробив ставку не так на одного з кандидатів, як проти чинного глави держави. Що не завадило йому, за власним визнанням, приймати привітання з перемогою Володимира Зеленського.
Публічно олігарх відхрещувався від приписуваного впливу на нову українську владу. Але в своїх коментарях і численних інтерв'ю він нерідко "вгадував" майбутні кадрові призначення на ключові пости в державі, а також давав прогнози та оцінки, які не могли не турбувати міжнародних партнерів. Наприклад, Коломойський говорив, що Україні потрібно оголосити дефолт, а війну на Донбасі називав "громадянським конфліктом".
На перших порах Володимир Зеленський і його команда намагалися зайвий раз не коментувати перспективи олігарха при новій владі. Але чим сильніше Коломойський прив'язував себе в публічній площині до Зе-команди, тим різкіше і однозначніше ставала її позиція у відповідь.
Прийняття "антиколомойського" банківського закону рік тому стало свого роду "вододілом". Як у відносинах влади із співвласником групи "Приват", так і всередині правлячої фракції "Слуга народу" (СН), де лояльність Коломойському на той момент демонстрували кілька десятків депутатів.
Менше року по тому держава змінила менеджмент на "Центренерго", прибравши звідти людей, яких називають близькими до олігарха . А потім пішли і кримінальні справи про корупцію на підприємстві, ниточки в яких привели силовиків прямо в київський офіс Коломойського. Паралельно він потрапив у поле зору американського правосуддя і навіть опинився під санкціями Держдепартаменту США.
Але незважаючи на все це, Коломойський зберігає вплив не тільки в окремих галузях української економіки, але і в політиці і медіапросторі. Більш того, в останньому рейтингу українського Forbes він піднявся з восьмої на четверту сходинку, збільшивши свої статки до 1,8 млрд доларів.
Увечері в четвер, 22 квітня, СБУ і київська прокуратура провели обшуки в офісному центрі "Міленіум" в центрі Києва. Там знаходяться приймальні народних депутатів, яких називають близькими до Ігоря Коломойського, і офіс самого олігарха. Силовики вилучили електронні носії інформації та документи.
У Службі безпеки зазначили, що обшуки стосувалися розтрат на ПАТ "Центренерго". Держкомпанія нібито продавала електроенергію на 20-30% дешевше собівартості. На думку слідчих, збиток підприємства склав майже 225 млн гривень.
Основним покупцем у цій схемі була компанія "Юнайтед Енерджі" – вплив на яку приписують олігарху Ігорю Коломойському, хоча сам він цей зв'язок заперечує. Ця фірма майже відразу після зміни влади в 2019 році стала великим гравцем на ринку поставок газу і електрики.
Наприклад, компанія закуповувала газ у "Укрнафти", міноритарним акціонером якої значиться Коломойський, і продавала його за вищою ціною "Центренерго". Електрику, куплену у "Центренерго" за низькими цінами, за даними слідства, фірма-посередник продавала гірничо-збагачувальним підприємствам і заводам з орбіти все того ж Коломойського.
Примітно, що цю схему ще з червня минулого року розслідує Національне антикорупційне бюро. За його версією, посадові особи ПАТ "Центренерго" в період 2019-2020 років уклали на користь фірм "Юнайтед Енерджі","Синтез Ойл", "Нафта Форс", "Азонекс", "Рекорд Систем" завідомо збиткові договори на придбання вугілля, природного газу та реалізацію електроенергії.
Саме в рамках цієї справи детективи бюро ще восени 2020 року проводили обшуки в "Центренерго" і у керівників "Юнайтед Енерджі". Крім того, НАБУ розслідує можливу причетність компанії до закупівлі ресурсу у "Енергоатома" за заниженими цінами і до заволодіння коштами "Укрзалізниці" при постачанні їй електрики за завищеними.
Якщо зв'язок "Юнайтед Енерджі" з Коломойським на даному етапі процесуально довести досить складно, то безпосередньо дії бізнесмена НАБУ і САП досліджують в рамках інших кримінальних справ. Одна з них стосується виведення 5 млрд доларів з ПриватБанку, а друга – розкрадань на ПАТ "Укрнафта".
Втім, джерело РБК-Україна в антикорупційних органах зазначило, що про вручення підозр Коломойському в рамках цих кримінальних справ говорити ще рано. "Справи ще на стадії розслідування, відправлені міжнародно-правові доручення, призначені експертизи. Говорити про вручення підозри передчасно", – зазначив співрозмовник видання.
Крім українців, пильну увагу на опального олігарха звернули і американські правоохоронці. Так, у серпні 2020 року Міністерство юстиції США заявило, що вимагатиме конфіскації двох офісних центрів у Луїсвіллі та Далласі, які нібито належать фірмам Коломойського. Загальна вартість цих будівель близько 70 млн доларів.
Американське слідство вважає, що вони були придбані на злочинні кошти, виведені з ПриватБанку. Таким чином, в рамках боротьби з відмиванням доходів американська Феміда розглядає питання конфіскації майна Коломойського на території цієї країни.
При цьому розслідування ФБР щодо олігарха все ще триває. Більш того, на початку березня поточного року Держдеп США і зовсім ввів проти нього санкції. Підстава – "причетність до корупції" в Україні.
"Я також хочу висловити стурбованість поточними нескінченними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси та інститути в Україні, що становить серйозну загрозу для її майбутнього", – зазначив держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен.
Введені санкції позбавляють Ігоря Коломойського і його сім'ю права на в'їзд в США. Примітно, що через кілька годин після цієї новини Офіс президента України (ОП) подякував міжнародним партнерам "за допомогу в боротьбі з олігархами". Хоча в заяві не було ні Імен, ні визначення цієї "допомоги".
Цікаво, що жоден з десятка опитаних виданням співрозмовників, близьких до нинішньої влади і Дніпровського олігарха, не захотів, щоб його ім'я фігурувало в матеріалі. На питання РБК-Україна не захотів відповідати і сам Ігор Коломойський.
"З Банковою відносин у нього немає. Вони погані, тому їх немає", – так інформоване джерело описало виданню поточний статус контактів співвласника групи "Приват" з президентом і його оточенням.
Співрозмовник РБК-Україна в керівництві "Слуги народу" запевнив, що ряд недружніх дій влади щодо Коломойського останнім часом – наприклад, обшуки в "Міленіумі" – не є частиною тривалого плану по "удушенню" олігарха.
"Десь сигнал самому ІВК (Ігорю Валерійовичу Коломойському, – ред.) передається, десь – сигнал нашим західним друзям. І такі маневри і далі триватимуть", - заявило джерело видання.
Втім, сам Коломойський, за словами того ж співрозмовника, сприймає ситуацію більш насторожено. Зокрема, показовою стала історія з виключенням з фракції "Слуга народу" відомого представника групи депутатів, яких пов'язують із Коломойським – Олександра Дубінського. Нібито олігарх вважає, що в тій ситуації Володимир Зеленський "вибрав сторону американців" – і побоюється, що такий же вибір в перспективі він може зробити, якщо мова зайде про більш серйозні речі.
Симптоматично, що "видавлювання" Коломойського з державних підприємств і питання до його бізнесу в Україні активізувалися цієї зими, що збіглося за часом з приходом на пост президента США Джо Байдена. При цьому не можна виділити один момент, коли почався цей процес, він швидше схожий на планомірну роботу на різних фронтах з рідкісними спалахами публічного інтересу.
Крім зміни керівництва "Центренерго" і обшуків, на напрямках, в яких розташований інтерес Коломойського, з початку року відбулося ще кілька знаменних подій. Так, наприкінці березня автозаправки групи "Приват" отримали штраф у розмірі 4,7 млрд гривень від Антимонопольного комітету. АМКУ встановив, що близько 1625 АЗС під різними брендами (майже 25% по всій країні) вступили в змову і узгоджено встановлювали ціни в неконкурентних умовах.
А Юрій Вітренко після повернення в "Нафтогаз України" запропонував об'єднати держактиви з переробки нафти – видобувача "Укрнафту" і переробника "Укртатнафту" (Кременчуцький НПЗ) – в одну компанію. В обох на даний момент істотний пакет акцій контролюють структури, афілійовані з Коломойським. Йому Вітренко пропонує "задовольнитися статусом міноритарного акціонера", отримуючи дивіденди.
"Загальний лейтмотив полягає в тому, щоб не поступатися чимось пану Коломойському, а навпаки займати більш жорстку позицію до всіх олігархів, зокрема, до Коломойського щодо тієї ж "Укрнафти" і "Укртатнафти". І таким шляхом забезпечувати як економічну ефективність роботи активів, так і національні інтереси", – додав він.
При цьому більшість опитаних РБК-Україна джерел з обох сторін малопублічного конфлікту влади з олігархом визнають, що найближчим часом особисто Коломойському нічого не загрожує. За їх словами, силовики в "спокійному режимі" ведуть ряд проваджень по пов'язаних з ним компаніям і мають намір довести їх до логічного фіналу. Однак сам олігарх у справах правоохоронців не фігурує.
Хоча практика показує, що в окремих випадках нинішня влада може вдаватися і до позасудових механізмів "для захисту національної безпеки та інтересів". Це розпливчасте формулювання вже дозволило РНБО і Зеленському накласти санкції на осіб, яких на Банковій назвали причетними до контрабанди, кримінальних авторитетів і "злодіїв у законі", а також на Віктора Медведчука і його найближче оточення. Саме з нього, за словами президента, почалася деолігархізація в Україні.
Також вже випробуваний механізм позбавлення українського паспорта окремих фігурантів санкційного списку. Формальна причина – наявність у них громадянства інших держав. Сам Коломойський ще в 2014 році зізнався, що є підданим трьох країн: України, Ізраїлю та Кіпру. Це може стати підставою для позбавлення його громадянства і, в разі необхідності, видачі в США в рамках відкритих проти нього кримінальних справ.
Але джерело РБК-Україна в команді Зеленського стверджує, що на даний момент таке завдання не стоїть. Більш того, за його словами, проблеми Коломойського з американським правосуддям дещо перебільшені. "Так всі кажуть, ніби його вже ФБР розшукує. А це не так. Там йде нормальний юридичний процес, тривають суди, він в них бере участь", – зазначило джерело.
Співрозмовник додав, що на середньостроковому порядку денному немає і питання санкцій проти дніпровського олігарха з боку України. "Це можливо тільки в тому випадку, якщо будуть дуже серйозні підстави і незаперечні докази", – уточнив він.
* * *
"Якщо Коломойського заганятимуть, то він, звичайно, воюватиме. Медійно і політично", – сказав добре знайомий з ним співрозмовник РБК-Україна.
Які інструменти є у співвласника групи "Приват" у цій війні?
Перш за все медіахолдинг "1+1" – один з найбільших і найвпливовіших в країні. У різний час його зусиллями знищувався рейтинг не тільки умовно рядових політиків рівня Олега Ляшка або Міхеїла Саакашвілі, а й минулого президента Петра Порошенка. Так, в тому числі, на однойменному телеканалі виходив серіал "Слуга народу" і транслювалося новорічне звернення Володимира Зеленського, коли він заявив, що буде висуватися на пост глави держави.
Одна з головних ініціатив президента останнього часу – "закон про олігархів" – може стосуватися і виведення великих медіа з-під прямого впливу олігархів. За задумом, тоді вони не зможуть використовувати телеканали для просування своїх інтересів в інших галузях і боротьби з неугодними політиками. Юридична сторона питання стане зрозуміла вже на цьому тижні, коли, за інформацією РБК-Україна, буде представлена чернетка законопроекту.
Що стосується політичного впливу Коломойського, то він грунтується в основному на лояльних йому депутатах Верховної ради. У свій час в їх число записували до півсотні нардепів, в тому числі і у фракції "Слуга народу". Однак співрозмовники видання в монобільшості стверджують, що в світлі останніх подій їх ряди почали рідшати. "Вони зараз сильно не в формі, вже чоловік п'ять відкололися", – уточнив один з них.
Ті ж, хто залишився, зазвичай вже не створюють таких проблем при важливих голосуваннях, як це нерідко бувало раніше. Ймовірно, свою роль зіграли і бесіди, які з цими депутатами на початку року проводили на Банковій. Там їх закликали визначитися, чиї інтереси вони в першу чергу відстоюють: олігарха або президента.
З початку року позиції Ігоря Коломойського як за кордоном, так і на внутрішніх фронтах – методично розхитуються. Досвід 2015 року, коли дніпровський олігарх приїхав під "Укртранснафту" захищати лояльний йому менеджмент, показує, що в боротьбі за збереження свого впливу він може зайти далеко.
Якось один з його бізнес-партнерів сказав, що Коломойського в бізнесі цікавлять не гроші, а "гра". У відповідь на це в оточенні Зеленського РБК-Україна парирували: "а президент "грає" в державу". Так що тепер питання по більшій мірі в тому, чи задовольнять всі сторони нові правила гри, які вже незабаром закладе, зокрема згаданий "закон про олігархів".