Погані сценарії. Як може розвиватися агресія Кремля проти України

Росія, незважаючи на осуд Заходу, і далі нагнітає обстановку біля кордонів з Україною. Пролити світло на плани Кремля може сам Володимир Путін вже в найближчу середу. На 21 квітня заплановано його послання до Ради федерації – верхньої палати парламенту РФ.

І хоча зміст послання традиційно тримається в таємниці, більшість російських оглядачів вважають, що акцент буде зроблений на соціально-економічних питаннях, у світлі майбутніх вересневих виборів до Держдуми, і можливої роздачі передвиборних "пряників" виборцям.

Але і зовнішній політиці напевно буде приділено чимало уваги, в першу чергу, звичайно, Україні. Ситуацію додатково ускладнює те, що спікер Радфеду Валентина Матвієнко заявила, що послання Путіна вимагатиме "швидкого початку реалізації, а також коригування планів роботи законодавців". Вже 22 квітня збереться Рада палати Радфеду, а на наступний день відбудеться і пленарне засідання.

Саме цей орган за запитом президента дає формальний дозвіл на використання російських військ за кордоном. І за таким сценарієм розвивалися події навесні 2014 року, коли Кремль спробував надати легітимності окупації Криму. У червні 2014-го дозвіл на використання військ в Україні Радфед відкликав.

Чи можуть слова Матвієнко про необхідність "швидкої реалізації" путінських ініціатив означати те, що Москва спробує знову провернути такий же варіант – питання, безумовно, відкрите. І, очевидно, пошуку відповіді на нього була присвячена значна частина двох- і багатосторонніх переговорів щодо України в різних форматах, які відбулися в останні дні.

Пишіть листи

Певні натяки на те, якими можуть бути найрадикальніші сценарії агресії з боку РФ, дають так звані "листи Пушиліна", по імені голови т. зв. "ДНР", зміст яких оприлюднило "Дзеркало тижня". Як повідомляє видання, керівництво бойовиків розробляло три варіанти звернення до Путіна: з проханням надати військову допомогу, або визнати незалежність "республіки", або прийняти її до складу РФ.

З урахуванням абсолютної несамостійності лідерів бойовиків, всі ці сценарії, безумовно, готували в Москві, а не в Донецьку. Ідеї щодо формального "визнання незалежності" або входження до складу РФ на окупованому Донбасі в останні місяці стали просувати особливо активно, за дієвої участі топових російських пропагандистів. Наприклад, розмірковуючи про необхідність "відвоювати в українців усю територію Донбасу".

Самі по собі такі заяви суперечать Мінськими угодами, в недотриманні яких т. зв. "ЛДНР" і Росія так люблять звинувачувати Україну. Адже ключове завдання, фундаментальна основа "Мінська" – повернення ОРДЛО до складу України. А в нормандському форматі і Тристоронній контактній групі обговорюються лише порядок та умови цього процесу. Тоді як будь-які міркування про "незалежність" або "возз'єднання з РФ" дають вичерпну відповідь на питання про те, хто насправді порушує Мінські угоди.

Президент РФ Володимир Путін (Фото: kremlin.ru)

На такі логічні викладки в Москві звично уваги не звертають, хоча поки й озвучують подібні ідеї не безпосередньо, а через своїх маріонеток в ОРДЛО.

"Європа не прийме Росію, а Росія не буде стукати в Європу. Для Росії існування цивілізованої Європи – це виклик, і Росія, якою б вона не була, буде робити все, щоб паскудити Європі, і Україні як частині Європи", – сказав виданню екс-представник України в ТКГ Роман Безсмертний.

Принаймні, планомірне нарощування військової сили біля українських кордонів і підвищення напруження в інформпросторі вже зробило російську владу одним з головних ньюзмейкерів останніх тижнів. Але поки залишається незрозумілим, до якої межі в Кремлі можуть загострювати обстановку. Співрозмовники РБК-Україна у владі і серед колишніх топ-чиновників визнають, що поведінку Кремля навряд чи можна точно спрогнозувати.

"Які насправді плани Кремля – найкраще знають у Кремлі, а не десь ще. За останні тижні ситуація залишається однаково напруженою. Але при цьому з кожним днем наростає увагу світу до цієї ситуації, і цей фактор працює на нашу користь", – сказав виданню радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

Своїми останніми діями Росія намагається максимально нагнітати нервозність як в Україні, так і в решті світу, але суть її політики залишається незмінною, упевнений співрозмовник.

"Ми бачимо відверті спроби з допомогою різних форм тиску домогтися від України визнання ніби "миром" тієї окупації, яка є в Донецьку і Луганську. Тобто змусити Україну прийняти те, що там є, в тому вигляді, як воно там є. Але це точно не може спрацювати", – підкреслив Подоляк.

Ймовірність того, що Путін у своїй промові оголосить про один із силових сценаріїв щодо України, невелика, вважає екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

"Я не думаю, що все перейде межу саме декларативних звинувачень. Градус риторики буде підвищуватися, але до певного рівня", – сказав Грищенко. Він вважає, що Путін сильно зацікавлений у проведенні зустрічі з президентом США Джо Байденом, можливість якої зараз обговорюється. А надто різкі дії можуть цю можливість зірвати.

Голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та член української делегації в ТКГ Олександр Мережко вважає, що Путін може спробувати зарезервувати за собою можливість використовувати військову силу, щоб розширити поле своїх можливостей. Варіанти з анексією ОРДЛО або визнанням "незалежності" псевдореспублик нардеп вважає менш імовірними. Адже це означатиме автоматичний вихід РФ з Мінського процесу і, як мінімум, нові санкції.

"Може бути так, що Путін попросить дозвіл, і Радфед дасть цей дозвіл на використання військ, щоб у Путіна був такий козир для залякування і тиску на Захід і на Україну. Але це не означає, що він цим скористається", – сказав РБК-Україна Мережко.

Він не виключає, що Кремль може спробувати використовувати концепцію "гуманітарної інтервенції" – нібито для захисту власників російських паспортів, які страждають в ОРДЛО. У будь-якому випадку, це буде черговим грубим порушенням міжнародного права з боку РФ.

Зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" у Парижі 9 грудня 2019 року (Фото: kremlin.ru)

Про те, що російське керівництво зараз хоче збільшити арсенал своїх можливостей впливу на ситуацію, сказав виданню і екс-глава МЗС Павло Клімкін. "Путін може оголошувати якісь рішення, а потім вести переговори щодо цих рішень, вимагати щось взамін і т. д., фактично, намагаючись поставити всіх "на лічильник", – зазначив Клімкін. При цьому він вважає, що Путін не хоче починати відразу з великого військового вторгнення, а спробує далі хитати ситуацію іншими методами.

Як заявив 14 квітня начальник головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, зараз розглядається реалізація трьох можливих сценаріїв дій російських військових проти України. Перший – демонстрація сили біля кордонів і в окупованому Криму, другий – захоплення частини південних областей для вирішення проблеми з водопостачанням Криму, третій – провокація проти сил ООС на Донбасі.

Саме останній сценарій є пріоритетним для Кремля, вважає голова парламентського комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич. Його суть в тому, щоб спровокувати українських військових на якісь дії, а потім звинуватити Україну в порушенні мирних домовленостей, зазначив нардеп у розмові з РБК-Україна.

"Вони завжди провокували, проводили навчання, але зараз вони ще й посилили розвідку, розгорнули на своїй території додаткові пункти управління – це те, чого раніше не було. І, звичайно, зараз набагато більша чисельність військових підрозділів у наших кордонів, ніж коли-небудь", – зазначив депутат.

За інформацією Міноборони, станом на середину минулого тижня, чисельність розгорнутих біля кордонів та в Криму російських військ нараховувала 89 тисяч осіб.

Досвід 2014-го

Крім питання про те, який варіант поведінки виберуть в Кремлі, не менш важливо, наскільки Україна готова до кожного з них. У владі запевняють, що готові до відбиття агресії всіма доступними шляхами, починаючи від політико-дипломатичних, закінчуючи військовими, в тісній співпраці із західними союзниками.

"Досвід 2014 року навчив кільком простим істинам. Перша: від Росії можна очікувати всього, що завгодно. Друга: прогнозуючи дії Росії, треба бути готовими заздалегідь і не дати заскочити себе зненацька. Ми цей досвід добре засвоїли", – сказав РБК-Україна глава МЗС Дмитро Кулеба.

З самого початку перекидання російських військ до українських кордонів, Київ почав активно консолідувати міжнародну підтримку. Як наслідок, у пропаганду Кремля про нібито підготовку наступу з боку України ніхто не повірив, зазначив міністр. Він упевнений, що єдність міжнародної коаліції на підтримку України здатна "демотивувати Росію від безрозсудних дій".

"На відміну від 2014 року, в 2021 році Україна та світ готові, і не дадуть захопити себе зненацька, що б там не придумали в Кремлі", – резюмував Кулеба.

Для обговорення поточної ситуації президент Володимир Зеленський провів зустріч з французьким колегою Еммануелем Макроном, по відеозв'язку до переговорів підключилася і канцлер Німеччини Ангела Меркель. За підсумками було оприлюднено спільну заяву, яка, втім, лише в загальних словах закликає Росію до "деескалації ситуації".

Серед усіх західних союзників України, безумовно, особливу увагу звернено на США. Як вже писало РБК-Україна, нинішня ескалація навколо України може бути насамперед тестом Кремля на міцність нової американської адміністрації.

Дії і заяви Джо Байдена в цьому аспекті викликали певну критику в Україні. Безумовно, проти РФ ввели чергові санкції і знову попередили про ціну, яку доведеться заплатити за подальшу агресію. Але багато хто явно чекав більш жорстких і конкретних дій і гарантій.

Втім, ситуацію можна трактувати й іншим чином – Байден вводить санкції проти росіян, але в той же час показує їм шлях до деескалації: припиніть робити те, що ви зараз робите, і ми тоді зможемо з вами почати діалог.

До того ж невідомо, які ще меседжі з Білого дому могли піти в Кремль по закритих дипломатичних каналах. І Павло Клімкін, і Костянтин Грищенко зазначили виданню, що в подібних ситуаціях більш ефективні саме непублічні сигнали.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

В найближчі дні, крім звернення Путіна до Ради федерації, повинні відбутися ще кілька подій, які можуть прояснити найближчі наміри Кремля. Сьогодні, 19 квітня, відбудеться зустріч політичних радників "нормандської четвірки", присвячена обговоренню "кластерних планів" по Донбасу.

"Головне, чого можемо очікувати від цієї зустрічі, це розуміння, чи повертається російська сторона до змістовних переговорів. Можна сказати жорсткіше: чи повертається до адекватності", – додав Михайло Подоляк.

20 квітня, згідно з даними розвідки, закінчиться розгортання російського контингенту біля кордонів та в Криму – його чисельність зросте до 110 тисяч.

А 22 квітня, на наступний день після послання Путіна, президент РФ зустрінеться в Москві з білоруським колегою Олександром Лукашенком. Той вже пообіцяв найближчим часом озвучити "одне з принципових рішень за чверть століття президентства". Цілком можливо, що мова піде про подальше посилення залежності Мінська від Москви.

Як припускають співрозмовники РБК-Україна в середовищі білоруської опозиції, мова на зустрічі може піти про поглиблення військового співробітництва між РФ і Білоруссю. Для України це означає, що загроза вторгнення ще й з північного напрямку стане більш ймовірною.