Плата за простій. Як НАБУ і САП опинилися під ударом і чим це загрожує Україні

Україна вже більше року живе без повноцінного глави САП, а через півроку закінчується термін повноважень і чинного директора НАБУ.  Ці проблеми можуть підірвати не тільки внутрішньополітичну ситуацію в Україні, а й довіру до неї з боку міжнародних партнерів. Чому антикорупційні органи опинилися під ударом і що з ними буде далі – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький пішов у відставку 21 серпня 2020 року за пару місяців до закінчення терміну своїх повноважень. Обрати йому заміну мала конкурсна комісія ще до 30 листопада минулого року.

Повноваження директора НАБУ Артема Ситника закінчуються 16 квітня наступного року. Але парламент ще навіть не прийняв зміни до законодавства, які дозволили б запустити конкурсний відбір нового глави відомства.

Західні партнери вже відреагували на проблеми в українській антикорупційній вертикалі. Звернули на них увагу і в офісі президента Володимира Зеленського. Більш того, там запевнили, що зроблять все можливе, щоб призначити керівників і зміцнити незалежність САП і НАБУ. Але цього досі не сталося.

Довгий відбір САП

"Відбірниками" нового глави САП ще рік тому були призначені сім українських юристів (Катерина Коваль, Андрій Гуджал, Олена Бусол, В'ячеслав Навроцький, Богдан Романюк, Євген Соболь, Олексій Дрозд), громадський активіст (Роман Куйбіда) і три іноземні експерти (Томас Файєрстоун, Драго Кос і Нонна Цоцорія).

"Комісія повинна почати прозорий процес, в основі якого – доброчесність і заслуги кандидатів. Від цього залежатиме наша подальша підтримка", – заявили тоді посольства США і Європейського Союзу.

До роботи комісія приступила рік тому – 13 жовтня, а з січня поточного року почався відбір бажаючих стати спеціалізованим антикорупційним прокурором. Претендентів виявилося близько 100, і комісія оптимістично розраховувала обрати з них найбільш гідного до кінця літа 2021 року.

Втім, ні в серпні, ні навіть у вересні конкурс так і не завершився. Більш того, саме в кінці літа – початку осені він став на паузу, коли члени комісії стали різко "хворіти", їхати у відрядження або пропускати засідання з інших причин.

Холодницький пішов у відставку наприкінці літа минулого року (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Джерело РБК-Україна у владі не виключає, що ця ситуація склалася через кілька факторів, один з яких – складна схема голосування. Так, щоб конкурсант подолав сито відбору він повинен отримати не менше двох голосів від іноземних експертів і не менше п'яти від українських членів комісії.

На практиці це призвело до того, що вітчизняні "відбірники" провалювали голосування за детективів НАБУ і прокурорів САП, яких підтримували міжнародники, а ті в свою чергу не давали голосу за фаворитів влади. Наприклад, таким чином покинули відбір прокурор Львівської області Антон Войтенко та голова правового комітету Верховної ради Андрій Костін ("Слуга народу").

Як підсумок, на даний момент в конкурсі залишилося всього два учасники: 35-річний детектив НАБУ Олександр Клименко і 33-річний прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. Перший відомий тим, що розслідував справи колишнього депутата Олександра Онищенка та екс-голови ДФС Романа Насірова, другий – представляє сторону звинувачення в процесі про вбивство активістки Катерини Гандзюк та у справі проти комбата "Донбасу" Семена Семенченка.

Обидва претенденти ще повинні пройти письмове завдання і фінальну співбесіду. Сума набраних балів за всі конкурси і визначить нового главу САП. Але зібратися в повному складі і провести підсумкові етапи конкурсу у комісії ніяк не виходить.

Ця ситуація стала постійним подразником для міжнародних партнерів України. Питання необхідності "негайного обрання" керівництва САП навіть піднімалося на зустрічі Володимира Зеленського з президентом США Джо Байденом на початку осені.

Черговий зрив засідання комісії 9 жовтня викликав "розчарування" у ЄС і США, сказано в заяві посольств. Президент України також вирішив публічно висловити своє обурення.

"Немає і не може бути ніякого адекватного пояснення того, що конкурс для обрання нового керівника САП затримується. Всі члени конкурсної комісії повинні виконати свою роботу і обрати нового керівника САП, як це і повинно бути відповідно до кращих міжнародних практик", – певен глава держави.

Джерело видання в конкурсній комісії зазначило, що зрив останнього засідання був несподіваним, оскільки раніше всі члени погодили дату. Однак троє з них (Андрій Гуджал, Олена Бусол і Євгеній Соболь) в результаті не прийшли. Голова конкурсної комісії Катерина Коваль не відповіла на прохання РБК-Україна про коментар щодо причин затримки.

Андрій Гуджал, у свою чергу, пояснив, що дійсно погано себе почував вранці 9 жовтня і навіть змушений був перевіритися на COVID. При цьому він не приховує свого невдоволення ходом конкурсного відбору і поведінкою "міжнародників".

"На мою думку, конкурс з двох осіб взагалі не можна називати повноцінним конкурсом", – заявив він, підкресливши, що з відбору несправедливо рано викинули сильних кандидатів, наприклад, керівників обласних прокуратур.

Джерело в комісії вважає, що у противників завершення конкурсу є ще один "козир" – Окружний адмінсуд Києва. Там вже пару місяців лежить позов учасника конкурсу Олександра Карєєва, який вимагає визнати недійсним порядок відбору глави САП.

"Сценарій може бути таким: ОАСК виносить рішення, яке саме по собі навряд чи зможе скасувати конкурс, але я не виключаю, що деякі члени комісії будуть посилатися на нього, щоб взагалі не приходити на засідання і ще довше затягнути конкурсний відбір", – розповів він на умовах анонімності.

Більшу частину повноважень глави САП виконує генпрокурор Ірина Венедіктова (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

На час відсутності спеціалізованого антикорупційного прокурора більшу частину його повноважень перебрала на себе генеральний прокурор Ірина Венедіктова. Вона вважає, що це не позначилося на незалежності та ефективності антикорупційної вертикалі України.

"Я переконана, що це жодним чином не вплинуло негативно на якість і результативність розслідування таких кримінальних проваджень. Але підкреслюю, мені потрібен заступник – глава САП, який проведе аудит справ, ефективності прокурорів і виведе цю роботу на зовсім інший рівень", – сказала вона РБК-Україна.

Венедіктова впевнена, що її з НАБУ "синергія зусиль" активно проявилася в справах про розтрату коштів ПриватБанку і розкраданні землі в Одесі.

У хід конкурсу з відбору глави САП Офіс генпрокурора втручатися не має права і не має наміру, заявила вона. В кінці серпня Венедіктова провела зустріч з членами комісії, на якій всі підтвердили своє бажання завершити відбір найближчим часом.

"Я сподіваюся, що конкурс закінчиться якомога швидше і результативно, і в Україні буде високоефективний антикорупційний прокурор", – додала генпрокурор.

НАБУ в невизначеності

У підвішеному стані найближчим часом може опинитися і напарник САП – Національне антикорупційне бюро. У 2020 році Конституційний суд скасував ключові положення закону про НАБУ, що стосуються повноважень президента призначати/звільняти директора бюро і формувати конкурсну комісію для його обрання.

Цей вердикт КСУ поставив українську владу в складне становище. Незалежність Антикорупційного бюро – один з наріжних каменів співпраці уряду із західними кредиторами, в тому числі і Міжнародним валютним фондом.

Фактично, питання прийняття закону про НАБУ залишається останнім невиконаним "маяком" для отримання другого траншу МВФ. Більш того, це необхідно зробити якомога раніше, так як через півроку – 16 квітня 2022 – закінчується термін повноважень директора НАБУ Артема Ситника.

Ще в лютому Кабмін розробив і вніс до Ради необхідний документ. Одне з його положень передбачало фактичне відсторонення Артема Ситника після успішного голосування. Законопроект був розкритикований НАБУ і в підсумку так і не потрапив до сесійної зали.

Навесні йому на зміну внесли відразу кілька компромісів від керівництва фракції "Слуга народу". Один з них (№5459-1) і був прийнятий за основу 13 травня. Але підготовка до другого читання затягнулися майже на півроку.

Тільки на початку жовтня антикорупційний комітет зміг підготувати проект закону і розглянути всі правки. Враховуючи, що змінника Ситника на посаді директора НАБУ мають обрати на відкритому конкурсі із залученням міжнародних експертів, то часу залишається не так вже й багато.

"Через кілька місяців, після завершення каденції нинішнього директора НАБУ, робота Бюро може бути заблокована через відсутність можливості обрання нового керівника", – зазначили в НАБУ. Там також закликали парламент вирішити цю проблему якомога швидше, але зберігши "інституційну незалежність" бюро.

Через півроку Артем Ситник повинен покинути пост директора НАБУ (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Відповідний законопроект винесуть на голосування 19 жовтня, повідомила виданню заступник голови антикорупційного комітету ради Галина Янченко ("Слуга народу"). Основна його ідея – віддати уряду право призначати і звільняти директора НАБУ.

Обирати претендентів буде конкурсна комісія з шести осіб: троє українських представників та троє іноземних експертів. За останніми право вирішального голосу, так як жодна кандидатура не зможе пройти далі без двох схвалень від міжнародників. У фінал конкурсу вийдуть три переможці, одного з яких уряд і призначить новим "головним антикорупціонером".

З моменту прийняття закону НАБУ втратить статус правоохоронного органу і стане "органом виконавчої влади зі спеціальним статусом". На стадії підготовки законопроекту до другого читання саме навколо цієї норми виникли основні розбіжності, повідомило РБК-Україна джерело в монобільшості.

Наприклад, антикорупційне бюро виявляло побоювання, що зміна статусу спричинить реорганізацію штату і зробить цю структуру залежною від Кабміну. Головне науково-експертне управління парламенту і зовсім допустило, що таке нововведення порушує Конституцію.

"Враховуючи зазначене, запропоновані в проекті приписи про надання НАБУ спеціального статусу, порядку його формування, підзвітності та підконтрольності можуть бути визнані такими, які не повною мірою узгоджуються з положеннями Конституції України", – сказано в експертному висновку.

Втім, за словами Янченко, у фінальному варіанті документа таки вирішили залишити "спеціальний статус" НАБУ, але окремо прописати, що це не спричинить його реорганізацію. Заступник голови комітету також сподівається, що конкурс з обрання нового глави відомства вдасться провести до завершення повноважень Ситника.

"Як показує практика, для проведення конкурсу, якщо він проходить вчасно і конструктивно, 3-4 місяці цілком достатньо. Враховуючи це, на мою думку, нам дійсно треба вже починати підготовку до конкурсу, але якщо конкурс почнеться не пізніше січня наступного року, то це буде нормально. Тоді вдасться вкластися в окреслені терміни", – пояснила вона.

Фракція "Слуги народу", за словами Янченко, буде підтримувати запропонований документ, оскільки "зацікавлена в тому, щоб антикорупційна інфраструктура працювала і була ефективною". Голова комітету Анастасія Радіна ("Слуга народу") також зазначила, що за прийняттям закону про НАБУ "дуже уважно стежать партнери України у світових столицях".

Провал голосування поставить українську владу в складну ситуацію. Адже тоді потрібно буде в стислі терміни підготувати і прийняти новий законопроект, щоб не допустити "правого хаосу" навесні наступного року. В іншому випадку "обезголовлення" обох антикорупційних органів може завдати непоправного удару по всіх кримінальних розслідуваннях.