ru ua

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в Україні

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в Україні Жінка в медичній масці фото: Віталій Носач РБК-Україна

Майже половина областей України потрапила до "червоної" зону карантину і закрилася на локдаун. У восьми регіонах лікарняні ліжка з киснем, призначені для "ковідних" пацієнтів, зайняті більш ніж на 65%. Незважаючи на ці показники, влада не поспішає вводити загальнонаціональний локдаун. Експерти допускають, що епідемічна ситуація має покращитися вже найближчого тижня. Але є кілька факторів, здатних сплутати ці прогнози. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Україна наблизилася до рекордної межі в 20 тисяч нових випадків COVID-19. Майже половина регіонів опинилася в "червоній" зоні карантину. Рівень госпіталізації залишається в межах норми тільки у чотирьох областях. Загальна завантаження ліжок по країні становить орієнтовно 60%, обладнаних киснем – майже 57,5%.

У "жовтій" зоні всього лише три області – Херсонська, Івано-Франківська та Закарпатська. Останнім двом з вихідних дозволили послабити карантин. Регіонам, які першими пішли на локдаун, знадобився понад місяць, щоби приборкати сплеск епідемії. Картина захворюваності відрізняється від тієї, яку спостерігали весь минулий рік. Вірус став інтенсивніше вражати молодих людей. І все більше інфікованих потрапляють у лікарні.

Про причини, що призвели до загострення епідемії, РБК-Україна вже розповідало. Це і сезонність, властива коронавірусу. І активний зимовий відпочинок українців на гірськолижних курортах. І одна з головних причин – більш трансмісивні (заразні, – ред.) варіанти вірусу, що пробралися в країну.

На початку березня в країні виявили британський штам, який на той час розгулював по країні щонайменше два тижні. Півтора тижні тому Міністерство охорони здоров'я заявило про те, що в Україні з'явився ще й південноафриканський варіант. Дослідження показують, що обидва "мутанта" більш заразні і, можливо, призводять до більш агресивного перебігу хвороби. Звідси і величезне навантаження, що обрушилося на систему охорони здоров'я країни.

Але експерти вважають, що незабаром ситуація має стабілізуватися. А центральна влада збирається, як і раніше, гасити епідемію локально за допомогою адаптивного карантину.

Локальні спалахи

Найскладніша епідемічна ситуація склалася в Києві, а також в Одесі, у Хмельницькій та Миколаївській областях. Через бурхливу динаміку госпіталізації влада столиці вирішила закрити місто на карантин, не чекаючи потрапляння в "червону" зону. Через кілька днів Київ за індикаторами віднесли до цієї зони, причому вперше за весь період епідемії в країні. Заповненість кисневих ліжок у столиці в межах 80%. І це найвищий показник по Україні.

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в УкраїніМедпрацівники біля інфекційного відділення Олександрівської лікарні (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Київ за рівнем госпіталізації з кінця березня вийшов на своєрідне плато, каже керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Юрій Ганиченко. Але це плато – не добрий знак, тому що навантаження на медичну систему в столиці залишається вкрай високим, додав експерт.

"У цього плато поки не спостерігається падіння. Тому захворюваність у Києві потрібно збивати далі. Ефект від додаткових обмежень, які почали діяти з 5 квітня, поки що не відображається в статистиці. Їхню дію ми побачимо лише через 2-3 тижні. Тобто через тиждень-два ми зможемо побачити поліпшення ситуації в Києві. Проте зараз ситуація стабільно напружена", – пояснив виданню Ганіченко.

Епідемічно напружена обстановка в Києві не позбавлена і політичних чвар. Спочатку Банкова дорікнула столичній владі через погано організовану видачу спецперепусток на громадський транспорт. У відповідь мер Віталій Кличко, якому і без того доводиться відбиватися від негативу через локдаун, вирішив підхопити розмови про можливе введення комендантської години.

За законом, його потрібно проводити через Верховну раду разом з введенням надзвичайного стану. І це, напевно, не найкраще позначиться на рейтингах центральної влади, яка переклала відповідальність за карантин на регіони, а разом з нею – і суспільне обурення через місцеві локдауни.

Далі це "холодне" протистояння вилилося в заклик Кличко запровадити загальнонаціональний локдаун, він пригадав Кабміну про критичну статистику і провал масової вакцинації. На це прем'єр-міністр Денис Шмигаль вирішив ударити по болючому для Кличка місці – кріслі глави КМДА, яке команда Зеленського намагалася забрати у мера у перші місяці після приходу до влади. Прем'єр запропонував звернутися до президента, щоби призначити нового главу КМДА, якщо Кличко не справляється з ситуацією в столиці.

За словами Шмигаля, адаптивний карантин працює і вводити тотальний локдаун по всій країні поки немає необхідності. Планів встановлювати зараз комендантську годину також немає.

Як пояснив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, адаптивний карантин був введений для того, щоби запобігти колапсу системи охорони здоров'я. Але проблема в тому, що люди занадто байдуже ставляться до введених обмеження.

"У нас добре спланований карантин у "жовтому" рівні епідемічної небезпеки. Це відзначала і Всесвітня організація охорони здоров'я, і Європейський центр з контролю за захворюваністю. Питання в його дотриманні. У нас чомусь, коли "жовтий" рівень і працюють ресторани, то люди вважають, що карантину немає. Навіть в перший тиждень, коли Київ опинився в "червоному" рівні, мешканцям було просто все одно. Поки не закрили транспорт, люди не сприймали це як карантин", – пояснив Ляшко.

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в УкраїніГоловний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Для стримування вірусу в арсеналі у влади тільки два інструменти – карантинні обмеження і вакцинація. Оскільки тотальної імунізації в Україні поки не спостерігається, то залишається тільки один варіант. Але, незважаючи на таку статистику, опитані РБК-Україна експерти не вбачають зараз потреби у введенні загальнонаціонального карантину.

Викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА, інфекціоніст Володимир Курпіта вважає, що сенс вводити локдаун був раніше. А зараз він не дасть значущого результату, адже деякі області вже минули пік цієї хвилі епідемії.

"Якщо вводити загальнонаціональний карантин, тоді виникне питання про обмеження пересування між регіонами. Думаю, для уряду це складе проблему. Якщо і вводити такий карантин, то це варто було робити, коли сплеск інфікування був в одній чи двох областях. Тоді був сенс вводити це і обмежувати поїздки з Івано-Франківської, ще, можливо, Закарпатської і Львівської областей. А зараз ці області вже пройшли пік", – сказав виданню інфекціоніст.

Водночас директор Інституту біохімії імені А. В. Палладіна НАН України Сергій Комісаренко вважає, що адаптивний карантин виправдав очікуваний ефект.

"Як правило, більш суворі заходи впроваджують не тоді, коли йде пік захворюваності, а до того, щоби стримати зростання кількості інфікованих людей. Думаю, якщо зараз інфекція буде вщухати, ми перейдемо на плато і далі на спад, то, можливо, вводити загальнонаціональний локдаун і не потрібно. Але обмеження були введені вчасно", – зазначив у розмові з РБК-Україна академік.

Картина епідемії

Епідемічна карта регіонів України залишається неоднорідною. Поки одні області послаблюють обмеження і виходять з "червоної" зони, інші до неї потрапляють. Якщо аналізувати ситуацію в охопленні всієї країни, то в МОЗ прогнозують, що зростання кількості хворих збережеться ще приблизно цей тиждень. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, протягом цього тижня показники можуть досягти позначки в 25-30 тисяч нових хворих. Експерти дають схожі оцінки.

"Думаю, що ми можемо досягти плато цього тижня. В окремих регіонах пік вже пройдено. Інші – піку ще не досягли. Ми точно можемо сказати, що пік пройшли Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Але, приміром, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська – там, напевно, найближчі два тижні продовжиться зростання захворюваності", – говорить Курпіта.

У дослідженні Національної академії наук України, оприлюдненому минулого тижня, зазначається, що хвиля епідемії вже виходить на плато, а самі темпи поширення вірусу зменшуються два тижні поспіль. Водночас протягом останніх 3-4 тижнів зростає летальність від "ковіду", але вона все ще залишається в діапазоні 2,2-2,5%.

Вчені НАНУ пояснюють, що зараз у щоденних даних зростає частка старих випадків зараження. Тому не виключено, що реальні темпи поширення інфекції можуть бути меншими, ніж це виглядає в офіційній статистиці. З підрахунків експертів випливає, що середня кількість нових випадків COVID-19 з 14 по 20 квітня складе приблизно 16,4 тисячі.

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в УкраїніЛюди в медичних масках їдуть у трамваї (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

У Київській школі економіки стверджують, що оцінювати захворюваність потрібно, зважаючи на динаміку госпіталізації, а не на кількість добових заражень. Тому що зростання виявлених випадків не обов'язково свідчить про приріст хворих. Кількість нових інфікованих може бути також пов'язана із збільшенням масштабів тестування.

"Потрібно дивитися на кількість госпіталізацій – на пацієнтів, які хворіють з середнім, важким і критичним перебігом і потрапляють у лікарню. Якщо говорити про рівень госпіталізації, то ми очікуємо, що вже з цього тижня у нас відбудеться стабілізація. Ми вийдемо на плато, або почнеться спад", – прогнозує Ганиченко.

Але це можливо за умови, якщо британський і південноафриканський штами будуть циркулювати по країні в тому ж процентному співвідношенні, що і зараз. Інакше – якщо ці "мутанти" стануть набирати обертів і будуть частіше атакувати людей, ніж "материнський" варіант вірусу, то ситуація може і погіршитися, пояснив керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ.

"Якщо активніше розвиватимуться більш заразні британський і південноафриканський варіанти вірусу, тоді захворюваність буде зростати ще більшими темпами. Але поки немає даних про те, наскільки ці варіанти поширені. Тому ми не можемо точно сказати аналітично, що буде великий вплив і зростання", – зазначив Ганиченко.

Пасха в карантині

При цьому залишається ще один ризик, який може переломити динаміку захворюваності в країні – Великдень, який цього року припадає на 2 травня і збігається з травневими святами. У ці дні в церквах багатолюдніше ніж зазвичай. Крім богослужінь, люди звикли відвідувати родичів та друзів. Минулого року влада найбільше хвилювалась через масові скупчення і контакти людей в ці дні. І введені обмеження не зуміли повністю стримати приріст заражень.

"На жаль, масові заходи – Великдень та інші свята – вони збільшують ймовірність зустрічі зі збудником і кількість передачі вірусу", – говорить Комісаренко.

За словами Курпіти, збільшення захворюваності після Великодня можливе. Але воно навряд чи буде таким же, яке фіксується зараз, уточнив експерт. Хіба що до того часу в країні з'явиться ще якийсь новий небезпечний штам коронавірусу – тоді оберти епідемії будуть іншими. При цьому інфекціоніст допускає, що є ризик зіткнутися з ще однією хвилею пізніше – восени.

"Що стосується ризиків загострення епідемічної ситуації після Великодня – хіба що, якщо буде велике скупчення людей і люди будуть повністю нехтувати усіма заходами безпеки. Приклад минулого року продемонстрував, що великодні свята не стали тригером, який би запустив чергову хвилю епідемії", – сказав співрозмовник.

Пік, плато, падіння. Коли ослабне епідемія коронавірусу в УкраїніОсвячення пасок в Михайлівському Золотоверхому соборі (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Керівник Центру економіки охорони здоров'я КШЕ вважає, що динаміка епідемії після Пасхи може розвиватися за різними сценаріями. За яким із них – це залежить від того, яка епідемічна ситуація буде перед святами.

"Якщо у нас буде стрімке падіння захворюваності, наприклад, 20% в тиждень, то великодні свята можуть або ненадовго пригальмувати темпи падіння, або ненадовго призвести до зростання, яке зміниться падінням. Але якщо ми будемо перебувати на плато, то будь-які поштовхи вгору можуть обернутися дуже негативними наслідками", – пояснив Ганіченко.

За словами Віктора Ляшка, в питанні проведення великодніх свят доведеться знайти найоптимальніше й компромісне рішення. Зараз для церков та храмів вже передбачені обмеження, якщо вони знаходяться в регіонах "жовтого" або "червоного" рівня. Але священнослужителі напевно буду просити пом'якшити обмеження на період Пасхи, каже головний санлікар.

"Зараз нам потрібно досягти компромісу: у нас діють обмеження – одна людина на певну кількість квадратних метрів – і спробуйте когось не пустити на Великдень до храму. Питання в тому, як це правильно все організувати. Тому ми хочемо, щоби хтось був у храмі, але з дотриманням усіх обмежень, а хтось має залишитися зовні. Плюс можливий формат Великодня онлайн, який був минулого року", – сказав Ляшко.

Він уточнив, що на травневі свята в країні прогнозується зниження захворюваності. Але якщо будуть неконтрольовані масові гуляння і велика кількість контактів, це призведе до того, що очікуваний спад обернеться підйомом захворюваності. Закривати храми на Великдень влада поки не планує.

Рішення про формат та перелік обмежень на свята у МОЗ очікують напрацювати протягом тижня. Для цього ведуться переговори з релігійними організаціями та їхніми лідерами. Але, як вважає Ляшко, це буде "важкий діалог".