Крісло голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) пустує вже більше півтора року. Без цієї важливої ланки "кульгає" вся антикорупційна вертикаль країни і знаходиться під загрозою фінансова допомога від Заходу. Чому загальмувався конкурс з обрання глави САП - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Україна почала активне будівництво своєї антикорупційної інфраструктури в 2015 році. Це було однією з ключових умов макрофінансової допомоги від західних партнерів і міжнародних кредиторів. Наприклад, це питання прямо і детально прописане в останньому меморандумі України з МВФ.
Навесні 2015 року на відкритому конкурсі був обраний директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник. Через півроку, пройшовши відбір, був призначений Спеціалізований антикорупційний прокурор Назар Холодницький. Ще через чотири роки - восени 2019 - запрацював і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) і оновлене Нацагентство із запобігання корупції (НАЗК).
У серпні 2020 року з цієї вертикалі випала перша "цеглинка" – Холодницький пішов у відставку. Заміну йому планували знайти протягом пари місяців. Але за минулі півтора року конкурсна комісія так і не спромоглася впоратися з цим завданням.
Власне сама конкурсна комісія була сформована досить оперативно. У вересні 2020 року до її складу за квотою Верховної Ради увійшли семеро українських юристів (Катерина Коваль, Андрій Гуджал, Олена Бусол, В'ячеслав Навроцький, Богдан Романюк, Євген Соболь, Олексій Дрозд) та четверо експертів за квотою Ради прокурорів (американець Томас Файєрстоун, словенець Драго Кос, грузинка Нонна Цоцорія та українець Роман Куйбіда).
Організація роботи комісії і різноманітні технічні аспекти зайняли ще пару місяців. Безпосередньо відбір претендентів на посади керівників САП розпочався лише 20 січня 2021 року. Конкурсанти були зобов'язані пройти кілька етапів, серед них написання практичного завдання, поліграф ("детектор брехні"), співбесіда для перевірки доброчесності та професійної компетентності.
Голова комісії Катерина Коваль оптимістично розраховувала вийти на фінал конкурсу до початку осені минулого року. "Попередньо, ми плануємо його (конкурс, – ред.) завершити до кінця літа", – обіцяла вона на брифінгу в травні. Дійсно, в липні претендентів на пост глави САП залишилося всього двоє – детектив НАБУ Олександр Клименко і прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк.
Перший відомий тим, що розслідував гучні справи проти екс-депутата Олександра Онищенка, колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова і чинного заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Другий претендент "засвітився" у резонансних справах про вбивство Катерини Гандзюк і в процесі щодо екс-депутата Семена Семенченка.
Передбачувані "фаворити влади", як голова правового комітету парламенту Андрій Костін ("Слуга народу") і прокурор Львівської області Антон Войтенко, до фіналу конкурсу не дійшли. Їх, як і більшість інших сильних претендентів, "зарубали" на етапі співбесіди.
Річ у тому, що для позитивного голосування кандидату необхідно отримати підтримку не менше двох іноземних експертів і не менше п'яти - українських. Така комбінація "5+2" склалася всього у двох випадках – при голосуванні за вже згаданих Клименка і Синюка.
Здавалося б, ситуація гранично ясна. З двох претендентів комісії необхідно визначити кращого за кількістю балів і подати його кандидатуру на затвердження генеральному прокурору. Той, хто програв, своєю чергою, був би призначений на посаду заступника голови САП.
Але саме на цьому етапі конкурсний відбір різко "загальмував". Близько півроку – до грудня - члени комісії з різних причин (відпустки, хвороби, відрядження і т.д.) не могли зібратися і призначити фінальне тестування і співбесіду двох кандидатів.
Питання щодо даної ситуації було навіть піднято на переговорах президента Володимира Зеленського зі своїм американським візаві Джо Байденом 1 вересня минулого року. В спільній заяві сторін йдеться про необхідність "негайного обрання" нового голови САП. Ще через місяць простою - у жовтні 2021-го - Зеленський вже прямо зажадав від конкурсної комісії швидко завершити відбір антикорупційного прокурора.
"Не почув адекватних пояснень щодо затримки конкурсу з обрання нового керівника САП. Члени конкурсної комісії повинні виконати свій обов'язок, як годиться. Для України ефективність роботи антикорупційних інститутів є пріоритетом", – заявив президент.
Його наполегливі побажання завершити конкурс до кінця року, повторені також у листопаді і грудні, комісія відбірників залишила без уваги. І це при тому, що в середині грудня насилу, але вдалося провести всі передбачені законом процедури конкурсу і навіть сформувати остаточний рейтинг конкурсантів. Залишався тільки один технічний момент.
Після написання практичної роботи та проведення ще однієї співбесіди фінальні бали від членів комісії розподілилися так: детектив Клименко набрав 246, прокурор Синюк – 229. Але на засіданнях 21-24 грудня затвердити такий рейтинг комісія так і не змогла. Парламентська квота (Катерина Коваль, Богдан Романюк, Євген Соболь, Андрій Гуджал та Олена Бусол) не дала необхідних голосів, щоб підтвердити результати вже завершеного конкурсу.
Причину такого демаршу голова комісії Катерина Коваль назвала досить оригінальну. На її думку, переможці конкурсу перед призначенням в САП повинні ще раз підтвердити, що пройшли спецперевірку. Це стандартна технічна процедура, яку проходять всі претенденти на вищі держпосади. Вона включає в себе перевірку людини по базах СБУ, податкової, МВС і Мін'юсту.
Але справа в тому, що і Клименко і Синюк пройшли її ще на початку конкурсу в квітні минулого року і подали комісії відповідні довідки. На думку Коваль, за цей час обставини могли змінитися і необхідно дізнатися, чи актуальні дані перевірки на сьогоднішній момент. У іноземних членів комісії такий розвиток подій викликав подив.
"Те, що ми сьогодні почули, не має нічого спільного зі здоровим глуздом, прошу вибачення за мою прямоту", – зазначила прямо на засіданні колишня суддя Європейського суду з прав людини, грузинка Нонна Цоцорія.
Український відбірник, юрист Роман Куйбіда також дивується, чому комісія відмовляється затверджувати результати конкурсу. Підіймати питання про можливу "нову спецперевірку", на його думку, якщо і можна, то тільки після цього голосування.
"Для початку комісія повинна затвердити результати, і поки це не зроблено будь-які подальші рухи виглядають трохи дивно. Цей результат конкурсу, який визначається простими математичними діями, повинен бути затверджений рішенням комісії, але вона, на жаль, це досі не змогла виконати", – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Куйбіда повідомив, що 12 січня він і ще чотири члени комісії (Томас Файєрстоун, Нонна Цоцорія, Драго Кос і Богдан Навроцький) направили Катерині Коваль вимогу скликати засідання на 13 січня для того, щоб спробувати знову проголосувати за фіналістів конкурсу. Прохання було відхилено нібито через те, що на цю дату неможливо забезпечити кворум.
Сама ж голова відбіркової комісії стверджує, що процес гальмується через Офіс генпрокурора. За словами Коваль, вона ще 23 грудня відправила в ОГП лист з проханням підтвердити, що Клименко і Синюк пройшли необхідні спецперевірки і їх дані актуальні. Але станом на 14 січня відповідь так і не була отримана.
"Без отримання підтверджень, тобто без дотримання вимоги Закону України "Про прокуратуру", подання про призначення (Клименка та Синюка – ред.) спрямовані не будуть. Комісія не порушуватиме закон", - додала юрист.
Крім того, вона звертає увагу на рішення Окружного адмінсуду Києва від 20 грудня, який визнав незаконним порядок проведення конкурсу. Коваль зазначила, що це може підірвати легітимність відбору, але висловила впевненість, що вердикт суду першої інстанції буде оскаржений. Втім, станом на 13 січня апеляція на рішення ОАСК так і не була подана.
На момент виходу статті отримати коментар генпрокурора Ірини Венедиктової РБК-Україна не вдалося. Але раніше, підводячи підсумки 2021 року, вона назвала конкурс в САП головною "невдачею року", а за пару місяців до цього висловлювала надію, що він завершиться "якомога швидше і результативно". Аналогічні надії зараз озвучують посли G-7 і керівництво ОП.
"І президент, і Офіс президента, і вся владна команда очікують успішного завершення як цього етапу конкурсу, так і в цілому відбору керівника САП. Не бачимо підстав для затягування конкурсу", - йдеться в заяві канцелярії голови держави.
Переможець конкурсу, який, втім, поки що не може зайняти належне йому крісло спеціалізованого антикорупційного прокурора, Олександр Клименко сказав РБК-Україна, що не розуміє причин зволікання. Він також озвучив свою думку, як вийти з глухого кута.
"Комісія вже знайшла всі документи - і результати моєї спецперевірки і довідку про те, що я її пройшов. Моє бачення таке, що комісії треба просто виконати свої обов'язки, зібратися і проголосувати за рейтинг кандидатів", – заявив він у коментарі виданню.
Фіналіст відбору також додав, що питання своєї перемоги на конкурсі і подальші кроки на посаді голови САП ще не обговорював ні з Офісом генпрокурора, ні з Офісом президента.
* * *
Затягування конкурсу з обрання голови САП все важче пояснити логічними аргументами. Подальше зволікання з вирішенням цього питання загрожує Україні не тільки фінансовими проблемами, а й втратою довіри з боку західних партнерів. В умовах можливої широкомасштабної агресії з боку східного сусіда для нашої країни це стало б "смертельно небезпечним" фактором.