Через особливості методології розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ) та тимчасовий дисбаланс, що виник на ринку м'ясної продукції, офіційний показник інфляції завищений і не відповідає реальній або структурній інфляції, яка відображає баланс сукупного попиту та пропозиції в економіці України. Про це повідомляє аналітик компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Зокрема, в Україні питома вага продуктів харчування в споживчій корзині, на основі якої розраховується ІСЦ складає 55%, тоді як в Росії продукти харчування займають 33% споживчої корзини, в Польщі - 26%, а в Європейському Союзі - 16%. У той же час, з структури споживчих витрат (заснованою на системі національних рахунків) виходить, що українці витрачають на продукти харчування значно менше, тільки 36% всіх споживчих витрат. Через таку методологічну особливість офіційний індекс інфляції сильно залежить від цінової ситуації в сільському господарстві, особливо на ринку м'яса та зерна, і значно завищує структурну інфляцію в періоди швидкого зростання цін на продукти харчування і, відповідно, занижує її в періоди стрімкого здешевлення продовольчих товарів.
На думку аналітика, структурний рівень інфляції в Україні істотно нижчий, ніж указує офіційний ІПЦ. Про це свідчить динаміка показника базової інфляції, який не враховує товари, схильні до істотних цінових коливань. За оцінками Dragon Capital, в квітні показник базової інфляції склав 18,0% в річному вимірюванні, що істотно менше 30,2% зростання ІСЦ і цілком порівняний з темпом зростання базової інфляції в Росії, який минулого місяця склав 13,7%.
Не дивлячись на те, що велика різниця між темпами інфляції в Україні та інших країнах СНД обумовлена не тільки фундаментальними макроекономічними причинами, інфляційний тиск, що збільшується, є одним з головних чинників ризику для української економіки на найближчі роки, вважає Олена Бєлан. Основний ризик пов'язаний з тим, що інфляційні очікування, що зміцнюються, можуть привести до запуску механізму "ціна-зарплата", коли зростання цін стимулює зростання зарплат, а це у свою чергу збільшує витрати підприємств і призводить до новому витку зростання цін. У такому разі інфляція в економіці не утихне навіть після зниження темпів зростання цін на продукти харчування, очікуваного після нового врожаю сільгосппродуктів. Тому в ситуації, що склалася, необхідні комплексні ефективні заходи боротьби з інфляцією, а саме, стриманіша монетарна та особливо фіскальна політика, а також залучення інвестицій в сільськогосподарський сектор.