ua ru

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти України

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти України Путін і його соратники повинні постати перед судом (фото: Getty Images)
Автор: Милан Лелич

Російсько-українська війна може тривати ще довго, але Володимир Путін і його соратники в будь-якому випадку повинні понести відповідальність за свою агресію проти України. Про те, в яких судах і як скоро можна цього досягти – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Побачити Путіна за ґратами в Гаазі – мрія українців ще з часів першої хвилі російського вторгнення в 2014 році. З початком лютневої агресії приводів для цього стало набагато більше. І, безумовно, поруч з президентом Росії варто було б побачити інших представників військово-політичної верхівки РФ, на кшталт глави Міноборони Сергія Шойгу, глави МЗС Сергія Лаврова, секретаря Радбезу Миколи Патрушева, особливо одіозних пропагандистів на кшталт Дмитра Кисельова і т. д.

Безумовно, на практиці це можна буде реалізувати лише в одному випадку: після падіння поточного кремлівського режиму, що поки є справою невизначеної перспективи. Тільки в такому випадку Путіна і його соратників можна буде фізично доставити в Гаагу або будь-яке інше місце відправлення правосуддя. Ніяких правових механізмів, за якими можна було б захопити їх на території РФ і силою доставити в Міжнародний суд, природно, не існує.

"Всі міжнародні кримінальні трибунали, які функціонували до цього, завжди працювали тоді, коли відбулася зміна режиму або коли країна програла у війні. Відповідно, у разі програшу, захоплення столиці, захоплення політичного керівництва або зміни режиму в країні, коли ті, хто винен у злочинах, втратили владу – їх досить просто доставити в суд і потім посадити у в'язницю", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна голова Мін'юсту Денис Малюська.

Проте над притягненням російського керівництва до міжнародної відповідальності варто працювати вже зараз. І справа не тільки у відновленні справедливості, в інтересах жертв російської агресії і всіх українців. Але і в тому, що навіть без фізичної присутності російських топ-чиновників є способи досягти хоча б видачі ордера на їх арешт.

Це, безумовно, стане черговим ударом по репутації Росії, в тому числі в країнах, які поки стримано ставляться до агресії РФ проти України. І, безумовно, призведе до її подальшої дипломатичної та політичної ізоляції. Представникам цивілізованих, демократичних країн стане набагато складніше виправдовувати свої контакти, в тому числі особисті, з російським керівництвом, які зараз іноді мають місце.

Без Гааги

Робота над притягненням РФ і її керівників до відповідальності активізувалася вже в перші дні після лютневого вторгнення. Якщо мова йде про відповідальність Росії як держави, то тут включаються Міжнародний суд ООН і Європейський суд з прав людини.

Якщо мова про відповідальність конкретних осіб за вчинені проти України та українців злочини, то головну роль відіграє Міжнародний кримінальний суд (МКС). Цей орган, як і Міжнародний суд ООН, розташовані в Гаазі, але жоден з них не є власне "Гаазьким трибуналом" в обивательському розумінні.

МКС почав розслідувати події в Україні через кілька днів після лютневого вторгнення, за зверненням понад 40 країн-учасниць Римського статуту, на підставі якого цей суд був заснований. Україна статут давно підписала ще в 2000 році, але не ратифікувала досі. Однак після російського вторгнення 2014 року визнала юрисдикцію суду на своїй території. А Росія ж свій підпис під статутом відкликала в 2016-му.

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти УкраїниСудити будуть не тільки керівництво Росії, але і військових, які скоювали злочини (фото: t.me / zsuwar)

Розслідування МКС ведеться досить активно, прокурор суду Карім Хан відвідував Україну, зокрема і прифронтові регіони, за інформацією Bloomberg, перші звинувачення проти росіян можуть бути висунуті вже в кінці цього або початку наступного року. Також видання повідомляє, що Україна може передати в Гаагу як мінімум одного військовополоненого, про це зараз ведуться переговори.

З передачею полонених росіян міжнародному правосуддю, втім, поки що пов'язаний досить делікатний момент. Зараз Україна максимально зацікавлена в наповненні обмінного фонду, щоб мати можливість звільнити своїх військовополонених. Очевидно, після передачі когось із росіян до Гааги запропонувати його до обміну буде вже неможливо.

В цілому, Міжнародний кримінальний суд займається чотирма видами міжнародних правопорушень: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і злочин агресії.

Абсолютно незаперечно, що росіяни на українській території вчинили величезну кількість різних військових злочинів і злочинів проти людяності. Є дуже вагомі аргументи на користь того, що відбувався (і відбувається) і геноцид – судячи з того, як планомірно знищуються українці і все українське на окупованих територіях, чим іноді відкрито хваляться російські пропагандисти і окупаційні адміністрації.

Але особливість МКС в тому, що провадження у цих справах не відбувається без фізичної присутності обвинувачених, хоча ордери на їх арешт суд має право видати. Цілком очевидно, що нікого з них Росія добровільно не екстрадує, тому розгляд може затягнутися на роки, якщо не на десятиліття.

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти УкраїниПрокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан (фото: icc-cpi.int)

Інший важливий момент – переважно в МКС слухаються справи проти політичних і військових керівників, а не рядових виконавців злочинів, хоча така можливість передбачена правилами суду.

Але в будь-якому випадку, основний тягар розслідування і притягнення до відповідальності всіх тих, хто безпосередньо вбивав, катував, ґвалтував українців і тих, хто віддавав їм такі накази на місці, лежатиме на національному правосудді. Тільки за порушення законів і звичаїв війни в Україні вже порушено понад 23 тисячі справ.

Чи зможе наша правоохоронна і судова система впоратися з таким масивом – питання відкрите, тим більше, що нові злочини скоюються щодня. Крім того, всі пам'ятають, як довго і непросто йде розслідування злочинів на Майдані. Хоча масштаб подій і кількість залучених осіб там були незрівнянно меншими, ніж під час поточної війни.

Певну допомогу тут можуть надати й інші демократичні країни, в яких передбачена концепція "універсальної юрисдикції" – можливість розглядати справи, що представляють інтерес для всього міжнародного співтовариства, незалежно від місця скоєння злочинів і громадянства злочинців і постраждалих. З початку війни розслідування скоєних росіянами військових злочинів розпочаті в країнах Балтії, Польщі, Словаччині, Німеччині, Іспанії та ряді інших країн.

Слідами нацистів

Найшвидший і потенційно успішний спосіб, як притягнути до відповідальності Путіна та інших керівників РФ, – довести їх провину в злочині агресії.

"Зробити це не дуже складно, тут докази лежать на поверхні. Путін робив свої заяви і фактично оголошував війну публічно, у своїх відеозверненнях, з юридично-технічної точки зору не складно це довести", – сказав РБК-Україна голова парламентського комітету у закордонних справах Олександр Мережко.

Але тут виникає інша проблема – на якому майданчику можна розглянути цю справу. Міжнародний кримінальний суд в даному випадку не підходить, оскільки ні Україна, ні Росія не є сторонами Римського статуту (а це обов'язкова умова, коли йдеться про злочин агресії). Альтернативний спосіб – передати справу в МКС через рішення Радбезу ООН. Але і цей спосіб не спрацює на практиці, оскільки РФ застосує своє право вето.

Тому зараз зусилля українських юристів-міжнародників і дипломатів зосереджені на створенні окремого органу – міжнародного трибуналу над Росією. Він чимось може нагадувати Міжнародний трибунал по колишній Югославії, який функціонував в 1993-2017 роках (це якраз і був той самий "Гаазький трибунал").

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти УкраїниДля розслідування злочину проти України можуть створити Спецтрибунал (фото: nos.nl / photo ANP)

Але аналогії умовні – Гаазький трибунал розглядав широке коло злочинів (військові, геноцид, проти людяності), а обвинуваченими були як політичні і військові лідери, так і рядові солдати й охоронці концтаборів.

Тоді як у нашому випадку пропонується, щоб у такому суді слухався тільки злочин агресії, а у справі проходила лише російська військово-політична верхівка. Як розповів РБК-Україна посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, який займається цим питанням, мова може йти приблизно про кілька десятків людей: Путін, Шойгу, Лавров, генерали російського Генштабу і т. д.

Передбачається, що такий трибунал буде працювати на додаток до МКС: в Гаазі розглядатимуть геноцид, військові злочини і злочини проти людяності щодо більш широкого кола осіб, а на трибуналі – проти керівництва, обвинуваченого в агресії проти України.

За словами Кориневича, можливі кілька шляхів створення такого трибуналу і надання йому потрібної легітимності. В першу чергу, через підписання міжнародного договору між Україною та іншими країнами. Другий – через домовленість з Радою Європи. Третій – через рішення Генасамблеї ООН.

Як зазначив у розмові з виданням Олександр Мережко, в будь-якому випадку дуже важливо, щоб до створення і роботи трибуналу було залучено якомога більше країн, це посилить його легітимність.

"У будь-якому випадку, треба працювати з багатьма країнами. Наприклад, в Генасамблеї ООН багато хто готовий підтримати резолюцію на підтримку нашої територіальної цілісності, засудити російську агресію, але менш схильні до того, щоб підтримати резолюцію про створення трибуналу", – сказав Мережко.

Якщо задумане вдасться здійснити, будь-яким шляхом, і трибунал буде створений, то сам по собі розгляд справи може піти відносно швидко, принаймні, явно швидше, ніж зазвичай в міжнародних судах.

"Я б хотів бачити просування з цього питання до кінця року, але справа в тому, що ми самі як Україна не можемо створити трибунал. Але в разі його створення він зможе рухатися набагато швидше інших судів, тому що злочин агресії простіше доводити, ніж інші міжнародні злочини. І обвинувальний акт щодо конкретних осіб можна підготувати протягом декількох місяців", – сказав РБК-Україна Кориневич.

Від Нюрнберга до Гааги. Як Путіна можуть судити за війну проти УкраїниПосол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич (фото: atr.ua)

Про те, що в статуті трибуналу обов'язково треба буде прописати норму, за якою глава держави та інші офіційні особи не матимуть імунітету від переслідування, заявляв і глава МЗС Дмитро Кулеба. Ще на початку березня він підтримав ініціативу міжнародного наукового співтовариства щодо створення такого трибуналу, і з тих пір МЗС займається її реалізацією. Крім того, за словами Кулеби, юрисдикція трибуналу повинна поширюватися на всі події, починаючи з лютого 2014 року – початку російської агресії.

У світовій практиці є мало прикладів успішних процесів проти діючих глав держави, оскільки на своїй посаді вони володіють імунітетом і непідвладні національному правосуддю інших країн.

Єдиний по-справжньому успішний кейс – засудження екс-президента Ліберії Чарльза Тейлора за військові злочини і злочини проти людяності, скоєні під час громадянської війни в сусідній Сьєрра-Леоне в 1991-2002 роках. Вирок був винесений Спеціальним судом по Сьєрра-Леоне – спеціально створеним трибуналом, на основі договору між ООН і владою Сьєрра-Леоне.

Ордер на його арешт був виданий в 2003 році, але лише в 2006-му Тейлор, який втратив на той час владу і переховувався в Нігерії, потрапив до Гааги, де і проходив суд нам ним, що тривав шість років.

У 2008 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченнями в геноциді, але він ще 11 років продовжував правити країною і іноді навіть їздив за кордон, втративши владу тільки після держперевороту в 2019-му. І досі аль-Башир не потрапив до Гааги, перебуваючи за ґратами в рідній країні.

Тому притягнення до відповідальності глави держави, тим більше, якщо мова йде не про Ліберію або Судан, а про РФ – апріорі непросте завдання. Але цілком реалізовуване. Про це йдеться в аналітичній записці, підготовленою The Global Accountability Network – глобальною мережею зі збору інформації про міжнародні злочини.

"Авторитарні лідери всього світу спостерігають і чекають, що ж зробить міжнародне співтовариство у відповідь на російську агресію. Якщо ми нічого не будемо робити або приймемо "напівзаходи", це створить прецедент, що зробить світ темним і нестабільним місцем", – йдеться в документі.

Востаннє злочини агресії розглядалися міжнародними судами після Другої світової війни, на Нюрнберзькому і Токійському трибуналах. Тоді вони називалися "злочинами проти миру". "І уявіть собі, що в списку після нацистських злочинців будуть російські злочинці, це буде дуже правильна аналогія", – сказав РБК-Україна Антон Кориневич.