Новий проект КПК передбачає посилення ролі суду в кримінальному процесі та розширення прав захисту, - джерело

Головне нововведення реформи кримінальної юстиції полягає у розширенні прав захисту і посилення ролі суду в процесі розслідування кримінальних справ і фіксації доказів. Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна", посилаючись на текст проекту нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК), підготовлений Адміністрацією Президента.

За інформацією видання, це попередній проект, з яким знайомі лише керівники правоохоронних органів і члени парламентського комітету з питань правосуддя. Проект кодексу ще не зареєстрований у Верховній Раді. Текст КПК буде уточнюватися після отримання зауважень і пропозицій правоохоронних і судових органів.
Головне нововведення реформи кримінальної юстиції полягає у розширенні прав захисту і посилення ролі суду в процесі розслідування кримінальних справ і фіксації доказів. "У новій моделі суд буде тим майданчиком, де прокурор зрівнюється в правах з захисником, вони обидва мають право подавати докази та ініціювати проведення слідчих дій", - повідомив виданню голова підкомітету Верховної Ради з питань кримінально-процесуального законодавства Святослав Олійник. За рахунок цього буде дотримуватися принцип змагальності та рівного доступу до матеріалів справи прокурора і адвоката.
Згідно з новим проектом КПК, звужується коло відомств, які мають право проводити досудове розслідування. До них будуть віднесені слідчі підрозділи МВС, СБУ та податкової міліції Державної податкової служби. Як відомо, на сьогоднішній день слідча функція знаходиться також у органів прокуратури. Разом з тим в перехідних положеннях КПК зазначено, що ряд злочинів, а саме - вчинені співробітниками СБУ, органів прокуратури, МВС і посадовими особами, "які займають особливо відповідальне становище", залишиться в підпорядкуванні слідчих органів прокуратури ще три роки після вступу нового КПК чинності .
При цьому змінюється роль прокурора у кримінальному процесі, який фактично стає керівником слідства і буде відповідати за весь процес: від початку розслідування до винесення вироку в суді. При цьому, наглядаючи за ходом розслідування, прокурор зможе впливати на нього. Так, згідно з проектом КПК (ст. 38), прокурор буде мати право, зокрема, "давати слідчому, органу досудового розслідування вказівки щодо здійснення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій", приймати участь у проведенні слідчих дій, "ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування". При цьому керівники органів досудового слідства "зобов'язані виконувати доручення і вказівки прокурора, які даються у письмовій формі". "У новій моделі посилюється роль прокуратури стосовно нагляду, контролю за слідством, але самого слідства в прокуратурі не буде.
Змінюється список запобіжних заходів, які можуть бути обрані підозрюваному або обвинуваченому. Так, новим КПК пропонується ввести такі запобіжні заходи, як "особисте зобов'язання" ("полягає у покладанні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки") і "домашній арешт" ("полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби"). Слід зазначити, що в умовах домашнього арешту по відношенню до особи, якій обрано такий запобіжний захід, можуть застосовуватися "електронні засоби контролю". Разом з тим розробники нового КПК пропонують позбутися такого широко поширеного зараз запобіжного заходу, як підписка про невиїзд.
Крім того, проектом вводиться поняття угоди, яка може бути укладена як між потерпілим і підозрюваним, так і між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим про визнання вини. "В угоді про визнання винності вказуються... беззастережне визнання підозрюваним (обвинуваченим) своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення; обов'язки підозрюваного (обвинуваченого) щодо співробітництва у відкритті кримінального виробництва, вчиненого іншою особою; узгоджене покарання і згода підозрюваного (обвинуваченого) на його призначення ; наслідки складання і затвердження угоди, наслідки невиконання і неповного виконання угоди", - йдеться в ст. 468 проекту КПК.