Довіра українців до судів знижується з 2019 року, хоча до того часу соціологи відзначали зростання цього показника. Тенденція зневіри громадян до системи зумовлена спланованими інформаційними впливами.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на дослідження Українського Центру суспільного розвитку, представленого на брифінгу у Вищій раді правосуддя.
До звіту увійшли всі інформаційні активності грантових організацій, які спеціалізуються на тематиці судової реформи і подолання корупції.
"Впродовж 2019-2021 років у ЗМІ систематично "вливаються" оціночні коментарі окремих експертів, які дезінформують людей і спотворюють громадську думку про суди. Ми бачимо цілеспрямовану спробу сформувати певний імідж судової системи. Суспільна думка змінилася на гірше, при тому, що за всіма опитуваннями, до 2019 року рівень довіри потроху зростав. Зараз агресивна динаміка, негативна тональність в медіа і критика посилилися", - коментує дослідження політолог, керівник політико-правових програм ГО "Український Центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович.
Згідно з даними дослідження, упродовж 2021 року експерти та грантові організації надали понад 1,2 тис. коментарів, які створювали негативне тло довкола діяльності Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
14% публікацій містили образливу лексику: аналіз публікацій свідчить про надмірне вживання термінів "судові клани", "зашкварений", "кругова порука" тощо.
"Згадування ВРП у темах, що тільки опосередковано дотичні до діяльності ВРП, проте мають гучний резонанс, використовується для підтримки інформаційного фону і постійної присутності ВРП (ВККС) у негативному контексті подій. Кампанія була спрямована проти конкретних посадовців у судовій владі, але на меті мала дискредитувати всю судову систему. Ми критикуємо якогось суддю, але робиться висновок, що він не один там такий - всі вони погані", - пояснив політолог.
В 2021 році інформаційна кампанія мала найбільш агресивну тональність, всі заяви з громадського сектору стали категоричні, із частим використанням образливої лексики і маніпулятивних оцінок. Деякі експерти за цей рік надали до 500 коментарів негативного змісту, а заяви 5-6 грантових організацій часто збігалися за змістом, аж до однакових цитат, що свідчить про скоординовану кампанію.
"Сформована недовіра була використана для запровадження безсистемних реформ судової системи, тиску і встановлення контролю над судами", - зауважила під час презентації дослідження відомий правник Марина Ставнійчук.
За її словами, про "безкінечні експерименти над судовою владою" свідчать такі цифри: в 2019-2020 роках Вища рада правосуддя надала 44 консультативні висновки до законопроектів, які передбачали зміни до законодавства про суди. 22 законопроекти прийнято парламентом.
"Практично, влада політична ініціює реформування судової влади ледь не 2 рази на місяць, якщо взяти сумарно ці законодавчі ініціативи", - підсумувала Марина Ставнійчук, назвавши однією з цілей таких дій перекладання відповідальності за все, що відбувається в країні, на суддів.
Як повідомлялося, серед виконавчих і правоохоронних органів влади частіше довіру українці висловлювали Збройним силам України - їм довіряли 69%.