Недоступність інноваційних засобів захисту рослин загрожує нацбезпеці, - експерт

За його словами, прийняттям законопроекту № 2289 Верховна рада скасувала цю вимогу, однак закон ще має ухвалити Президент.

"Документ скасовує норму чинного закону, яка не дозволяла розпочати державні випробування нового препарату доти, поки відповідні випробування не будуть проведені в країні-виробнику, і препарат не буде там зареєстрований. Йдеться саме про країну, в якій знаходиться завод, що виробляє цей препарат, а не про ту, яка його розробила", - пояснює він.

Це нонсенс, вважає представник ВАР. Жодна країна світу не обумовлює реєстрацію у себе тих чи інших препаратів на підставі того, зареєстрований препарат чи ні, і чи проведені його випробування в якійсь іншій країні.

"В усьому світі різні кліматичні умови, і той препарат, який може бути ефективний в іншій країні, необов'язково буде ефективним у нас - в наших кліматичних умовах, з нашими шкідниками, бур'янами та хворобами. І навпаки. Навіть коли випробування препарату проводяться в Україні, вони відбуваються в усіх кліматичних зонах", - пояснює Соколов.

До того ж в країні-виробнику можуть навіть не вирощуватися ті культури, для яких призначений препарат. Дія цієї норми призвела до того, що Україна вже дуже відстає в доступі до інноваційних препаратів.

"Вони у нас або реєструються з величезним запізненням, або не реєструються взагалі. Це відкидає аграрний сектор далеко назад", - говорить Соколов.

Його думку підтримує і генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон.

"Урожайність культур в середньому на 20% залежить від використання ефективних засобів захисту рослин, тому важливість інновацій у ЗЗР важко переоцінити", - зазначає він.

На думку гендиректора УКАБ, 5 років блокування доступу інноваційних ЗЗР на український ринок - це згаяний час, конкурентні втрати аграріїв, недоотримання додаткової прибавки урожайності на мільйони доларів, а також стагнація оновлення лінійки препаратів, які мають кращу ефективність контролю шкодочинних організмів та менший вплив на навколишнє середовище.

"Нові препарати по всьому світу розробляють для того, щоб знижувати навантаження на навколишнє середовище. Всі намагаються зробити кращий препарат — більш ефективний, більш безпечний, більш селективний, який вимагає меншої кількості внесень або менших доз внесення", - додає Михайло Соколов.

Відповідно, затримка в реєстрації нових препаратів або їх нереєстрація завдає шкоди екології, тому що ми могли б менше на неї впливати шляхом нових ЗЗР.

В якості яскравого прикладу він наводить ДДТ.

"Колись це був один із широко застосовуваних препаратів. Зараз він в принципі заборонений. Чому ми змогли це зробити? Тому що з'явилися нові, більш ефективні замінники", - пояснює Соколов. - Тобто Україна, виходить, мала всі шанси залишитися останньою країною у світі, яка продовжує експлуатувати, умовно кажучи, "сучасні ДДТ" замість того, щоб випробовувати і реєструвати після успішного проведення державних випробувань нові ефективні та більш безпечні препарати. Але і це не все. Та ж політика Євросоюзу спрямована на те, щоб знижувати кількість використовуваних хімікатів. Щобільше, ЄС поступово забороняє старі препарати, а разом із цим і ввезення продукції, що вироблена з їх використанням. Отже, Україна ризикувала втратити доступ до одного з основних ринків збуту".

Експерти не називають конкретний розмір втрат, яких зазнав агросектор через блокування доступу до інноваційних ЗЗР. Адже навіть коли закон набере чинності, "за помахом чарівної палички нові препарати не зареєструються". На одні лише випробування знадобиться близько двох років.