Спадщина Меркель. Чого чекати Україні від нового уряду Німеччини
У Німеччині скоро з'явиться новий уряд, який очолить соціал-демократ Олаф Шольц. Чого чекати Україні від наступника Ангели Меркель – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Через два місяці після парламентських виборів їхні переможці змогли домовитися про коаліцію. Ангелу Меркель на посаді канцлера змінить представник Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц, всього СДПН отримала шість крісел в новому уряді.
Їхні союзники "Зелені" отримали п'ять портфелів, у тому числі глави МЗС, третій учасник коаліції, ліберальна Вільна демократична партія, – чотири. Християнсько-демократичний союз Меркель після 16 років при владі переходить в опозицію.
Коаліціада по-німецьки
За мірками Німеччини коаліціада пройшла ще досить швидко. Після попередніх виборів 2017 року домовитися вдалося тільки через чотири з гаком місяці після голосування. До коаліційної угоди в Німеччині підходять серйозно, над багатосторінковим документом працювали близько 300 осіб, розбитих на 22 робочі групи.
Завдання було непростим – учасники коаліції мають помітно відмінні погляди на багато питань, від оподаткування до зовнішньої політики. А це означає, що і під час роботи майбутнього уряду внутрішні протиріччя майже неминучі.
Наприклад, невдоволення "Зелених" викликали недостатньо амбітні підходи союзників до боротьби зі змінами клімату. У підсумку партії вдалося схилити СДПН і лібералів на свій бік.
У коаліційній угоді передбачена відмова від вугільної електрогенерації вже до 2030 року, раніше ніж планував попередній уряд. А до 2040-го коаліціанти хочуть відмовитися і від електростанцій, що працюють на газі.
Замість цього планується розвивати зелену енергетику, її частка до 2030 року повинна досягти 80%. Зокрема, упор робитимуть на вітрогенерацію та сонячну енергію – на дахах усіх нових будинків обов'язково встановлюватимуть сонячні панелі.
Примітно, що найгострішому енергетичному питанню, що зачіпає інтереси не тільки Німеччини, але і всієї Європи – Північному потоку-2 – в коаліційній угоді зовсім не знайшлося місця. Очевидно, через радикальну різницю в підходах між союзниками.
"Зелені" – єдина з великих партій Німеччини, яка виступала категорично проти побудови газопроводу, в першу чергу, з екологічних міркувань. Тоді як СДПН і Шольц підтримували проект навіть активніше, ніж канцлер Меркель, наполягаючи, що він має лише економічну, а не геополітичну складову.
Крім того, новий уряд хоче вже з наступного року підвищити мінімальну зарплату в країні з 9 до 12 євро на годину і спростити отримання посвідки на проживання для мігрантів – тепер їм буде достатньо прожити в Німеччині п'ять років. Серед інших примітних пунктів – намір знизити вік голосування з 18 до 16 років і легалізувати ліцензований продаж марихуани, зокрема, для контролю її якості та обмеження споживання серед молоді.
Обіцянки і конкретика
В Україні перемогу соціал-демократів на виборах сприйняли досить насторожено, відразу згадавши часи попереднього канцлера від СДПН в 1998-2005 роках, Герхарда Шредера, який відкрито симпатизував Росії. А зараз і зовсім очолює раду директорів компанії "Роснефть". Недавня ідея есдеків, перемістити близькосхідних мігрантів з Білорусі в Україну, також навряд чи додала симпатій партії Шольца.
У той же час, ні текст коаліційної угоди, ні передвиборчі заяви Шольца не дають підстав побоюватися якогось "розвороту до Росії". Важливо відзначити, що крісло глави МЗС повинна зайняти співголова "Зелених" Анналена Бербок. А з трьох учасників коаліції саме "Зелені" ставляться до РФ найкритичніше. І більше за інших налаштовані підтримувати Україну.
Екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко очікує, що зовнішня політика Німеччини все ж дещо зміниться в порівнянні з часами Меркель.
"Щоб проявити себе, "Зеленим" потрібно, щоб їх глава МЗС був помітний – а якщо просто продовжувати колишню політику, цієї мети ти не досягнеш. Тому певні радикальні, помітні кроки – цього логічно було б очікувати від "Зелених", – сказав Грищенко в коментарі РБК-Україна.
У той же час, він зазначає, що МЗС у своїх діях теж не буде повністю автономним від коаліції, доведеться так чи інакше вести узгоджену політику. І питання "Північного потоку-2" якраз належить до тих, де рішення будуть прийматися на рівні канцлера і всієї коаліції.
Але Україна, на думку дипломата, може в цілому очікувати збільшення підтримки з боку Німеччини, особливо в енергетичній та економічній сферах, – в обмін на проведення реформ. Коаліційна угода передбачає саме такий підхід, обіцяючи Україні співпрацю у сферах відновлюваної енергетики, енергоефективності та скорочення викидів СО2.
"Ми працюємо разом з ЄС та його державами-членами для подальшого розвитку Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова і Грузія, які прагнуть приєднатися до ЄС, повинні мати можливість наблизитися до нього за допомогою послідовних реформ на основі верховенства права і ринкової економіки", – зазначено в документі.
Як видно, мова про "членство" України в ЄС очікувано не йде. У той же час, зафіксовано прагнення України та інших країн Асоційованого тріо увійти в Євросоюз, як і можливість "наблизитися" до цієї мети – досить непогана новина для України.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник зазначив, що Україна стала однією з десятка країн, яким приділили окрему увагу в тексті коаліційної угоди. За його словами, те, що Україна змогла пробитися в програму дій "світлофорного" уряду (за кольорами партій, що його сформували) вже є справжнім "проривом". Але при цьому посол закликає "не поспішати із занадто оптимістичними прогнозами".
"Адже одна справа "вимагати від Москви покласти край спробам дестабілізації проти України, насильству на Сході та анексії Криму" – а саме така риторика закріплена в коаліційній угоді. І зовсім інша – це конкретні жорсткі дії щодо Кремля, на які буде готовий офіційний Берлін для досягнення кожної з поставлених цілей", – сказав виданню Мельник.
Викладений в угоді підхід коаліціантів до припинення війни на Донбасі цілком звичний, як і констатація територіальної цілісності та суверенітету України. Однак конкретним інструментам приділено дуже мало місця. Так, Мінські угоди згадуються лише один раз, причому в розділі, що стосується Росії – це можна трактувати як заклик саме до Москви нарешті приступити до їх виконання. А "Нормандська четвірка" в документі зовсім не згадана, на що також звернув увагу український посол Мельник.
"Чи дійсно готовий наступний канцлер Олаф Шольц брати на себе головну роль у непростих переговорах з Путіним? Це питання поки залишається відкритим. Україна продовжує наполягати на проведенні берлінського саміту нормандської четвірки, щоб вивести мирний процес з глухого кута, в який всіх нас завела Росія. Цей виклик стане одним з перших серйозних стрес-тестів для Берліна", – зазначив дипломат.
Мельник закликав новий уряд відразу після інавгурації сформувати чіткий перелік санкцій, які буть застосовані у разі нового вторгнення Росії, аж до ембарго на постачання енергоносіїв і міжнародної ізоляції. Ще один момент, на який звернув увагу дипломат – потрібен план дій Берліна в рамках "Кримської платформи", оскільки, на його думку, "однієї лише політики невизнання окупації півострова та існуючих санкцій явно недостатньо".
Важливий момент, який напевно зіграє на руку Україні – у відносинах з Москвою майбутній уряд Німеччини буде звертати велику увагу на питання прав людини і громадянських свобод. Оскільки в цій сфері ситуація в Росії стає все гірше і гірше, можливість проросійських маневрів у майбутньої німецької влади апріорі буде обмежена. Поки що коаліціанти констатують, що вони "готові до конструктивного діалогу з РФ".
У сухому залишку, з важливих для України питань позиція Німеччини в осяжному майбутньому навряд чи сильно зміниться, тим більше, в гіршу сторону.
***
Питання про створення коаліції в Німеччині вже можна вважати вирішеним, хоча кожна партія ще повинна буде формально затвердити угоду на своїх з'їздах або конференціях. Новий канцлер буде призначений на тижні, що починається з 6 грудня. Ангелі Меркель не вистачить буквально лічених днів, щоб побити рекорд по тривалості перебування при владі в якості канцлера післявоєнної Німеччини.