МВС підготувало законопроект, що розширює можливості стеження за користувачами послуг зв'язку. Витрати на його організацію планується покласти на плечі телекомоператорів. Про це пише "Комерсант-Україна".
МВС вже намагалося передати документ до парламенту, минаючи громадське обговорення, але в Держпідприємництва відмовився його затвердити. Як стало відомо виданню, в минулу п'ятницю Держпідприємництва відмовило Міністерству внутрішніх справ у погодженні законопроекту "Про забезпечення кримінального провадження". Документ передбачає внесення поправок до закону "Про телекомунікації". У разі його прийняття оператори зв'язку зобов'язані будуть не тільки встановлювати на своїх мережах обладнання, необхідне правоохоронним органам "для негласних слідчих дій та забезпечення тимчасового доступу до речей і документів, що містять інформацію про надання абоненту телекомунікаційних послуг, у тому числі про отримання послуг, їх тривалості , змісті і маршрутів передачі", але і закуповувати його.
Отримувати інформацію про абонентів правоохоронні органи можуть і зараз, нагадує голова правління Інтернет Асоціації України Тетяна Попова. Законодавством передбачено обов'язок операторів за свій рахунок встановлювати прослуховуючий обладнання. Але новий документ може надати МВС і СБУ небувалі можливості, вважає президент компанії "Адамант" Іван Пєтухов: "Оператори повинні будуть організувати практично постійне стеження за усіма клієнтами".
Українські силовики не вперше намагаються розширити можливості збору інформації в мережах операторів.
"Зараз закон зобов'язує нас за свій рахунок встановлювати прослуховуючий обладнання, але не закуповувати його", - говорить директор з регуляторно-правового забезпечення бізнесу компанії "Київстар" Андрій Осадчук.
Це значно обмежує можливості слідства - у міліції не завжди є кошти для пошуку інформації, розповідає виданню джерело в столичному управлінні МВС по боротьбі з кіберзлочинністю. Тому, за словами Пєтухова, зараз співробітники МВС і СБУ нерідко настійно просять операторів оплачувати закупівлю обладнання. Так, в 2010 р. після відмови CDMA-оператора "Інтертелеком" оплачувати установку систем прослушки СБУ звинуватила компанію в контрабанді. Загальні витрати на встановлення обладнання для моніторингу трафіку тільки для інтернет-провайдерів пан Пєтухов оцінює більш ніж у 50 млн дол.
У МВС не перший рік намагаються змінити закон і зобов'язати компанії самостійно закуповувати обладнання. Торік відповідний законопроект народного депутата Володимира Олійника (Партія регіонів) не був прийнятий парламентом. А раніше ініціативи МВС неодноразово відхиляли галузеві регулятори, зокрема Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ).
Але цього разу міністерство спробувало провести законопроект без громадського обговорення, направивши його безпосередньо в Держпідприємництва. У відповідь відомство визнало документ регуляторним актом і зажадало направити його на громадське обговорення та узгодження із зацікавленими держорганами, зокрема НКРЗІ і Держслужбою спецзв'язку та захисту інформації, розповів Іван Пєтухов.
Член НКРЗІ Ігор Сиротенко уточнив, що документ в комісії планують обговорити у вівторок: "Не беруся судити, яким буде рішення. Загалом ми не проти розширення повноважень МВС, але вважаємо, що рішення має бути прийнято в рамках чинного законодавства".
Читайте також: Мін'юст повернув НКРЗІ положення про впровадження послуги збереження номера при зміні мобільного оператора