Під час недавньої екскурсії на виробництво автомобілів «швидких» на підприємство «Практика» журналістам показували укомплектовані «швидкі», призначених не для МОЗ, а для інших приватних замовників. Про це повідомив голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування діяльності МОЗ Анатолій Дирів («Батьквіщіна»).
За його словами, сам власник підприємства кілька разів підкреслив, що машини «швидкої», які бачать журналісти, не для МОЗ. «Простіше кажучи, представникам ЗМІ просто замилювали очі. Замість того, щоб показати реальний китайське одноразове обладнання, журналістам виставили на огляд машини з набагато більш якісною апаратурою», - сказав Дирів.
Крім того, нардеп підкреслив, що представники підприємства фактично самі визнали той факт, що результати тендеру на закупівлю «швидких» були відомі ще до проведення самого тендеру. «Директор «Практики», відповідаючи на запитання журналістів, визнала , що 160 автомобілів швидкої допомоги, тобто, більше 15% всього держзамовлення її підприємство замовило ще до проведення тендеру. Чи знайдеться в Україні бізнесмен, не кажучи вже про сумнівну фірму, у якої ще навіть фарба на свіжозбудованому стінах будівлях не висохла, і який замовить товар вартістю в сотні мільйонів не маючи на це офіційних підстав?», - зазначив Анатолій Дирів.
Нагадаємо, представники НУО «Практика» і МОЗ заперечують, що машини швидкої допомоги будуть обладнані китайським обладнанням сумнівної якості. Але, за даними офіційних документів, у свідоцтві на медичний виріб «Автомобілі швидкої медичної допомоги ТУ У 34.1-24733539-023:2011 на базі Peugeot Boxer», виробництва ПрАТ «Практика» ( N12112/2012 від 19.09.2013 року) зазначено, що автомобілі будуть укомплектовані китайськими носилками, матрацами, простирадлами, засобами реанімації, приладами отсасіванія, пульсоксиметрами, портативними системами догляду за диханням і пульверизаторами.
У той же час, більш дешева заявка ТОВ «Сіті транспорт груп» («Львівський автобусний завод») була відхилена МОЗ в рамках проведення тендеру за формальними претензіями, а саме через відсутність у підприємства перекладу українською мовою двох російськомовних документів.