Повернення до практики сімейних лікарів, активно пропагований в контексті нинішньої т.зв. медичної реформи, поверне сферу медичних послуг в Україні в стан кінця XIX століття. Про це у своєму блозі на сайті громадського руху «Український вибір» написав його лідер Віктор Медведчук.
«Динаміка старіння населення в Україні випереджає і американську, і європейську, і загальносвітову. Якщо зараз число осіб старше 60 років у нашій країні становить 20%, то до 2050 р. таких громадян буде не менше 35%. У середньому людина похилого віку має 4-5 хронічних захворювань. І, природно, потребує проходженні лікувально-терапевтичного курсу щонайменше двічі на рік. Якщо ми ще згадаємо плани українського уряду значно підвищити пенсійний вік, то літні люди будуть мати потребу не просто в лікуванні, а в постійній підтримці працездатності і в збереженні хоча б відносно пристойною фізичної форми. Інакше вони не зможуть працювати. Що ще більше підвищує рівень вимог до системи вітчизняної охорони здоров'я», - написав політик.
«На цьому тлі дуже дивно бачити з боку влади абсолютно безтурботне ставлення до медичній сфері, виражене в авантюрної і непродуманою реформу. Я вже не буду говорити про те, як сприймається реформа в професійному медичному середовищі. Те, що я чув, - це аж ніяк не втішні відгуки. Але реформу скептично сприймають навіть самі чиновники, наприклад, попередній глава МОЗ Ілля Ємець (хоча який він чиновник - швидше лікар, кардіохірург). Він її, до речі, цілеспрямовано саботував. З новим керівництвом справа «зрушила» з місця: йде «оптимізація» числа лікувальних установ, економляться бюджетні гроші, переставляються доданки в надії отримати якийсь інший результат і в кінцевому підсумку бажане видається за дійсне», - підкреслив Медведчук.
«Нові технології, небачений раніше розвиток засобів комунікації дозволяють лікарям ставити діагноз мало не по Інтернету (якщо не ставити, то, принаймні, його перевірити, звернувшись до більш кваліфікованим фахівцям або довідковими даними будь-якого обсягу). Сьогодні з'являються унікальні можливості для того, щоб на голову підвищити медичну грамотність населення, допомогти лікарям, зробити охорону здоров'я куди більш ефективним. У нас же чомусь всі надії покладають на інститут сімейних лікарів. Сімейний лікар - це XIX століття. Сімейний лікар - це герой оповідань Булгакова, коли до найближчого земського центру треба було три дні на санях їхати. Світовий розвиток останніх століть базується на все більш глибокому розподілі праці, і медицина завжди йшла в цьому тренді. З'являлося все більше лікарських спеціальностей, діагностика ставала все більш точною, а медична допомога - все більш кваліфікованою. Навіщо нам повертатися на два століття тому?», - резюмував громадський лідер.