На думку директора компанії "ЕОС України" Олексія Тесленко, критична ситуація з виплатою позичальниками банкам заборгованостей за кредитами не може вирішитися без втручання держави, оскільки більше 30% простроченої заборгованості в кредитних портфелях банків - це проблема, яка потребує вирішення на законодавчому рівні.
Експерт відзначає, що з усіх країн Східної Європи Україна найбільше постраждала від фінансової кризи. За даними досліджень, проведених Міжнародним валютним фондом в 2010 році, Україна посідає перше місце серед 22 країн Східної Європи за часткою простроченої заборгованості в портфелі кредитів. Але якщо у України даний показник складає 34%, то у Литви, яка займає друге місце в рейтингу - всього 19%. Передостання в списку Білорусь (4,2%), а на десятому місці Росія з показником 9,6%. Таким чином, рівень, досягнутий в Україні, більш ніж втричі перевищує середній рівень по Східній Європі.
"Головне в сформованих умовах не приймати популістських рішень: прощати борги або забороняти колекторів, наприклад. Такі дії не вирішать проблему. З одного боку є боржники, в силу різних причин не здатні виконувати свої боргові зобов'язання, але є також і банки, які до цих пір не можуть повернути третину своїх активів ", - відзначає Тесленко. Борги не повинні прощатися кредиторами в примусовому порядку. Для зниження кількості прострочених кредитів необхідний ряд послідовних заходів і змін в законодавстві, що стосуються, як кредиторів, так і самих боржників.
У зв'язку з цим експерти компанії "ЕОС України" виділили ряд обов'язкових кроків до подолання проблеми прострочених кредитів, серед яких - обмеження розміру штрафних санкцій щодо суми тіла кредиту, визначення послідовності погашення боргів з великим терміном прострочення, при якій спочатку погашається тіло кредиту, потім відсотки, потім штрафи, а також визначення права вимоги боржника переводити валютні кредити в гривню за курсом на момент видачі кредиту. При цьому курсовий збиток повинен однаково розподілятися між банком і боржником. Крім того, на їхню думку, необхідне визначення права вимоги боржника повернути процентну ставку на рівень, що діяв на момент підписання договору.
За словами Тесленка, незважаючи на те, що ці ініціативи можуть бути негативно сприйняті банками, в кінцевому підсумку вони дозволять зняти основні спірні моменти між кредитором і боржником. "Вже є окремі банки, які провели реструктуризацію боргів, використовуючи подібні зміни у договорах. Їх результатом стало списання частини номінальної суми боргу, але в той же час вони дозволили істотно підвищити рівень повернення боргів. Зрештою банки отримали прибуток за рахунок розформування резервів" , - коментує Тесленко.
Крім того, на думку експертів компанії, необхідні ініціативи спрямовані на розширення прав кредиторів при роботі з недобросовісними боржниками: надання кредиторам доступу до контактних даних боржників, які ухиляються від переговорів, через бази даних державних органів і спрощення процедури отримання судових рішень за договорами, що містить необхідний набір умов. "У цьому відношенні хорошим прикладом може послужити Польща. Там вся процедура отримання рішення проводиться через Інтернет і займає не більше 10 днів", - відзначає Тесленко.
Експерти також вважають необхідним кроком збільшення терміну позовної давності за кредитними договорами з 3-х до 8-ми років і врегулювання колекторської діяльності, прийняття відповідного профільного закону. За твердженням Тесленко, в країні накопичилося стільки простроченої заборгованості, що банкам потрібно, або передавати борги на аутсорс, або самим перепрофілюватися в колекторські агентства. "Колекторська діяльність необхідна суспільству, причому, як банкам, так і майбутнім позичальникам. Тому, щоб припинити суперечки про законність існування даної галузі для колекторської діяльності повинні бути законодавчо визначені цивілізовані правила і рамки", - підкреслює Тесленко.
Останні чотири ініціативи спрямовані на розширення прав кредиторів при роботі з недобросовісними боржниками. На думку експертів компанії "ЕОС України" реалізація всіх описаних ініціатив дозволить істотно зменшити обсяг тієї проблемної заборгованості, яка не була повернута в перші роки після піку кризи.