Коронакриза української економіки: пік вже пройдено?   

Коронакриза української економіки: пік вже пройдено?   

Попри зняття значної частини обмежень, пов'язаних з епідемією коронавірусу, цей фактор залишається ключовим з точки зору відновлення ділової активності і повернення економіки на докризові показники

У рамках спецпроєкту #інсайтиКМЕФ відбулася дискусійна онлайн-панель “Вплив коронакризи на українську економіку та бізнес”, де експерти у особі Віллема Буітера (професор Колумбійського університету), Віктора Галасюка (президент Української асоціації Римського клубу), Олега Устенко (радник Президента України з економічних питань) оцінили, на якій стадії кризи знаходиться українська економіка та її подальші перспективи. Модерував панель генеральний директор UFuture Микола Тимощук.

Найгірший момент коронакризи вже позаду?

Буітер: Відповідь на це питання не може бути однозначною, оскільки ми ніколи раніше не зіштовхувалися з подібним. На мій погляд, більшість країн ще не стикнулися з найгіршим у кризі. Швидке розгортання карантинних заходів змінюється настільки ж швидким їх послабленням, і ми, скоріше за все, побачимо другу хвилю вірусу.

Коронакриза української економіки: пік вже пройдено?   Віллем Буітер

Ця нестабільність стосується і України, для неї залишаються зовнішні ризики. Ми знаходимося у тотальній непевності, коли говоримо про подальший хід вірусу, вироблення антитіл та навіть нинішній епідеміологічний стан.

Устенко: Кінець кризи ще не настав, ми десь посередині. Слід розуміти, що криза пов’язана не лише з Covid-19, але і з глобальною економічною ситуацією. Коронавірус став лише тригером, що посилив попередні економічні процеси. Тож Україна, як і багато інших країн, перебуває під подвійним тиском.

Ми дійсно маємо дуже високий рівень непевності, який стосується навіть не окремих країн, а глобальної ситуації у світі. Нові події, як от акції Black Lives Matter, також можуть вплинути на світову економіку. Раніше США були тихою гаванню для капіталу, та ніхто не знає, що відбуватиметься в майбутньому. У ЄС також невизначена ситуація, певні країни незадоволені фінансовою підтримкою від Брюсселю. Нас чекає поглиблення кризи, вихід з якої не буде легким.

Галасюк: Зараз ми лише на початку серйозного уповільнення світової економіки. МВФ чекає великого спаду та навіть депресії. Весь світ уповільнився. Ми маємо досягти найнижчої точки, після якої нам знадобиться кілька років на відновлення. Так, індекси акцій вже частково відновлюються, але ми, імовірно, заглибимося ще нижче.

Постала проблема безробіття, промисловість скорочується, багато індустрій страждають від Covid-19. Фінансові ін’єкції, що здійснюють уряди, не допоможуть у довгостроковій перспективі, такий обсяг фінансової допомоги дуже важко надавати постійно.

Про зовнішній борг України

Буітер: У 2014 році частка державного боргу становила 85% ВВП, у той час як у 2019 вона знизилася до 50%. Як країна, яка не контролює глобальні грошові потоки, Україна дуже обмежена у інструментарії впливу на державний борг. На даний момент збільшення держборгу до 65% потребуватиме значної самодисципліни з боку уряду, а також великих макрофінансових обмежень. Крім того, завжди буде важко втриматись від реструктуризації, як це вже відбулося нещодавно, у 2015 році.

Устенко: Частка у 60% зовнішнього боргу від річного ВВП - це цілком нормально. Але питання у тому, яким є обсяг ВВП і які відсотки сплачуються за боргами. США сплачують менше 2% від ВВП для покриття боргів, коли сам борг перевищує 100% від ВВП. Україна в свою чергу сплачує 7%. Тож ми на наші 60% боргу від ВВП сплачуємо значно більше, ніж США на 100%.

Коронакриза української економіки: пік вже пройдено?   Олег Устенко

За президента Зеленського нам вдалося значно зменшити відсоткові ставки для нових випусків євробондів. Останній випуск при попередній адміністрації розміщувався під 9,4%, а перед початком карантину ми розмістили євробонди під 5% - майже вдвічі нижча ставка. Це дуже динамічна ситуація. Якщо довіра до України залишиться хоча б на такому ж рівні, тоді ми зможемо вийти на міжнародні ринки і позичати гроші ще дешевше.

Як стимулювати економіку України та залучати інвестиції?

Буітер: Україна демонструвала недостатні темпи зростання протягом останніх 30 років. Частка іноземних інвестицій до кризи 2020 року становила менше 10% ВВП. Прямі іноземні інвестиції у 2018 році становили 1,9% від ВВП, у 2019 - близько 2%. Це відображення поганого бізнес- та інвестиційного клімату. Потенційні інвестори не відчувають себе затребуваними в Україні.

Та країна потребує великих інвестицій. Наприклад, у мережу постачання електроенергії - вона у дуже поганому стані. Україні необхідно розробити законодавчу регуляторну базу, визначити єдиний підхід для заохочення інвесторів.

Ланцюги постачання, структурні реформи та заохочення - це ключ до подальшого розвитку. Необхідні такі регуляторні зміни, після яких в Україну захочеться інвестувати.

Устенко: У нас немає іншого способу покращити ситуацію в Україні, окрім залучення якомога більших інвестицій. Та світ - це не лише Україна. І саме тому нам потрібно не просто покращувати бізнес клімат, нам слід робити це значно швидше за конкурентів - ось що найголовніше. Інакше умови будуть покращуватись, а рівень інвестицій залишиться низьким.

Можна використовувати і протекціоністські заходи, особливо коли інші країни дуже агресивно їх запроваджують. Сьогодні навіть всередині ЄС йде боротьба за збереження принципів вільного ринку. Проте слід чітко розуміти, на який час запроваджувати подібні обмеження вУкраїні і на які індустрії їх поширювати, абі дійсно стимулювати економічний розвиток.

Галасюк: Перший пріоритет - підтримувати не лише споживання, але й інвестиції, державні та приватні. Зараз гарний момент для модернізації наших комунальних систем та інфраструктури. Для цього необхідно надавати державні замовлення на продукцію, яку ми можемо виробляти всередині країни. Такі ініціативи мають підтримуватись державними фондами, можна також використовувати кошти міжнародних місій.

Коронакриза української економіки: пік вже пройдено?   Віктор Галасюк

Необхідно надавати ряду галузей додаткову підтримку, як це відбувається з тарифом на вироблення електроенергії з відновлюваних джерел. Або запроваджувати інші стимули, на кшталт заборони на експорт необробленої деревини. Це дає можливості для розвитку національного бізнесу. Немає поганого часу для інвестицій, питання лише в умовах. Уряд має створити умови для покращення інвестиційної та бізнесової діяльності.

Україні немає чого втрачати. У той же час існують можливості та пропозиції. Створення сприятливих умов для нових проєктів дозволить залучити мільярди доларів без ризику для вже існуючої податкової бази. Для цього потрібен сміливий погляд та політична воля.

Чим більше інвесторів, тим більша конкуренція, більше робочих місць, доходів та рівень загального добробуту. Це завжди так працює. Ми не можемо потрошки покращувати наші умови, нам необхідні радикальні трансформації, аби інвесторам було вигідно приходити в Україну.

Повна версія онлайн-панелі доступна за посиланням.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся