В Україні три ключові правоохоронні органи залишаються без повноцінних керівників. Конкурси на посади голів САП і ДБР "загальмували" на невизначений час. Відбір керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) стартував тільки в середині червня. Чому ці конкурси стали проблемними - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Після Революції Гідності українська влада шукала рішення, як повернути довіру до державних органів, в першу чергу правоохоронних і судових. Вихід знайшли в тому, щоб обирати їх керівництво на відкритих конкурсах із залученням міжнародних експертів та громадських активістів.
Так, наприклад, обрали директора НАБУ Артема Ситника і голову САП Назара Холодницького. Також міжнародники взяли участь у відборі суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Зараз цей механізм працює з серйозними перебоями. У 2019-2020 роках не вдалося запустити конкурсний відбір членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Більше року не може запрацювати комісія з обрання директора Держбюро розслідувань (ДБР), а вже розпочатий відбір нового голови САП ніяк не може прийти до фіналу.
Все частіше у владних кабінетах звучать заяви про неефективність цих конкурсів і, особливо, участі в них іноземців. На ці претензії були змушені відреагувати посольства США і Євросоюзу в Україні. У їхній спільній заяві йдеться про важливість участі незалежних експертів у конкурсних комісіях.
"Поточний конкурс на керівництво САП - це доказ того, що вирішальна роль незалежних експертів у процесі відбору надзвичайно важлива для прийняття рішень на основі заслуг, а не політичної мотивації", – сказано в ньому.
Конкурсний відбір нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора стартував ще в лютому. Попередній голова САП - Назар Холодницький - достроково покинув посаду ще в серпні 2020 року. Його заступник Максим Грищук тимчасово очолив орган, але реальні повноваження по лінії САП опинилися в руках генерального прокурора Ірини Венедиктової.
Міжнародні партнери закликали українську владу провести "чесний і відкритий" конкурс на посаду нового глави САП. Конкурсна комісія була сформована на початку вересня 2020 року. До неї увійшли сім представників від Верховної Ради і четверо від Ради прокурорів. Серед них три міжнародних експерта – Драго Кос, Нонна Цоцорія і Томас Файєрстоун.
У роботі цієї комісії примітна насамперед процедура голосування. Рішення може бути прийнято тільки в тому випадку, якщо за нього проголосували не менше п'яти призначенців від Ради і не менше двох – від Ради прокурорів. Виходить, що для прийняття будь-якого рішення необхідно, щоб його підтримав хоча б один іноземний експерт.
Ця обставина яскраво проявилася в травні, коли конкурсна комісія перейшла до фінального етапу відбору. Кандидатам на пост керівника САП залишалося пройти співбесіду з членами комісії, а потім здати практичне завдання.
Але складна процедура голосування призвела до того, що станом на 22 червня співбесіду пройшов лише один кандидат – детектив НАБУ Олександр Клименко.
Після того як міжнародні експерти 4 червня не проголосували за депутата від "Слуги народу", голову парламентського комітету Андрія Костіна, конкурсний відбір і взагалі був поставлений на паузу. Офіційна причина "призупинення" - нібито хвороба двох членів комісії.
Слід зазначити, що кандидатуру Костіна підтримали "необхідні" п'ять представників від Ради, але жоден з представників Ради прокурорів у комісії не проголосував "за". Таким чином, депутат від "СН" покинув конкурс.
Крім нього, співбесіду не пройшли Максим Грищук, детектив НАБУ Олена Кролевецька, а також начальники прокуратур Львівської та Тернопільської області Антон Войтенко та Олександр Божко.
РБК-Україна ще у вересні 2020 року писало, що саме Костін є фаворитом влади у конкурсі на посаду голови САП. Його виліт став неприємним "сюрпризом", але таку ситуацію можна було передбачити, зазначив виданню співрозмовник в команді Зеленського. На його думку, сам формат голосування в комісії був з самого спочатку "нежиттєздатний".
"З самого початку ці проблеми були прогнозовані, які зараз проявилися. Я маю на увазі розкладку 5+2. Це ненормально, коли, наприклад, з восьми присутніх членів комісії "за" голосують сім, а людина далі не проходить. Це абсолютно ненормально", - додав співрозмовник.
Джерело видання в комісії, що побажало зберегти анонімність, припустило, що результати конкурсу можуть оскаржити в суді. Нібито, щоб повернути в нього "потрібних" кандидатів або взагалі "заморозити" ситуацію на невизначений термін.
"Я не виключаю, що такий варіант цілком можливий. Це можуть бути, наприклад, індивідуальні скарги конкретного кандидата в ОАСК. Такий сценарій, на мою думку, виглядає реалістично", - уточнив співрозмовник РБК-Україна в комісії.
Втім, увечері 17 червня після двох тижнів "простою" конкурсна комісія відновила роботу. Її голова Катерина Коваль заявила, що ніякого блокування немає і бути не може.
"Ніхто не зриває заплановані засідання... жодних підстав говорити, що конкурс зривається, немає", – сказала вона.
Коваль зазначила, що члени комісії працюють безкоштовно і понаднормово, але забезпечити явку всіх "відбірників" у неї немає повноважень. Так само як і вимагати від них документальне підтвердження перебування на лікарняному.
Комісія планує відновити співбесіди з 23 червня. Таким чином, якщо відбір знову не стане "на паузу" або його не заблокують через суд, призначення нового керівника САП можна очікувати до кінця липня.
Набагато сумніше виглядає ситуація з обранням нового керівника Держбюро розслідувань. Ще в грудні 2019 року після низки скандалів, у тому числі пов'язаних з прослуховуванням робочого кабінету, був звільнений директор ДБР Роман Труба.
Після нього відомством в статусі в.о. керували по черзі чотири людини: Ірина Венедиктова, Олександр Бабіков, Олександр Соколов і Олексій Сухачов. Останній і займає цю посаду досі.
Процес обрання повноцінного директора ДБР не зміг навіть стартувати. Хоча конкурсна комісія вже півроку як сформована на дві третини, що дозволяє їй розпочати роботу.
Ще в липні 2020 року Верховна рада призначила в неї трьох своїх представників. Восени того ж року свою квоту заповнив і Офіс президента. Бракує лише "іноземних експертів". Їх повинен призначити Кабінет міністрів за поданням міжнародних організацій (Інтерпол, Європол, Greco, ЄБРР, FATF та інші)..
Станом на червень поточного року жодної кандидатури від міжнародників Україна так і не отримала. Голова правоохоронного комітету Ради Денис Монастирський ("Слуга народу") не бачить перспектив, щоб найближчим часом квота іноземців була заповнена.
"Виявилося, що створення і діяльність ДБР для них не є пріоритетом. Ми зверталися до цих міжнародних інституцій, і вони відповіли нам офіційно, що їх мандат в Україні не передбачає участі в таких комісіях", – повідомив РБК-Україна нардеп.
За його словами, конкурсна комісія могла б почати роботу і без "іноземців". Але тоді її рішення швидше за все будуть розкритиковані, а результати відбору – сприйняті з недовірою.
У той же час Монастирський впевнений, що основна проблема конкурсу криється в іншому. Справа в тому, що саму процедуру призначення директора Бюро указом президента цілком ймовірно можуть визнати неконституційною. Восени 2020 року Конституційний суд "зніс" аналогічні повноваження глави держави щодо призначення директора НАБУ.
Член конкурсної комісії Андрій Козлов не бачить проблеми в тому, щоб спочатку провести відбір директора ДБР, а потім внести необхідні зміни до Конституції.
"Але настільки вдовгу у нас в кадрових питаннях грати не прийнято. У тому числі і через можливі ризики протиставлення в.о. директора ДБР з повноваженнями, але без майбутнього, і рекомендованої до призначення особи, яка без повноважень, але з майбутнім", - уточнив він у коментарі РБК–Україна.
Крім того, юрист зазначив, що в конкурсі на голову Держбюро розслідувань у "міжнародників" немає вирішального голосу. Мовляв, це також могло вплинути на їхнє бажання брати участь у відборі.
Тим часом, в Раді вже з'явився законопроект, який може оперативно вирішити "тупикову ситуацію" з ДБР. Десять депутатів від "Слуги народу" і ОПЗЖ пропонують скасувати обов'язкову участь міжнародників у конкурсному відборі. Цей документ успішно пройшов через профільний комітет і включений до порядку денного. Коли його розглянуть у сесійній залі, поки невідомо.
Денис Монастирський впевнений, що довга робота без повноцінного керівника негативно впливає на Держбюро розслідувань. "Це погано для ДБР, тому що немає стабільності в його діяльності, а це важливо для розслідувань", – резюмував депутат.
У процесі обрання голови нового силового органу - Бюро економічної безпеки - українська влада з самого початку вирішила обійтися без "іноземних представників". Але і це не дозволило без проблем почати відбір і запустити конкурс.
БЕБ має прийти на зміну податковій міліції і забрати у неї та інших силовиків розслідування економічних злочинів. Більше п'яти років у парламенті не могли прийти до єдиної думки, як повинен виглядати цей орган. Але в січні поточного року Рада все ж підтримала варіант "Слуги народу", а в березні президент Володимир Зеленський його підписав і закон набув чинності.
Основна заковика, пояснило РБК-Україна джерело в монобільшості, в тому, що прийнятий закон передбачає не тільки жорсткі терміни для відбору керівника БЕБ, але і прив'язує до них ліквідацію податкової міліції і "економічних повноважень" СБУ.
Тобто за півроку - до 25 вересня – потрібно не тільки створити новий орган, а й набрати його штат, щоб було кому передати справи від інших силовиків.
Конкурсна комісія з відбору керівництва Бюро економічної безпеки досі остаточно не сформована. На даний момент в неї входять адвокат Галина Шевченко і аудитор Людмила Рубаненко за квотою Верховної Ради, міністр фінансів Сергій Марченко, перший віце-прем'єр – міністр економіки Олексій Любченко і міністр інфраструктури Олександр Кубраков – за квотою Кабміну.
Від Ради національної безпеки і оборони в комісію призначені Тимофій Милованов, заступник Голови ОП Юлія Свириденко і директор Інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.
Ще одне місце за квотою парламенту залишається вакантним. Претендент на цю посаду екс-поліцейський і адвокат Олексій Ушаков не набрав необхідної кількості голосів.
Незважаючи на це комісія почала роботу в неповному складі і провела засідання 15 червня. Голова правоохоронного комітету Денис Монастирський, який і рекомендував Ушакова до призначення, не бачить тут проблеми. За його словами, комітет запропонує депутатам нову кандидатуру наприкінці червня.
Якщо її підтримають, то вже в липні комісія буде повністю укомплектована. Поки що вона провела одне засідання, обрала Мілованова своїм головою і затвердила терміни прийому документів від бажаючих очолити БЕБ – до 7 липня.
Віце-прем'єр Любченко вважає, що новий правоохоронний орган може зіткнутися з суттєвою проблемою. Справа в тому, що до запланованого старту його роботи, враховуючи період відпусток, залишилося всього пару місяців.
"Але на сьогодні немає ні матеріально-технічної бази майбутньої організації. Немає приміщення, немає створеної ІТ-системи, немає програмних комплексів, все це необхідно створити. І я ще не кажу про людський капітал (мінімальний штат Бюро повинен скласти 1 200 осіб – - ред.), який необхідно набрати", - зазначив він.
За його словами, вкластися в цей термін буде "дуже і дуже складно". Досвід створення Держбюро розслідувань показує, що в такому випадку запуск нового органу, можливо, доведеться відкладати мінімум на кілька місяців.
* * *
Відкриті конкурси в силових структурах повинні були стати запобіжником від попадання у владу недоброчесних персонажів. Крім того, важливість "відкритого і прозорого відбору" постійно підкреслюють західні кредитори України.
Втім, реалії показали суттєві вади цього механізму. Один з них – можливість заблокувати конкурс на будь-якому з етапів. Як оперативно і ефективно вирішити ці проблеми - "задача із зірочкою" для українських політиків.