Кадрові експерименти: як шукають і призначають міністрів в уряд Шмигаля

Уряду Дениса Шмигаля виповнилося вже три місяці, але його доукомплектація триває досі. 4 червня Верховна рада призначила ще одного міністра і одного віце-прем'єра, але ряд крісел в Кабміні досі не зайняті. Про те, як команда влади підбирала нових членів уряду і чому не вдається заповнити всі вакансії – в матеріалі РБК-Україна.

Склад нинішнього Кабміну формувався у великому поспіху, його конфігурація змінювалася буквально до останнього моменту перед вирішальним голосуванням в Раді. Підбір кадрів ускладнювався і тим, що у владі визнали невдалою серію експериментів зі злиттям декількох міністерств в одне, і запустили зворотний процес.

Закривати кадрові дірки довелося поступово і в непростих карантинних умовах. 17 березня був призначений міністр економіки Ігор Петрашко. 30 березня - міністри фінансів і охорони здоров'я Сергій Марченко та Максим Степанов, їх попередники пропрацювали на своїх посадах менше ніж місяць.

4 червня Верховна рада затвердила нового віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Ольгу Стефанишину. Вадим Пристайко, який раніше займав це місце, повинен відправитися послом до Великобританії. Також був призначений міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Окрім "Слуги народу", голоси в їх підтримку дали депутатські групи "Довіра" і "За майбутнє", а також ряд позафракційних нардепів.

Культура замість Києва

Найбільш резонансним, очевидно, стало призначення Олександра Ткаченка, який очолював комітет ВР з гуманітарної політики, а до потрапляння в Раду керував групою "1 + 1 Медіа". Річ у тім, що буквально напередодні того, як фракція "Слуги народу" підтримала його висунення на Мінкульт, сам Ткаченко оголосив про свою участь в кандидатських праймеріз на виборах мера Києва.

Співрозмовник РБК-Україна в керівництві "Слуги народу" запевнив, що прямого зв'язку між призначенням Ткаченка на Мінкульт і його мерськими амбіціями не було. При цьому сам Ткаченко підтвердив, що і далі буде цікавитися ситуацією в столиці. За інформацією видання, він може ввійти у керівні органи київської партійної організації СН.

"Ми давно шукали таку людину на Мінкульт, яка була би зрозуміла і президенту, і професійному співтовариству. Ткаченко хороший управлінець, теж керував медіахолдингом, як Бородянський (попередник Ткаченка на посаді Володимир Бородянський, – ред.), буде продовжувати його ініціативи. При цьому Ткаченко отримав хороший досвід за час керівництва комітетом, і став вже не таким безкомпромісним", – розповіло джерело РБК-Україна в президентському оточенні.

Іти на компроміси новому міністру, вочевидь, доведеться як мінімум під час розгляду законопроекту "Про медіа". Ткаченко був співавтором цієї ініціативи, яка на початку року викликала бурхливі дискусії у медійних колах, і має намір просувати її вже на новій посаді.

Представники монобільшості розповіли РБК-Україна, що фракція в цілому позитивно сприйняла і кандидатуру Ольги Стефанишиної на посаду віце-прем'єра з євроінтеграції. Відхід з цієї посади Вадима Пристайка, наскільки відомо виданню, був обопільним рішенням Офісу президента і самого вже колишнього віце-прем'єра.

Стефанишина у 2017-2019 роках керувала урядовим офісом з координації європейської та євроатлантичної інтеграції, на торішні парламентські вибори йшла в списку "Української стратегії Гройсмана". Її найближчим завданням стане підготовка до оновлення Угоди про асоціацію з ЄС. Стефанишина під час спілкування з депутатами монобільшості напирала на те, що на новій посаді буде активно відстоювати українські інтереси на цих переговорах.

Останні вакансії

РБК-Україна раніше неодноразово писало про те, що кадрова політика Офісу президента нерідко викликає невдоволення серед депутатів "Слуги народу" зокрема, члени монобільшості регулярно скаржилися на те, що кандидатів на посади в уряді їм спускають "зверху" в останній момент, без нормального обговорення.

Втім, в останні місяці пропрезидентська фракція вже неодноразово показувала зуби Банковій. Приміром, Сергія Марченка та Максима Степанова призначили міністрами лише з другої спроби, а призначення Михайла Саакашвілі віце-прем'єром через позицію депутатів зірвалося зовсім.

"У нинішній хвилі кадрових рішень позиція фракції вже дуже добре враховується. Зараз обов'язкові повноцінні зустрічі з кандидатами, вони хоча б у загальних словах представляють свою програму, депутати ставлять їм запитання. Також для позиції фракції в цілому дуже важливо, що говорять про кандидата в профільному комітеті Ради", – сказала РБК-Україна заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук.

Пошук голосів за призначення чергових міністрів не завжди йде успішно, і це одна з головних причин, чому в Кабміні Шмигаля залишаються два вакантних місця: міністра енергетики і міністра освіти та науки. Зараз їх у статусі "в.о." очолюють Ольга Буславець і Любомира Мандзій. До них додалося і вакантне крісло голови знову створюваного Мінекології.

За словами Євгенії Кравчук, на цей момент голоси за призначення Буславець міністром навряд чи знайшлися би. Заступниця голови фракції зазначає, що спершу необхідно дочекатися, чим закінчаться розпочаті Буславець ініціативи, наприклад, щодо перегляду "зеленого тарифу". І вже потім потрібно буде оцінити результати її роботи.

При цьому Буславець користується підтримкою прем'єра Шмигаля. В середині травня він висловився за її призначення повноцінним міністром без приставки "в. о.", якщо Буславець "витягне енергетичну сферу з кризи". В українській енергетиці в останній час дійсно відбуваються неоднозначні процеси. Приміром, зупиняються енергоблоки атомних електростанцій, що викликає критику на адресу Буславець.

Одним з активних критиків ситуації виступає голова профільного комітету, депутат від СН Андрій Герус. В останні дні в соцмережах з'явилися чутки про його можливе призначення на посаду глави Міненерго. Але в розмові з РБК-Україна Герус зазначив, що не планує змінювати місце роботи.

"На пост міністра енергетики нам потрібна людина професійна, самостійна, рівновіддалена від різних ФПГ, готова працювати в умовах психологічного тиску і фінансових спокус. Якщо ми вже будемо когось затверджувати, то парламент повинен бути впевнений, що затверджує професійну людину, це вже буде наша відповідальність", – сказав Герус.

Швидше за все, кадрових змін в Міненерго поки дійсно не буде. 3 червня Кабмін вирішив, що Буславець і далі буде виконувати обов'язки глави Міненерго вже після поділу міністерства. "Я вже чув 25 версій про те, хто стане міністром енергетики. Поки рішення немає", – сказало джерело РБК-Україна в керівництві "Слуги народу".

Активний підбір кандидатів ведеться і на вакансію глави Міносвіти. На початку березня в ЗМІ з'явилася інформація про те, що на цю посаду претендують депутатка від "Слуги народу" Юлія Гришина і Василь Кремень, який займав цей пост ще в 1999-2005 роках, в урядах Віктора Ющенка, Анатолія Кінаха та Віктора Януковича. Сам Кремінь незабаром спростував свої міністерські амбіції.

На прес-конференції 20 травня президент Володимир Зеленський розповів, що кілька разів пропонував очолити МОН нинішньому голові профільного комітету Ради Сергію Бабаку, але той відмовлявся.

За інформацією РБК-Україна, днями в якості можливого міністра розглядалася заступник голови Інституту математики Національної академії наук України Олександра Антонюк. Але під час співбесіди вона не змогла знайти спільну мову з прем'єр-міністром, і Шмигаль не підтримав її кандидатуру.

Останнім на цей час кандидатом став ректор Чернігівського національного технічного університету Сергій Шкарлет. У 2010 році він був обраний до чернігівської облради від Партії регіонів і активно підтримував тодішнього президента Віктора Януковича. У 2015 році Шкарлет балотувався до облради вже як кандидат від "Блоку Петра Порошенка", але цього разу безуспішно.

Як підтвердив РБК-Україна глава профільного комітету Ради Сергій Бабак, 3 червня члени його комітету провели зустріч зі Шкарлетjv. Але загальне рішення по кандидатурі Шкралета поки не прийнято. При цьому, за інформацією видання, альтернативних кандидатів на пост глави МОН на даний момент поки немає.

Буквально в останній момент зірвалося призначення голови новостворюваного Мінекології. На цю посаду пропонувався нинішній заступник голови міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища Роман Абрамовський. Експеримент злиття цих двох напрямків в одному міністерстві влада визнала невдалим.

"Мені було дивно, коли я потрапив на перші засідання Кабінету міністрів, коли міністр енергетики спочатку доповідав про стан справ в атомній енергетиці, потім вугільна галузь, а потім про червонокнижні рослини і вилов мотиля", – заявив Денис Шмигаль наприкінці травня в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За інформацією РБК-Україна, під час обговорення його кандидатури на засіданні фракції "Слуги народу" в понеділок низка депутатів висловилися проти. Разом з тим, Абрамовський отримав підтримку від профільного парламентського комітету. Але його кандидатуру в сесійну залу так і не внесли, хоча голосів за його призначення в залі мало би вистачити. Зокрема, ніби виникли якісь питання до декларації Абрамовського. На даний момент ситуація з головою нового міністерства залишається невизначеною.

При цьому, як розповідають джерела видання в президентській політсилі, завдання поспішати з заповненням всіх вакансій в Кабміні перед владою не стоїть. Тим часом як сам склад уряду може розширитися.

Зокрема, за словами Дениса Шмигаля, обговорюється питання відновлення окремого міністерства з питань аграрної політики. А Володимир Зеленський анонсував появу віце-прем'єра з питань оборонно-промислового комплексу та промислової політики. На пошук кандидата, за словами президента, відведено десять днів.

Таким чином, адміністративно-кадрові експерименти в Кабінеті міністрів, що почалися ще минулої осені, будуть продовжуватися. Але проблема "кадрового голоду", на яку президент скаржився на прес-конференції, нікуди не поділася. Ймовірно потенційно сильних кандидатів відлякує також частота, з якою в уряді відбуваються заміни, і непередбачуваність кадрових рішень команди Зеленського.