Позов Генеральної прокуратури України (ГПУ) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу природного газу від 20 січня 2009 р. між НАК "Нафтогаз Україна" і ВАТ "Газпром" має розглядатися не у державному суді і не в Україні, а в арбітражному трибуналі в Швеції. Про це в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" повідомив юрексперт Максим Алінов.
"Не можна не звернути увагу і на те, що прокуратура прагне через український суд визнати недійсними договори, кожен з яких регулюється правом Швеції і має власну арбітражну обмовку. А це означає, що будь-які спори за договорами від 20 січня 2009 р., у тому числі і щодо їх недійсності, мають розглядатися не в державному суді і не в Україні, а в арбітражному трибуналі в Швеції згідно зі шведським правом", - упевнений експерт.
При цьому будь-яке рішення питання виключно в київському госпсуді не буде мати міжнародної легітимності, вважає М.Алінов.
"Звичайно, Господарський суд Києва може знехтувати відповідними арбітражними застереженнями, але в цьому випадку рішення українського суду не набуде міжнародної легітимності. У цивілізованих правових системах позов Генпрокуратури розглядали б, швидше за все, як неприпустиме втручання державного органу у контрактні відносини між приватними особами", - констатував експерт.
При цьому він нагадав, що для ділових угод, укладених з метою, яка суперечить інтересам держави, в українському Господарському кодексі існує відповідна стаття.
"Якщо у прокуратури є докази того, що контракти від 20 січня 2009 р. були укладені з метою, яка суперечить інтересам держави, то чому тоді прокуратура не просить суд застосувати ст. 208 Господарського кодексу України? Ця стаття передбачає, що якщо контракти укладені обома сторонами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, то все отримане обома сторонами (НАК і "Газпромом") за такими контрактами має бути вилучено в дохід держави", - нагадав М.Алінов.