Імпічменту кінець: як Дональд Трамп переграє американських демократів

Вирішальне голосування щодо імпічменту Дональда Трампа відбулося 5 лютого в Сенаті США, де більше двох тижнів тривав судовий процес над американським президентом. Підконтрольна демократам Палата представників висунула Трампу два звинувачення: зловживання владою через незаконний тиск на Україну та перешкоджання розслідуванню цієї справи. Для того, щоб американського президента визнали винним за будь-якою із статей і змістили з посади, були потрібні 67 із 100 голосів сенаторів.

При цьому республіканці становлять більшість у Сенаті, і по другому пункту звинувачень всі 53 однопартійця Трампа проголосували проти його відставки. Відповідно, всі 47 демократів і незалежних сенаторів - за його відсторонення з посади.

По першому пункту звинувачень у зловживанні владою - на бік опозиції перейшов республіканець Мітт Ромні, колишній конкурент Трампа під час праймеріз на виборах 2016 року. Але його голос, природно, нічого не вирішив: 48 "за" відставку президента, 52 "проти". Процес імпічменту закінчився впевненою перемогою Трампа.

Партійні лінії

Демократам не допомогли навіть нові докази, які напередодні і вже по ходу процесу оприлюднив Лев Парнас – один з ключових фігурантів "української історії" Трампа. Вплинути на думку сенаторів не змогли і одкровення екс-радника Трампа з нацбезпеки, запеклого республіканця Джона Болтона, оприлюднені New York Times. У своїй ще не опублікованій книзі Болтон розповідає, що Трамп дав особисто йому вказівку тиснути на Україну, щоб отримати компромат на свого політичного конкурента, екс-віце-президента США Джо Байдена. І сталося це ще на початку травня, незабаром після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах.

Демократи дуже хотіли запросити Болтона в Сенат в якості свідка по справі. Добитися виклику свідків і заслуховувати їхні свідчення на очах у всього американського народу і було головною реальною задачею опонентів Трампа на цій стадії процесу. Для цього їм треба було схилити на свою сторону чотирьох сенаторів-республіканців, але вдалося переманити лише двох, і голосування про виклик свідків було ними програно з рахунком 49 "за" на 51 "проти".

В таких умовах обидві сторони під час процесу, в основному, повторювали вже давно відомі аргументи. Демократи наполягали, що Трамп грубо тиснув на Зеленського, щоб Україна своїм розслідуванням проти Байдена втрутилася в майбутні американські вибори, інакше США не виділять багатомільйонну військову допомогу Києву. Республіканці відповідали, що жодного тиску не було, військова допомога Україні була надана, а весь процес імпічменту – лише штучна спроба демократів перешкодити обранню Трампа на другий термін.

Втім, деякі аргументи захисників американського президента здивували навіть тих, хто уважно стежить за процесом імпічменту з самого початку. Так, адвокат Трампа Алан Дершовіц заявив, що будь-який держслужбовець вважає, що його обрання на посаду відповідає державним інтересам. А оскільки Трамп в цьому впевнений як ніхто інший, то будь-які його дії, спрямовані на перемогу на виборах, не можуть бути підставою для імпічменту.

Така софістика викликала обурення і насмішки в демократичному таборі, від сенаторів до ведучих вечірніх гумористичних шоу. Але це вже ні на що не могло вплинути.

Республіканська партія і її прихильники зараз як ніколи монолітні у підтримці свого президента. Згідно з соцопитуваннями, 94% відсотка прихильників республіканців зараз підтримують дії Трампа. Партійний істеблішмент, який в 2016 році щосили намагався перешкодити його висуненню кандидатом у президенти, зараз також згуртувався навколо Трампа.

Республіканці іноді дозволяють собі критикувати окремі рішення Трампа, на кшталт виведення військ з Сирії, але ніколи не оспорюють його політичне лідерство. На праймеріз у Трампа є три формальних конкурента всередині Республіканської партії. Але їхні шанси обійти чинного президента настільки незначні, що в деяких штатах республіканці зовсім скасували праймеріз, через їхню незначущість.

Тому Трамп зараз почуває себе ще впевненіше, ніж зазвичай. Це було помітно під час щорічного звернення до нації "Про стан справ у країні", яке відбулося 4 лютого, напередодні підсумкового голосування в Сенаті. В останні місяці американський президент любив підкреслити, що історія з імпічментом його анітрохи не турбує, і в цілому він не дуже-то і стежить за процесом. І сам же спростовував свої слова, публікуючи сотні емоційних твітів про імпічмент та "негідників-демократів", які ініціювали його.

Але в 77-хвилинному зверненні до депутатів обох палат Конгресу Трамп про це не згадав жодного разу. Зате барвисто розписував успіхи, яких країна домоглася під його керівництвом, і звично клеймив свого попередника Барака Обаму. Як відзначили багато американських оглядачів, звернення виглядало як чітко зрежисоване шоу, покликане викликати у глядачів побільше емоцій.

Під час виступу Трамп звернувся до дружини і маленьких дітей американського сержанта Вільямса, який проходить службу в Афганістані. "Його діти вже багато місяців не бачили свого батька", - сказав Трамп, і тут же пред'явив обіцяний "сюрприз" – на балконі з'явився сам сержант Вільямс, який під оплески залу почав обійматися зі своєю сім'єю. Як констатувало американське видання Politico, це було найдивніше щорічне президентське звернення в історії, яке порушило всі усталені правила таких заходів.

Наприклад, голова Палати представників демократ Ненсі Пелосі, яка грала в історії з імпічментом одну з ключових ролей, не використовувала традиційну формулу, якою відкривається звернення: "Для нас висока честь вітати тут президента США", лише коротко представивши Трампа Конгресу. В помсту Трамп демонстративно не потиснув їй руку. Пелосі у відповідь не менш демонстративно порвала роздруківку промови президента по її закінченню.

Ці дрібні деталі добре показують політичну поляризацію американського політикуму і суспільства. І процес імпічменту її лише зміцнив. Для демократів, незважаючи на рішення Сенату, Трамп все одно залишиться винним у "українській історії" і катастрофою для американської демократії в цілому. А республіканці через ці події ще сильніше згуртувалися навколо чинного президента. Перетікання електорату майже не відбувається, обидві партії працюють насамперед на свою аудиторію, нечисленні невизначені виборці діляться приблизно навпіл.

Своєї головної мети у всій історії з імпічментом – максимально нашкодити Трампу – демократи поки точно не досягли, радше навпаки. Згідно з останнім опитуванням компанії Gallup, рівень підтримки президента досяг 49%, це найвищий показник за всю його каденцію.

Провальний підрахунок

Якщо у випадку з імпічментом у демократів спочатку не було об'єктивних шансів домогтися відставки Трампа, то в іміджевій катастрофі на самому початку праймеріз вони можуть звинувачувати тільки самих себе.

3 лютого в штаті Айова пройшли перші праймеріз у таборі демократів. Якщо з кандидатом від республіканців все давно зрозуміло, то в Демократичній партії боротьба буде дуже напруженою. Реальні шанси стати конкурентом Трампа на листопадових виборах є як мінімум у п'яти кандидатів.

Праймеріз в Айові, з яких починається внутрішньопартійний відбір, вважаються дуже важливими для всієї багатомісячної відбіркової кампанії і впливають на результати в інших штатах. Ті, хто покаже хороший результат в Айові, можуть розраховувати на мобілізацію своїх прихильників по всій країні, і навпаки. У цьому штаті вони проходять за процедурою кокусів, яку багато американців вважають занадто складною і застарілою.

Прихильники демократів збираються в громадських місцях, на зразок церков або шкіл, і відкрито висловлюють свою підтримку одному з кандидатів від партії, при цьому дебатів між собою і агітуючи визначився.

Саме голосування відбувається у два етапи. На першому присутні вибирають свого фаворита серед усіх кандидатів. Всього в Айові таких було вісім. Кандидати, що отримали менше 15% підтримки, "вилітають" з виборів. У другому турі їхні прихильники повинні перейти до когось з фаворитів, або зовсім залишити кокус.

Від результатів фінального розподілу голосів за спеціальною формулою вираховується кількість делегатів від Айови на національну конференцію Демократичної партії. Там і буде офіційно обраний кандидат від партії на президентські вибори. При цьому, через особливості підрахунку кандидат-демократ, який одержав більшість голосів в цілому по штату, може отримати менше "своїх" делегатів, ніж конкурент-однопартієць.

На виборах 2016 року підрахунок голосів на кокусах в Айові проходив довго і проблематично. Місцеві партійці обіцяли зробити висновки і розробили спеціальний мобільний додаток, який повинен був автоматизувати підрахунок голосів і передачу даних.

Але в ніч після кокусів додаток дав глобальний збій, і дані з більш ніж 1700 ділянок в Айові збиралися і оброблялися вручну. У підсумку, за дві доби дорахувати голоси так і не вдалося, на момент появи цього матеріалу було опрацьовано 97% дільниць.

“У Демократичної партії в Айові було одне просте завдання, до якого вони готувалися роками - нормально провести кокуси. І вони примудрилися це завдання провалити", - обурювалися ведучі лояльного до демократів телеканалу CNN.

Трамп, природно, не упустив можливості познущатися над опонентами, а республіканці уїдливо відзначали, що демократи не можуть впоратися навіть зі звичайною процедурою в одному-єдиному штаті, куди вже їм довіряти управління всією країною.

У соцмережах не обійшлося і без конспірологічних версій про те, що підрахунок голосів був спеціально зірваний істеблішментом Демократичної партії, який в цілому підтримує Байдена. Він провалив кокуси в Айові, посівши лише четверте місце з 15,8%.

Тоді як переможцем перших демократичних праймеріз з результатом у 26,2% досить несподівано став екс-мер міста Саут-Бенд в штаті Індіана Піт Буттиджидж, якому соцопитування давали третє-четверте місце. 38-річний Буттиджидж помітно виділяється серед своїх основних конкурентів, яким вже виповнилося 70 і більше років. Крім того, він – ветеран Афганістану, відкритий гей і віруючий християнин-протестант.

З мінімальним відривом друге місце посів популярний серед американської молоді радикальний соціаліст Берні Сандерс, який отримав 26,1%, третє – сенатор Елізабет Уоррен з 18,2%.

Втім, результати кокусів в Айові не означають, що того ж Байдена можна вже списувати з рахунків. Населення штату більш ніж на 90% складається з білих американців. Це нетипова картинка для країни в цілому, і вона не відповідає електоральному портрету середнього виборця демократів, відзначають американські оглядачі.

Тому вся боротьба у демократів ще попереду, і Україна під час виборчої кампанії ще буде згадуватися неодноразово. Приміром, якщо Джо Байден зможе переломити хід подій і вийти у фаворити демократичних праймеріз, Трамп і його соратники, судячи з усього, знову активно будуть домагатися від України розслідування проти сім'ї Байденій. Адвокат Трампа Руді Джуліані і республіканці під час судового процесу в Сенаті вже обіцяли не забути про цю справу. А демократи мають намір і далі розслідувати тиск Трампа на Україну, навіть після того, як процес імпічменту закінчився. Але такої уваги з боку американських ЗМІ, як в останні чотири з половиною місяці, поки тривала ця історія, Україна доб'ється ще нескоро.