Голова ЦВК Тетяна Сліпачук: Я б не хотіла, щоб нова система працювала за старими принципами

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук: Я б не хотіла, щоб нова система працювала за старими принципами
Тетяна Сліпачук вважає, що ЦВК робить все можливе, щоб забезпечити вибори (РБК-Україна, Віталій Носач)

В Україні вже третій тиждень триває виборча кампанія. Кандидати в президенти один за одним несуть документи в ЦВК. У  голови Центрвиборчкому Тетяни Сліпачук досить щільний графік. З РБК-Україна вона спілкувалася менше 40 хвилин, і за час нашої розмови один з претендентів на пост глави держави прийшов подавати заяву для участі у виборах.

В крісло глави ЦВК Тетяна Сліпачук прийшла з юридичної фірми "Саєнко Харенко". За її плечима багатий юридичний досвід, включаючи партнерство в "Василь Кісіль і партнери” і роботу в Міжнародному комерційному арбітражному суді. У 2016 році Сліпачук стала членом комісії з відбору керівництва Державного бюро розслідувань за квотою президента. Восени минулого року парламент нарешті оновив склад Центрвиборчкому. Головою ЦВК було обрано Тетяну Сліпачук.

Новий склад Центральної виборчої комісії вже встиг пережити військовий стан і успішно провести вибори в об'єднаних територіальних громадах. 31 березня 2019 року ЦВК повинна організувати вибори президента України, восени – парламенту. Як Центрвиборчком буде протистояти російському втручанню у вибори, організовувати голосування на прифронтових територіях і боротися з фальсифікаціями, Тетяна Сліпачук розповіла в інтерв'ю РБК-Україна.

- Як проходили ваші перші дні на цій посаді? Влаштувалися у новому кабінеті, були зустрічі з минулим головою ЦВК Михайлом Охендовским?

- Ні, зустрічі з минулим складом ніхто не планував, їх не було. Кабінет і все інше... Все відрізняється. Спочатку до цього звикаєш: до кабінету, до охорони, до того, що в підпорядкуванні у тебе досить великий секретаріат. Державна служба - це інша система взаємин.

На перших двох засіданнях у вас основними доповідачами по всім питанням були два члени попереднього складу ЦВК. Хто вам передавав документацію, роз'яснення, як потрібно працювати, пояснював специфіку?

- Тут у ЦВК, з точки зору професійності історичної пам'яті, по 12-бальній системі 12 балів має секретаріат. Це різні управління: юридичне, організаційне, технічні служби, умовні "айтішники", реєстр – це високопрофесійні люди, які пропрацювали у масі своїй не один десяток років у ЦВК. Це і є інституційна пам'ять.

Це абсолютно нормально, тому що та ситуація, яка була з попереднім складом, які пропрацювали більше семи років, напевно, давала їм ще більший досвід роботи як органу, администрирующего вибори, але базова система життєзабезпечення: "мускули", "кістяк", "кров" – це секретаріат.

Ви людина не із системи. Вже намітили першочергові кроки з реформування ЦВК або вона досить модернізована?

- Ні, є дуже багато речей, які можна було б зробити зручніше, простіше, сучасніше по організації, але це потрібно робити тоді, коли немає виборчого процесу. Це розуміння прийшло дуже швидко.

Є проблеми дуже простого характеру, про яких я, до речі, навіть не думала, коли міркувала про свій можливий перехід на роль держслужбовця. На чолі ЦВК лежить величезна кількість адміністративних повноважень, по-перше, як на розпорядника державних коштів. Об'єктивно, в силу закону, це величезна кількість фінансових документів, які ти повинен аналізувати, підписувати і приймати рішення. Функціонування величезного апарату, заробітні плати, навіть забезпечення водою – це ж все теж потрібно. Тут у мене також дуже велика, як виявилося, функція.

Ви згадали момент "коли я вперше почала замислюватися про те, щоб прийти на держслужбу". Коли це сталося, були якісь пропозиції від конкретних людей?

- З 2014 року були пропозиції, які я не брала в силу різних причин.

Які, якщо не секрет?

- Немає сенсу говорити про те, що вже не відбулося.

Якщо говорити саме про ЦВК. Хто вам запропонував, вперше прийшов і сказав: "Тетяна Володимирівна, мені здається ви готові"?

- По-перше, не "Тетяна Володимирівна, мені здається ви готові", а, швидше, "Подумай".

Хто це був, якщо не секрет?

- Це був Ярослав Москаленко.

Ви знайомі з Ярославом Москаленком?

- Я про це публічно говорила вже багато разів. Так, безумовно, знайома. Досить давно.

Ви дуже довго були практикуючим юристом, і як зізнаються ваші колишні колеги – дуже сильним. Ви працювали в юридичної компанії "Василь Кісіль і партнери" разом з нині заступник голови адміністрації президента Олексієм Філатовим. Для обивателя це накладає відбиток. Потім ви були в комісії по відбору директора ДБР та його двох заступників за квотою президента, отримали від нього звання "Заслужений юрист України"...

- Мене ще колись Микола Оніщук (екс-міністр юстиції, - ред.) нагороджував, я ще його знаю, ще дуже багатьох людей знаю. У мене більше двадцяти років юридичного стажу, я дійсно дуже хороший юрист і до мене дуже багато зверталися, це раз. З 2004 року я працювала позаштатним консультантом Головного юридичного управління Верховної ради, що теж значно збільшило мої контакти, в тому числі в політикумі. Кого я тільки не знаю. В українській мові є таке гарне слово "хибний" (помилковий, - ред.). Мені здається, це "хибний" підхід.

"Василь Кісіль і партнери" була кращою фірмою і зараз вона одна з кращих, яка займалася, зокрема, міжнародним приватним правом і міжнародним арбітражем. Туди було логічно прийти після того, як я пропрацювала десять років в міжнародному комерційному арбітражному суді. Ви ще подивіться на список арбітрів цього суду, особливо з самого початку, і ви зрозумієте, кого ще я знаю.

З паном Філатовим ви тісно спілкуєтеся?

- Ні, ми тісно не спілкуємося. У нас для цього немає приводів.

Коли ви востаннє бачилися з президентом Петром Порошенком?

- Це був день, коли нам урочисто вручали посвідчення членів ЦВК – 8 жовтня. Це було публічно, із запрошенням послів західних держав.

Можливо, він сказав якісь напутні слова?

- Це є на відео, якщо вам цікаво, ви можете подивитися. Він Не тільки говорив, говорили представники посольств, члени комісії, я в тому числі. Це був великий круглий стіл.

Особистого спілкування у вас із президентом не було, тільки під протокол?

- Так, безумовно.

Поясню такий інтерес. Думаю, ви бачили в ЗМІ інформацію, що нібито ви з вузьким колом осіб були на держдачі в Гуті разом з президентом під час новорічних свят. Чи це Правда?

- Ні.

Ви знайомі з Олександром Грановським?

- Так, знайома.

В розумінні людей, із-за ряду факторів, Тетяна Сліпачук – це "людина Порошенка", але пройшла в ЦВК за квотою "Волі народу".

- Я скажу один раз і назавжди. Я людина імені себе. Тим, як я прожила свою професійну і людську життя, я маю право на те, щоб про це заявляти відкрито. Я розумію, що є реальність, в якій ми живемо і яка обумовлена тисячею речей: зовнішніх, внутрішніх, розвитком суспільства, його емоційним станом.

Зараз воно ще в рази підігрівається виборчою кампанією, яка вносить свої корективи в будь-які речі. На всі ці ситуації я дивлюся філософськи. Я не здатна це змінити самотужки. Давайте намагатися змінювати ситуацію для того, щоб люди оцінювали один одного не на рівні якихось кулуарних розмов, а в чесних, нормальних, відкритих бесідах.

У листопаді ви говорили, що нам потрібно терміново внести зміни в законодавство, в тому числі про вибори президента. Бо останнім часом було прийнято багато нових нормативних актів про держзакупівлі, про попередження корупції, електронні паспорти. Чи вирішена ця проблема і чи готові ми до виборів президента?

- ЦВК робить все, що вона вважає за необхідне, для того, щоб забезпечити проведення виборів за найвищим міжнародним стандартам, щоб вони були відкритими і чесними. Ми за цей час прийняли близько 30 наших роз'яснень і постанов, які чітко стосуються цього процесу і, зокрема, регулюють прогалини, про яких ви говорите.

На жаль, не вдалося переконати Парламент змінити закон про вибори Президента. Можливо, в якійсь мірі цьому завадили драматичні події, пов'язані з введенням воєнного стану. Тому що була зім'ятою робота, і парламент, мабуть, раніше, ніж планував, прийняв постанову про проведення виборів. Плюс до цього в рази зросла політизація парламенту. Тому у нас не було іншого виходу, як прийняти роз'яснення. Вони не були оскаржені і документи, які зараз подають кандидати, які враховують ці роз'яснення.

Треба окремим рядком додати, що я дуже вдячна НАПК за те, що вони нас почули, в тому числі, в питанні декларацій. Те, що не було змінено Верховною Радою, нам вдалося вирішити на рівні співпраці з відповідними органами. Це дало нам змогу практично реалізувати подачу декларацій кандидатами в президенти в законному режимі.

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук: Я б не хотіла, щоб нова система працювала за старими принципами

Ви кажете, що кандидати вже почали подачу документів. Скільки їх на сьогоднішній день (інтерв'ю було записано опівдні 17 січня, - ред.)?

- Все у нас було 22 кандидатів. На сьогодні ЦВК відхилила п'ять заявок. Володимир Ратуш (правозахисник з Броварів, - ред.) двічі подавався і двічі йому було відмовлено. Також відмовлено Віталію Велідченку, Сергію Фаренюку (тернопільському лікаря, - ред.) і Володимиру Василенко.

На вибори президента України в держбюджеті виділено понад 2,3 мільярда гривень. Чи вистачить цієї суми?

- Вона вже внесена до бюджету, ці цифри були закладені ще до того, як ми прийшли. Бюджет виборів сформували з розрахунку участі у кінцевому підсумку 25 кандидатів. Ми припускаємо, що грошей вистачить.

ЦВК збиралася значно збільшити фінансування своєї кіберзахисту. Приклади США, Великобританії, Німеччини показали, що російські хакери активно намагаються впливати на виборчі процеси. Чи зможемо ми захистити системи від хакерських атак?

- Є дві дуже важливих системи – це державний реєстр виборців і система "Вибори", яка запускається під виборчий процес і фактично працює на сайті ЦВК. Все, що можна було зробити для того, щоб оновити hardware, саме обладнання і програмне забезпечення – ми робимо. Ми про це почали говорити фактично відразу, і парламент встиг, правда, дуже пізно, прийняти закон, за яким ми купили частину обладнання за бюджетні кошти, встигли провести тендерні процедури в кінці минулого року.

Частина обладнання була прописана в свій час в дуже великому документі, який оформляв трастовий фонд НАТО. Нам вдалося з допомогою міжнародних організацій IFES (Міжнародна фундація виборчих систем, - ред.) та USAID зібрати пул донорів, які повинні були фінансувати цей трастовий фонд, для того, щоб вони окремо профінансували це обладнання.

Ми витратимо досить багато. На закупівлю обладнання за першим траншем виділено вже понад мільйон доларів, за другим траншем також передбачена велика сума. Це обладнання і для реєстру, і для системи "Вибори". Дозволю собі не йти в деталі, тому що якщо ми говоримо про кібербезпеки, то не потрібно обговорювати все докладно.

Як ви вважаєте, ми зможемо пройти ці вибори без ексцесів?

- Є зовнішні прояви, за які я не відповідаю. Напевно, є бажаючі, щоб ці ексцеси були. І вони будуть робити для цього зусилля у вигляді прямих атак на ЦВК, її електронні сервіси, атак на людей, які працюють в комісії. Вони будуть здійснюватися у вигляді фейкових новин, які стосуються виборчого процесу. Може бути, і у вигляді організованих заворушень.

Ми намагаємося по кожному з цих напрямків мінімізувати можливі наслідки. Треба займатися кібербезпеки в тому числі. Наші іноземні партнери на конференції з кібербезпеки говорили, що коли її будуть проводити через рік, то Україна буде основним оповідачем, тому що вона пройде складний період двох виборчих кампаній. Нам буде що розповісти.

На цих виборах ми можемо зіткнутися з прямим фізичним насильством по відношенню до членів виборчих комісій і людям, які прийшли голосувати. Перш за все, на підконтрольних територіях Донбасу. Як ви співпрацюєте з силовиками, щоб забезпечити там безпеку?

- Ми підписали меморандум з МВС. Співпрацюємо з усіма силовими органами, які можуть нам забезпечити безпеку. Ми будемо говорити з Нацгвардією, будемо говорити з Міністерством оборони, тому що у нас є регіони, де воно має остаточне слово для прийняття рішень.

Є ймовірність того, що на прифронтових територіях вибори президента не будуть проведені?

- Зрозумійте, адже вибори – це і безпека людей. Є комісія, яка повинна постійно перебувати в певному приміщення, і там збираються люди одразу по кілька десятків. Якщо Росія вирішить вдатися до кардинальних заходів для зриву виборів і це призведе до ескалації воєнного конфлікту, відкритим збройним діям, то відповідь на це питання зрозуміле.

Ви вже зверталися до військово-цивільних адміністраціям Донецької і Луганської областей з цього приводу?

- Так. Вони відповіли, де, на їхню думку, вибори можуть бути проведені, а де - ні. Ми лише отримали відповіді, найближчим часом опублікуємо спеціальну постанову. Від цього залежить формування комісій. Також є й інші питання. Наприклад, тепер центр виборчого округу може опинитися на території, на якій вибори не можуть бути проведені. Відповідно, потрібно змінювати межі округів і їх центри.

Буде можливість проголосувати у внутрішньо переміщених осіб?

- Вони мають повну можливість проголосувати за особливою процедурою, згідно з постановою №893. Люди, які подають заяви в найближчий орган ведення Державного реєстру виборців зараз, не чекаючи останнього дня, поки немає черг, витрачають на реєстрацію десять-п'ятнадцять хвилин.

Переселенці не можуть обирати мажоритарних депутатів. Була ідея створити умовно віртуальні округу для захоплених територій, щоб виїхали звідти громадяни могли обрати своїх мажоритарних депутатів.

- Законом така можливість виключається, тому що місце голосування по мажоритарних округах чітко прив'язане до місця реєстрації. Для того, щоб це змінити, потрібно змінити закон. Це пряма норма. Там, де є пробіл, комісія ще може своєю постановою дати якісь роз'яснення та його закрити. Але якщо це стосується прямої норми закону, як, наприклад, це було з військовим становищем, то комісія зробити нічого не може.

Як ви вважаєте, правильно було б дати внутрішньо переміщеним особам можливість голосувати на місцевих виборах і за мажоритарних депутатів в тих округах, де вони проживають?

- Це дуже складне питання, він залежить, насамперед, від того, наскільки ці люди інтегруються в життя мажоритарного округу. Якщо так сталося і люди вже реально стають суб'єктами територіального об'єднання, села, району – вони 100% повинні мати можливість брати участь у формуванні влади. Це взаємний процес, процес інтеграції та реалізації політичних прав.

Сьогодні вже більш-менш зрозуміло, як люди розселилися, це не 2015 рік. Зараз вони вже починають осідати, в найкращому сенсі цього слова. Є об'єктивні підстави говорити, що люди інтегруються, значить вони мають право брати участь у житті цієї території. Тому будемо сподіватися, що парламент зараз або між виборами розгляне це питання. Ми будемо піднімати.

Запитання про тих українських громадян, які тимчасово проживають або працюють на території Російської Федерації. У нас розірваний договір з ЦВК РФ, закордонних округів там не буде і ці люди проголосувати не зможуть, вірно?

- Це два різних питання. Договір з ЦВК Російської Федерації передбачав співробітництво на рівні інституцій: обмін інформацією, взаємне спостереження за виборами тощо. А питання з відміною голосування на території Росії ЦВК вирішувала на підставі подання Міністерства закордонних справ.

Зараз наше завдання – максимально проінформувати людей, ми спільно з Мзс цим займаємося. Також ми повинні забезпечити можливість проголосувати цим громадянам в Грузії, Фінляндії та Казахстані, облаштувати ділянки, постаратися розрахувати кількість необхідних бюлетенів.

Кажуть, що нинішня виборча кампанія буде однією з найбільш "брудних" в історії незалежної України. Як будете протистояти фальсифікаціям? За кожним ж членом виборчої комісії не поставиш сторожа.

- Вибори – це участь цілого кола суб'єктів: членів виборчих комісій, офіційних спостерігачів, представників кандидатів. Ми покладаємося на те, що всі вони будуть активні і будуть налаштовані на забезпечення демократичних і прозорих виборів. Кожен з них повинен розуміти, що на ньому також лежить відповідальність не допустити фальсифікацій і порушень.

Зараз ми всім учасникам виборчого процесу намагаємося донести, що це регулюється нормами Адміністративного та Кримінального кодексів. Держава вже чітко показало, що воно буде за це карати. Це злочин, який зводиться до того, що ви нівелюєте саму систему народовладдя, позбавляєте людей можливості отримати владу, якій вони довіряють.

Зі свого боку ми тому зараз і намагаємося укласти меморандуми з силовими структурами. У поліції 70-80 відсотків складу – це абсолютно "нульові" з точки зору участі у виборах люди. Ми повинні дати їм усю інформацію: що таке правопорушення, в чому воно може проявлятися, як воно фіксується, на що звертати увагу. Їх функція – боротися з порушниками. Ми повинні дати поліцейським можливість побачити ситуацію і зрозуміти, що вона вийшла за рамки закону, є порушенням і на неї треба реагувати. Ось ця задача зараз відпрацьовується.

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук: Я б не хотіла, щоб нова система працювала за старими принципами

Давно йде мова про те, що потрібно змінювати виборче законодавство. Зокрема, Верховна рада може влітку прийняти Виборчий кодекс. Готова чи буде ЦВК так швидко перебудуватися і вже восени провести вибори за новими правилами?

- Ви повинні говорити не тільки "готова ЦВК", а готове суспільство? Чи готові будуть партії дотримуватися тих норм, які прописані для висунення їхніх кандидатів. Чи Готова наша система державного управління до того, щоб забезпечити проведення виборів за новими правилами.

Наприклад, у проекті Виборчого кодексу пропонується ввести ліцензування для членів виборчих комісій. Це гарна ідея, щоб людина проходив навчання, отримував певний сертифікат і ми були впевнені, що він пройшов базовий курс. Принаймні, у нас і у партій буде пул людей, які зможуть професійно сидіти в комісіях. Питання: як визначити Вузи, які будуть цього навчати, дати програму? Якщо кодекс приймуть у травні, це зможуть провести до жовтня? Відповідь об'єктивний: немає. Неможливо буде встигнути зробити все те, що закладено в новий кодекс.

Можливо, візьмуть точкові зміни в рамках існуючого закону, відшліфують якісь процеси, візьмуть компромісний варіант. Говорити про запуск нового Виборчого кодексу з літа, я вважаю, безвідповідально для всіх. Для депутатів у першу чергу, тому що це і називається "популізм". Ми хороші, ми приймаємо новий закон, який жоден з суб'єктів, що беруть участь у виборчому процесі, реалізувати не зможе. Не тому що не хоче, а просто фізично не зможе.

Якщо будуть точкові зміни, то ми зможемо переформатуватися, але якщо кардинальні... Думаю, тут розум повинен перемогти популізм.

Ви особисто, як громадянка України, за яку форму парламентських виборів виступаєте?

- Мені дуже подобається пропорційна система, яка зараз планується. Але я хочу, щоб вона лягала на розвинену систему політичних партій. Тому що в існуючих умовах це буде означати просто, що на місцевому рівні мажоритарні кандидати перетворяться в представників тих партій, які з ними домовляться. Відбудеться підміна понять, а це найгірше, що може бути при реалізації чогось нового – коли воно спочатку дискредитується.

У нас є кілька партій, які вибудовують справжню структуру, локальну мережу, територіальні осередки. Якщо ми перейдемо на нову систему, інші просто випадуть? Або вони будуть продаватися по місцях, як вони можуть, для того, щоб потрапити в парламент? Я б не хотіла, щоб нова система працювала за старими принципами.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся