Фонд Губського почав співпрацювати з більшістю українських установ в США

Як йдеться у повідомленні, останні 100 років призвели до розпорошення українських національних реліквій і раритетів. Як приклад вони привели прапор і булаву Богдана Хмельницького, які зберігаються у військових музеях Стокгольму та Варшави відповідно. 350 років ці артефакти залишалися не атрибутованими та невідомими для українців. Однак у 2002 році фонд знайшов, атрибутував та привіз клейноди на виставку в Україну, а у 2005 році на інавгурацію президента України.

За словами Богдана Губського, в умовах, коли визвольна боротьба початку XX-го століття була забороненою темою та "білою плямою" в радянській історіографії, саме закордонні українські наукові, архівні та музейні установи стали центрами вивчення, зберігання й розповсюдження інформації про зазначені події.

Тому спільно з істориком і куратором міжнародних музейних проектів фонду Юрієм Савчуком вони відвідали 5 українських культурно-освітніх і наукових установ США.

Зокрема, Український національний музей у Чикаго (заснований в 1952 році) - найбільший український культурний центр Середнього Заходу США. Український музей та бібліотеку в Стемфорді, який є найстарішим культурним закладом в Північній Америці (відкритий у 1937 році). Український музей в Нью-Йорку, заснований Союзом українок Америки в 1976 році. А також Український історичний та освітній центр та музей їм. Патріарха Мстислава й Українську вільну академію наук (УВАН) у Нью-Йорку, яка згідно зі статутом є спадкоємицею Всеукраїнської академії наук.

"Одним із найбільших ефективних інструментів плекання національної пам’яті у діаспорі стали численні архівні та музейні колекції, у яких зберігалися унікальні документи на артефакти – матеріальні свідки історії. Вони слугували джерелом та символом надій на майбутнє національне та державне відродження", - зазначив Губський.