ФГВФО розповів про схеми виведення активів одного із банків

В активи входили акції Київського ювелірного заводу і колекція картин

Фонд гарантування вкладів виявив схему виведення активів з банку "Таврика". Про це повідомляє прес-служба фонду.

Як було виявлено в ході аудиту документації та майна банку, забезпеченням за кредитами, виданими пов'язаним з банком особам, виступили картини, вартість яких у бухгалтерській документації банку була в сотні разів вище реальної ціни. Крім того, проводилася заміна застави за вже виданими раніше позиками. Щодо забезпечення виводилися об'єкти нерухомості, зате передавався пакет акцій Київського ювелірного заводу без проведення оцінки.

Фото: структура активів банку "Таврика"

Зазначені картини оцінили в 5,4 млрд гривень, а пізніше переоцінили в 9 млрд гривень. Картини виступили заставою кредитів в сумі 4,3 млрд гривень, наданих пов'язаним з банком компаніям. При цьому позики вже не обслуговувалися. У зв'язку з цим, уповноважена особа Фонду гарантування звернулося до суду з метою отримати звернення стягнення на заставлене майно.

В рамках судового процесу була здійснена ще одна оцінка творів мистецтва, на цей раз, вже державною експертною організацією. Її результат - вартість картин оцінена в 16,3 млн гривень, що в 263 рази менше суми наданих кредитів. При цьому, в процесі судового розгляду ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва", який в той час був власником колекції, оголосив про своє банкрутство. В рамках процедури банкрутства картини і були продані згідно з останньою оцінкою.

Ще одна схема виведення активів з банку реалізовувалася через виведення ліквідного забезпечення у вигляді нерухомості за раніше виданими кредитами. При цьому при передачі в заставу акцій Київського ювелірного заводу оцінка їх вартості не проводилася. Зате з метою завищення вартості застави, була проведена оцінка Київського ювелірного заводу, як бізнесу, хоча в заставу передавалися саме акції підприємства. Позичальниками виступили 14 пов'язаних компаній. Спочатку вони передали в забезпечення по кредитах нерухомість вартістю 1,19 млрд гривень. Потім цей заставу змінили на пакет акцій "КЮЗ", який також оцінили в 1,19 млрд гривень, що у п'ять разів більше їхньої реальної вартості.

Фото: схема виведення активів банку

Взимку 2012-2013 року відбулася масова зміна адрес реєстрації зазначених 14 компаній-боржників. Після зміни юридичної адреси почався процес банкрутства цих компаній

Варто відзначити, що банкрутством компаній займалася одна і та ж суддя, що неприпустимо, оскільки розподіл справ відбувається незалежно автоматично. У всіх зазначених випадках використовувалася спрощена процедура банкрутства, яка застосовується при відсутності боржника за місцем його реєстрації.

Більш того, в 2015 році постановою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 ПАТ "КЮЗ" визнано банкрутом. Перед цим, у 2013 уповноважена особа фонду на ліквідацію Банку "Таврика" подало заяву про скоєння кримінального злочину, вчинення дій, спрямованих на доведення ПАТ "КЮЗ" до банкрутства. Було порушено кримінальне провадження, яке згодом було закрито. Однак, уповноважена особа фонду оскаржила незаконне рішення слідчого, що постановою Шевченківського районного суду Києва було скасовано. Цим же судовим актом, орган досудового розслідування зобов'язав поновити розслідування.

Нагадаємо, фонд гарантування розповів про структуру активів збанкрутілого Platinum Bank.