Борги у спадок: кому і скільки доведеться заплатити новому Кабміну

Борги у спадок: кому і скільки доведеться заплатити новому Кабміну
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Вже через кілька тижнів почне роботу нова Верховна рада. Вона має сформувати уряд і призначити свого прем'єр-міністра. Кабмін, приступивши до роботи, як очікується, почне переговори про продовження роботи з Міжнародним валютним фондом – ключовим кредитором країни.

Без МВФ новій владі буде вкрай складно позичати на зовнішніх ринках, щоб погашати старі борги. Не кажучи вже про те, що без МВФ це буде ще дорожче. Країна вже увійшла у період пікових платежів за зовнішніми запозиченнями, тому нові вливання їй життєво необхідні. Активне розміщення гривневих облігацій дозволяє лише частково закривати боргову проблему.

Всього у цьому році Україна поверне кредиторам понад 483 млрд гривень, з яких третина доведеться заплатити вже нової влади. Чи зможе країна відповідати за взятими зобов'язаннями надалі – у матеріалі РБК-Україна.

До кінця року уряду необхідно заплатити кредиторам ще 169 млрд гривень. З них 71,4 млрд гривень – за гривневими ОВДП, решта – в іноземній валюті, повідомили у понеділок у Міністерстві фінансів.

У відомстві запевняють, що як мінімум на найближчі місяці у них є запас міцності для розрахунку з боргами. До початку серпня, за даними Мінфіну, на Єдиному казначейському рахунку було 49 млрд гривень, не рахуючи ще 76,8 млрд гривень на валютних рахунках. "Накопичених коштів цілком достатньо для обслуговування і виплат державного боргу в найближчі місяці", - впевнені у профільному міністерстві.

За оцінками аналітика компанії "Альпарі" Максима Пархоменка, до кінця поточного року чиновникам потрібно виплатити 6,4 млрд доларів, з яких майже половина – це зовнішні борги. Серед іншого, 744 млн доларів складуть виплати перед МВФ. Як раніше писало РБК-Україна, у вересні будуть одні з найбільших виплат у нинішньому році. За оцінками Пархоменка, наступного місяця Мінфіну необхідно погасити валютні позики на загальну суму 1,7 млрд доларів.

Але борги поточного року – далеко не найбільша проблема для нової влади. Адже великі виплати збережуться і у наступні кілька років. До липня держборг України досяг 80,35 млрд доларів, з яких половина — 40,12 млрд доларів, припадає на зовнішні запозичення (у гривневому еквіваленті це більше 1 трлн гривень).

Левова частка зовнішніх боргів – це заборгованість за єврооблігаціями. Найбільший випуск Україна здійснила у 2015 році – майже 12,5 млрд доларів – коли уряд Арсенія Яценюка проводило реструктуризацію держборгу.

Якщо говорити про облігації, більшу частину тут складають короткострокові борги з терміном погашення від одного до трьох років. Така особливість вказує на високу вразливість України до зовнішніх шоків, а короткі терміни запозичень не дозволяють чітко прогнозувати управління держборгом, вважають аналітики.

"Переважання коротких боргів створює постійне почуття тривоги за те, як ми пройдемо цей або наступний рік", – вважає глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Важливу роль також відіграють так звані "пільгові кредити", чий розмір в структурі українського боргу становить близько 21%. Це кредити від МВФ, Світового банку, макрофінансова допомога ЄС і запозичення під гарантії інших держав. Вони відображають значну підтримку Україні і надаються на більш вигідних умовах. Тому країні важливо працювати з такими кредиторами.

"Якщо на ринку приватних запозичень наша країна позичає під 7-9% річних у доларах, то міжнародні організації видають під 3%, а під гарантії ЄС під 1% в євро. Ціна позики дуже низька і її легше обслуговувати", – пояснює головний експерт ради НБУ Віталій Шапран.

Пікові роки

Кабінет міністрів Володимира Гройсмана залишає своїм наступникам у спадок важку, але досить стабільну ситуацію у сфері державних запозичень, вважають експерти. Найближчі чотири роки країну очікують пікові, але досить рівні платежі як за зовнішніми, так і внутрішніми позиками.

У 2020 році чиновникам належить виплатити кредиторам 366 млрд гривень, з яких 166,5 млрд гривень (або 5,6 млрд доларів при закладеному в держбюджеті на цей рік курсі 29,4 гривень/долар) становлять зовнішні виплати. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд гривень, але збережеться частка зовнішніх виплат - 163,8 млрд. гривень або 5,5 млрд доларів. У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до 4,4 млрд доларів за умови, що курс буде 29,4 гривень/долар.

Борги у спадок: кому і скільки доведеться заплатити новому Кабміну

Мінфіну буде непросто протягом наступних років щороку виплачувати такі великі суми. І, зрозуміло, частина держборгу буде рефінансована за рахунок нових позик. Причому згладжувати піки рефінансування, в першу чергу, планується за рахунок боргів з більш тривалим терміном погашення. Це обмежить суми погашень в зазначені роки і розосередить виплати на більш тривалий термін.

У Національному банку вважають, що восени для України складуться сприятливі умови на зовнішньому ринку запозичень, і у Мінфіну буде вікно можливостей, щоб залучити близько 1 млрд доларів від розміщення євробондів. В іншому випадку, Мінфін продовжить перекривати недобір за зовнішніми позиками випуском гривневих паперів.

"Щоб зменшити боргове навантаження, потрібно розтягувати строки погашення і зменшувати процентну ставку за гривневими і валютними облігаціями. Кожен новий випуск цінних паперів повинен бути довше і дешевше попереднього. У світлі того, що НБУ почав курс на зниження облікової ставки, Мінфіну вдасться реалізувати таку стратегію за гривневими ОВДП", – упевнений Віталій Шапран.

Ця стратегія призведе і до зниження навантаження на бюджет країни. Адже за співвідношенням виплат за держборгом і доходів бюджету Україна має не найкращий показник. У цьому році витрати України на погашення та обслуговування заборгованості порівнянні з половиною дохідної частини бюджету – 52,7%. За прогнозами Мінфіну, до 2022 року цей показник має знизитися до 40,2%.

Приціл на гривневі папери

Щоб зменшити вразливість до зовнішніх факторів, Мінфін вдався до ще одного маневру, викликавши неоднозначну реакцію в колі економістів. В уряді вважають за необхідне поступово скорочувати запозичення в доларах та євро на користь випуску гривневих ОВДП. Саме тому зараз докладаються всі зусилля на розвиток внутрішнього ринку державних боргових інструментів та залучення під них іноземних інвесторів.

З травня на аукціонах ОВДП спостерігається значне пожвавлення. Міністерство фінансів залучає великі суми до державного бюджету. Зокрема, 30 липня було здійснено найбільше розміщення гривневих ОВДП в цьому році – 17,2 млрд гривень. Всього портфель ОВДП становить понад 803 млрд гривень.

Треба зазначити, що процентні ставки тут набагато вище, ніж ставки за доларовими облігаціями та євробондами. Прибутковість гривневих облігацій зараз коливається в межах 16%-17%. В цілому з початку року нерезиденти купили ОВДП на більш ніж 81 млрд гривень, збільшивши свій портфель до 87,6 млрд гривень.

"Річний план державних запозичень виконаний на 76,5%. Добрати його зможуть вже в серпні-вересні. З урахуванням високого попиту на ОВДП можна отримати більш низькі ставки і виконати план по розміщенню достроково", – вважає Максим Пархоменко.

Активна продаж нерезидентам ОВДП дає підстави говорити про "облігаційну пастку". Мова йде про те, що в разі негативного сценарію на зовнішніх ринках, коли надходження валюти буде скорочуватися, власники українських облігацій почнуть позбавлятися від паперів, щоб врятувати свій капітал. У такому випадку створюється подвійний тиск на національну валюту – менше експортної виручки і виведення валюти нерезидентами.

Але поки такий сценарій Україні, здається, не загрожує. Якщо подивитися на структуру боргових інструментів, то частка гривневих облігацій поки займає 10% в загальному обсязі боргового навантаження. Чого не скажеш про облігації зовнішньої позики – 29%. Постійна потреба у рефінансуванні під облігації зовнішньої позики створює масу незручностей, так як бажаючих купувати боргові папери держави з низьким кредитним рейтингом, яким є Україна, не так вже й багато. Саме тому нашій країні важливо зберегти співпрацю з МВФ, який є свого роду репутаційним маркером для країн, які претендують отримати позики на зовнішніх фінансових ринках.

Облігації в іноземній валюті беруться на тривалий термін і з високим валютним ризиком. Якщо на момент погашення буде значне ослаблення курсу гривні, це ляже додатковим тягарем на бюджет і золотовалютні резерви країни, що призведе до ще більшого ослаблення національної валюти. У гривневих ОВДП валютний ризик для держави виключено.

Більш того, розміщуючи облігації на внутрішньому ринку, Україна отримує валюту від нерезидентів, дозволяючи НБУ викуповувати частину в резерви. Національний банк минулого тижня (в період з 29 липня по 2 серпня) купив 510,2 млн доларів на міжбанку, а тижнем раніше – 261,2 млн доларів. Сукупно ця сума стала рекордною з початку року.

"Звичайно ж, завжди є ймовірність "чорного лебедя" – негативний чинник, який не можна передбачити. Але чутки, що розганяються по ринку про швидкий вихід нерезидентів з ринку гривневих ОВДП, нічим не підкріплені", – вважає Віталій Шапран.

Стан українського боргу дозволяє завершити поточний рік без додаткових випусків боргових паперів, але відмовлятися від цього немає сенсу, впевнений Максим Пархоменко. Продовження продажів гривневих ОВДП тільки поліпшить проходження боргових виплат у цьому році, послаблюючи тиск на бюджет, вважає він.

"Рефінансування боргу через емісію гривневих ОВДП поступово знижує загальний рівень держборгу. Важливо відзначити, що зміщення структури боргу з іноземної валюти в гривню також дозволяє стабілізувати нашу економіку", – вважає Пархоменко.

Але ефект від продажу гривневих облігацій носить короткостроковий ефект. За прогнозами НБУ, надалі облікова ставка буде тільки знижуватися, а разом з нею буде знижуватися і прибутковість ОВДП. Тому обсяги запозичень через цей інструмент до кінця року будуть втрачати свою вагу. Але якщо Мінфін встигне скористатися ринковими трендом і подбає про купівлю валюти за поточним курсом, це знизить витрати з обслуговування і погашення державного боргу у подальшому.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся