Деокупация Криму. Як Україна планує повертати півострів

Тема Криму з подачі української влади звучить все голосніше на міжнародних майданчиках. Кабмін нещодавно також затвердив детальний план дій щодо деокупації півострова. Активність української сторони явно нервує керівництво РФ і викликає протидію з їхнього боку. Як Україна планує повертати окупований Крим і з чого готова почати вже зараз – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Цього року українська влада вивела питання Криму з "тіні" в актуальний порядок денний. Президент Володимир Зеленський впевнений, що "Крим без України не буде щасливим". У березні глава держави затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції півострова, а в серпні вдалося провести перше засідання Кримської платформи зі значним міжнародним представництвом.

Ще один важливий етап - 29 вересня Кабмін ухвалив план дій щодо реалізації Стратегії деокупації Криму і Севастополя. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав цей документ "комплексною дорожньою картою з повернення українського Криму".

Всього в плані 158 "кроків" для реінтеграції окупованих територій. Частина з них повинні бути реалізовані владою різних рівнів вже зараз, інші ж втіляться в життя тільки після повернення українського уряду на кримську землю.

Боротьба за кримчан

Значний обсяг "деокупаційних дій" стосується надання кримчанам на захопленому півострові максимуму соціальних послуг, доступних для "материкових" українців.

Збереження зв'язку з кримчанами - одне з найважливіших завдань для українських органів влади і "червона лінія" Стратегії деокупації, кажуть у представництві президента в АР Крим. Соціальні права і преференції від держави повинні стимулювати їх підтримувати зв'язок з Україною, причому навіть після отримання "російського паспорта".

"Власне кажучи, всі наші громадяни, які залишилися на тій території, незалежно від того брали вони цей незаконний паспорт РФ чи ні, вони всі залишаються громадянами України. Вони всі мають право користуватися такими ж правами, як і інші українці. Єдине - поки що Україна може забезпечити реалізацію їх прав тільки на підконтрольній території", – зазначила в коментарі РБК-Україна перший заступник голови представництва Дар'я Свиридова.

Держоргани зобов'язані в найближчі два роки спростити процедуру отримання українських документів для кримчан, а також ввести можливість для них у позасудовому порядку підтверджувати видані окупаційною владою свідоцтва про народження/смерть, реєстрацію шлюбів та інші. Отримати електронні довірчі послуги (у тому числі з використанням електронного ключа) жителі окупованих територій зможуть тільки на КПВВ в Херсонській області.

Дітям з Криму дадуть можливість дистанційно навчатися в українських школах, а потім їх стимулюватимуть вступати до ВНЗ на підконтрольній території. Процедуру вступу їм спростять. Крім того, також повинні розробити спеціальні механізми для захисту прав дітей-сиріт, які залишилися в окупації.

Україна спробує також забезпечити права кримчан на медичну допомогу. На КПВВ їх зможуть безкоштовно протестувати на COVID. Більш того, вони зможуть дистанційно укласти договори з сімейним лікарем з медустанов Херсонської області. До речі, самі пункти пропуску передадуть під управління Мінреінтеграції, а паралельно запустять до них автобусні маршрути і облаштують дороги в Херсонській області.

КПВВ Чонгар і Каланчак після реконструкції (Фото: president.gov.ua)

План дій передбачає запуск спеціальних молодіжних і спортивних програм для жителів окупованого півострова, а також проведення серед них інформаційних кампаній. Більш того, Україна готується глушити російське теле-радіомовлення в Криму і надати натомість доступ до своїх каналів.

Значна робота буде спрямована на документування скоєних на півострові злочинів і притягнення винних до відповідальності. За даними джерела РБК-Україна в правоохоронній системі, ця робота вже активізувалася з середини поточного року. Істотно зросла кількість справ, відкритих проти пособників окупантів, також стало більше заочних рішень судів щодо них.

План деокупації передбачає, що заочні механізми будуть вдосконалені, а всі постраждалі від дій російських силовиків зможуть отримати матеріальну допомогу і компенсацію.

Допоможе в цьому і перехідне правосуддя. Законопроект (№5488) з такими нормами уряд вніс до Верховної Ради ще в серпні. Після його ухвалення також буде потрібно прийняти закон про люстрацію колаборантів, зокрема, кримських суддів, прокурорів та інших правоохоронців, і закон про амністію членів незаконних збройних формувань, які не скоювали тяжких злочинів.

Крім того, Україна готується з космосу моніторити стан екології в Криму і судитися з РФ через використання природних ресурсів і культурної спадщини. У планах також провести наступного року інспекцію акваторії Чорного моря спільно з країнами-партнерами.

Збирати і зберігати всі дані про порушення прав людини та інші злочини режиму в Криму буде спеціально створена держустанова "Український Національний центр розбудови миру". Про підготовку його створення віце-прем'єр-міністр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков повідомив ще в травні поточного року. Його заступник Ігор Яременко зазначив РБК-Україна, що Центр ще не створений, але його планується запустити до кінця поточного року.

"Білі плями" деокупації

Ряд положень плану деокупації можуть викликати питання, що стосуються як їх суті, так і джерел фінансування. "Є кілька викликів. Перший - це відсутність фінансування, тобто цей план не забезпечений матеріальними ресурсами. Це величезний виклик, що стосується можливостей, ефективності та мотивації чиновників його виконувати", – зазначив у коментарі РБК-Україна екс-представник президента в АРК Борис Бабін.

Він в цілому позитивно оцінює затверджений план дій по поверненню Криму, але впевнений, що ряд його положень складно буде виконати без додаткових фінансових вливань.

Чинне керівництво Кримського представництва визнає, що гроші на виконання урядових доручень держоргани поки що будуть вишукувати зі своїх бюджетів.

"Ефективність реалізації плану дуже залежить від того, чи буде передбачено фінансування, чи буде передбачена система моніторингу якості. Станом на сьогодні рішенням уряду фактично визначено, що реалізація плану здійснюватиметься в рамках поточних бюджетів відповідних центральних органів виконавчої влади", – повідомила Дар'я Свиридова.

Мінреінтеграції - головний ідеолог і виконавець програми "повернення Криму" – запевняє, що додаткові кошти обов'язково виділять. Але точково, тобто на кілька конкретних дій плану деокупації, які вже визначені.

Володимир Зеленський (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Основна частина заходів фінансуватиметься в рамках поточних бюджетів, але є як мінімум три заходи, які фінансуватимуться додатково. Один з таких заходів, наприклад, будівництво постів для моніторингу екологічної ситуації на адмінкордоні з Кримом", – пояснив РБК-Україна заступник міністра Яременко. Він відмовився назвати обсяг необхідного фінансування, але зазначив, що ця цифра вже прорахована.

Піднімається в документі і питання "водної блокади" Криму. З одного боку, прямо вказується, що на час окупації дніпровська вода туди не буде поставлятися, але з іншого – доручається вже в цьому і наступному році почати роботи з технічного облаштування Північно-Кримського каналу для того, щоб все-таки запустити воду на півострів. Відбутися такий запуск за планом повинен "протягом року після деокупації".

"Кримська платформа" – одне з головних дипломатичних досягнень влади в цьому році - згадується в плані дій з реінтеграції всього пару разів. Зазначено, що головний захід у рамках "платформи" – це щорічний форум Міноборони з безпеки Азово-Чорноморського та Середземноморського регіонів. Запустити його планують через рік - у четвертому кварталі 2022-го.

Досить розмито обговорюється і питання зміни статусу Криму. Так, через рік після деокупації цієї території органи влади повинні будуть підготувати "пропозиції щодо внесення змін до законодавства в частині, що стосується статусу Автономної Республіки Крим та м.Севастополь". Чи йдеться про скасування автономного статусу республіки – не уточнюється.

Борис Бабін бачить у цій невизначеності позитивний момент. На його думку, зараз говорити про зміну статусу півострова недоречно. "Тут якраз дуже правильна ідея закладена, це питання взагалі не варто починати обговорювати зараз. У нас в суспільстві, вибачте, повний інфантилізм, коли люди кажуть, що від зміни назви Кримської автономії щось зміниться...Слава Богу, що в уряді доросли до того, щоб визнати, що це не має ніякого відношення до деокупації Криму", – вважає експерт.

Питання зміни статусу АРК має обговорюватися з місцевим населенням, а на період окупації це неможливо зробити, каже Бабін. У Кримському представництві глави держави також вважають за краще не деталізувати, що стоїть за планами "змінити статус АРК". Перший заступник голови представництва зазначила, що спочатку необхідно буде проаналізувати, як відбудеться відновлення українського контролю над територією.

"Після цього, можливо, буде прийнято рішення державою про зміну статусу цієї території", - підкреслила Свиридова. У будь-якому випадку, сказала вона, остаточне рішення про зміну статусу Криму буде приймати парламент, а не уряд.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих території Ігор Яременко взагалі запевняє, що ні про яке скасування автономного статусу АРК в плані деокупації мова не йде. Мається на увазі лише "удосконалення" адміністративно-територіального устрою півострова: створення об'єднаних територіальних громад, перейменування населених пунктів тощо.

"Ми не говоримо про зміну статусу "автономна республіка". Зміна цього статусу - це зміна Конституції. Це дуже складна річ, і я не думаю, що в плані дій з деокупації Криму ми могли б закладати якісь зобов'язання щодо зміни нашої Конституції", - зазначив заступник міністра.

Останній "крок" на шляху до повернення півострова – це проведення місцевих виборів спільно з наступними місцевими виборами по всій країні. Хоч це народне волевиявлення в Україні і заплановано на 2025 рік, в Криму воно може здійснитися тільки в разі деокупації півострова. Але на цьому шляху залишається тільки одне, і, мабуть, найскладніше завдання - переконати Росію, що процес повернення півострова неминучий.

Поки ж РФ всіляко демонструє, що навіть обговорення можливого повернення Криму для неї неприйнятне. "Для Кремля такого питання не існує",- відповів прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков на питання про перспективи переговорів з Україною щодо Криму.