Гроші на округи, "мінімалка" і дороги: чого депутатам не вистачило у держбюджеті

Парламент прийняв держбюджет на 2022 рік за основу, поки мало змінивши внесену Кабміном редакцію. Ключовий раунд затвердження поправок ще попереду – до другого читання цифри у головному кошторисі країни можуть змінитися. Нардепи просять більше грошей на округи, наполягають на перегляді прожиткового мінімуму і підвищенні зарплат бюджетникам – медикам і вчителям. І це не кажучи вже про звичні для бюджетного процесу вимоги підняти пенсії та мінімальну зарплату. Детальніше про те, який бюджет хоче бачити Рада – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада зробила перший крок до прийняття держбюджету на 2022 рік. Парламент у середу проголосував за бюджет у першому читанні, схваливши висновки бюджетного комітету, як того вимагає процедура.

У ході роботи над проектом депутати подали до нього 3284 правки. І майже половину з них комітет не відхилив, доручивши Кабміну вивчити питання і спробувати знайти ресурс. Щоб реалізувати всі запропоновані Радою ініціативи, за оцінками міністра фінансів Сергія Марченка, буде потрібно 86 трлн гривень, а це ще 57 бюджетів країни.

"Соцеконом" для мажоритарників

Поки ж додатково знайшли тільки 6,5 млрд гривень – більше ресурсу хочуть зібрати за рахунок імпортного ПДВ. Але дохідну частину можуть переглянути ще раз після прийняття ресурсного податкового законопроекту №5600, а також змін до Бюджетного кодексу.

Плюс до цього, як говорив Марченко в інтерв'ю РБК-Україна, не виключається і ймовірність перегляду прогнозних макропоказників на 2022 рік, що також позначиться на надходженнях до бюджету.

На що витратять гроші? Найбільші допвитрати стосуються розвитку аеропортної інфраструктури (2,2 млрд гривень), по 1 млрд гривень комітет пропонує направити на програму питної води та боротьбу з "ковідом" у школах. Ще 1 млрд гривень – місцевим бюджетам у вигляді субвенції на інфраструктурні проекти та об'єкти соціально-культурної сфери.

Крім того, вирішили перерозподілити кошти між кількома програмами, що дозволило додати 6 млрд гривень на субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічні проекти – т.зв. "соцеконом". Тоді як група мажоритарників з різних фракцій пропонувала, що джерелом покриття витрат на цю субвенцію можуть бути додаткові 20 млрд гривень за рахунок збільшення частини прибутку Нацбанку, яка зараховується до держбюджету, а також частина коштів, отриманих від МВФ.

Народні депутати внесли поправок на 86 трлн гривень (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Подібна ситуація з "соцекономом "відбувається з року в рік: Мінфін подає проект держбюджету без цієї субвенції, але передбачає великий ресурс для Держфонду регіонального розвитку, а вже при доопрацюванні у комітеті перед першим читанням з'являється нова програма (власне, "соцеконом"), на яку і перекидають частину грошей з ДФРР. "Соцеконом" – свого роду гарантія лояльності мажоритарних депутатів при розгляді держбюджету.

"Методологічно краще, коли гроші надходять на округи через Фонд регіонального розвитку, тоді є конкуренція проектів. У випадку з "соцекономом" все залежить від конкретного депутата, якщо він має політичну вагу, тоді швидше та у повному обсязі отримає гроші на округ", – говорить виконавчий директор Асоціації міст Олександр Слобожан.

Ще один великий розподіл грошей між програмами – зменшення на майже 3,3 млрд гривень витрат на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів і модернізацію залізничної інфраструктури. Цю суму вирішили направити на забезпечення безпеки дорожнього руху.

Життя на "мінімумі"

Безліч правок депутатів стосувалося питання прожиткового мінімуму (ПМ). Поки редакція урядового проекту передбачає з січня ПМ у сумі 2393 гривні, з липня – 2508 гривень, з грудня – 2589 гривень. Тоді як фактичний мінімум вже у 1,7 рази більше, ніж той, який чиновники запланували на наступний рік.

Чи не всі фракції пропонували збільшити ці суми у два-три рази, взявши гроші, наприклад, за рахунок зменшення витрат на розвиток мережі та утримання доріг або грошей, отриманих від МВФ. Жодну з правок бюджетний комітет не відкинув, доручивши Кабміну "опрацювати питання про підвищення прожиткового мінімуму".

Разом з тим не знайшла підтримки поправка комітету з питань соцполітики, який запропонував відв'язати прожитковий мінімум від визначення розмірів окладів суддів, співробітників держорганів, податківців і прокурорів.

Опозиція не втратила можливості підняти й тему пенсій, розмір яких, на думку політиків, або необхідно підвищити в цілому, або підняти до рівня не менше реального прожиткового мінімуму, або взагалі виплатити 13-ту пенсію на початку 2022 року. Все це, зрозуміло, потребувало б збільшення дотацій Пенсійному фонду з держскарбниці.

ПФ і цього року був змушений брати позики у Держказначейства, щоб виплачувати пенсії, про що депутатам нагадав голова Рахункової палати Валерій Пацкан. А тому закладеного у держбюджеті зростання витрат на потреби пенсіонерів (+5,3 млрд гривень на дотації ПФ у 2022 році) може виявитися недостатньо. До слова, серед поправок, внесених до бюджету, були пропозиції списати "історичну" заборгованість Пенсійного фонду перед казною на суму понад 74 млрд гривень.

Вузькі місця або де взяти ще грошей

У Рахунковій палаті також поставили під сумнів прогнозні макроекономічні показники, на яких Кабмін готував проект бюджету. Очікуване зростання економіки на 3,8% Пацкан назвав "дещо оптимістичним".

"Динаміка основних економічних показників цього року, тенденції на світових ринках свідчать, що такого зростання може не бути. Жовтневе погіршення прогнозу розвиток економіки України від МВФ тільки підтверджує цей факт", - сказав глава Рахункової палати, вказавши на ризик недонадходжень в казну.

Разом з тим, за його оцінками, можна додатково отримати майже 33 млрд гривень доходів, які Кабмін не врахував. Мова про податок на прибуток, ренту за користування надрами, надходжень бюджетних установ та акциз на імпортований тютюн та тютюнові вироби.

Міністр фінансів Сергій Марченко у Раді (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ще один ризик, на який вказали в Рахунковій палаті – субсидії. Витрати на ці цілі пропонують збільшити на 3,2 млрд гривень, але, як відзначив Пацкан, цих грошей не вистачить, якщо тарифи зростуть через підвищення цін на газ.

У Раді також вважають, що передбачених на субсидії грошей не вистачить. Парламентарі пропонували збільшити цю статтю витрат від декількох мільярдів до десятків мільярдів. Комітет повністю правки не відхилив, доручивши уряду вивчити питання і знайти ресурс.

Не оминули депутати й питання мінімальної зарплати, яка, згідно з проектом закону про держбюджет на 2022 рік, складе з січня 6500 гривень, а з жовтня – 6700 гривень. Нардепи в основному з опозиційних фракцій пропонували цю суму підняти на 2-3 тисячі гривень вже з початку року, використавши ресурс від НБУ, МВФ або заощадивши на будівництві доріг.

У частині зарплат також підіймалося питання збільшення оплати праці медикам і вчителям. Крім пропозицій просто підвищити їм оклади, звучали ідеї за прикладом створення програми захисту медиків від наслідків "ковіду" на 5 млрд гривень. Комітет вирішив, що питання зарплат бюджетникам ще слід опрацювати уряду, а тому, ймовірно, до другого читання тут можливі корективи.