Справа Медведчука. Що відбувається з розслідуванням і чим політик відповідає владі

Незабаром після приходу до влади Володимир Зеленський пообіцяв, що Віктора Медведчука чекає "гучна історія, яка погано скінчиться". Під історією президент мав на увазі походження коштів для фінансування партії ОПЗЖ і пулу телеканалів, яким володіло найближче оточення нардепа.

Обіцянки почали втілюватися в життя через півтора року. У лютому 2021 року Рада національної безпеки і оборони ввела санкції проти Медведчука і його соратника – депутата Верховної Ради Тараса Козака. Останньому якраз і належить група телеканалів "112 Україна", NewsOne і ZIK.

Незадовго після санкцій Медведчук і Козак стали підозрюваними у кримінальному провадженні. Козаку вдалося покинути Україну, його оголосили в розшук. Зараз він, за даними силовиків, знаходиться в Білорусі або Росії. Медведчук же не став ховатися. Він особисто з'явився в прокуратуру, щоб отримати повідомлення про підозру. Суд відправив політика під цілодобовий домашній арешт, зобов'язавши носити електронний браслет.

Здавалося, що через півтора місяці резонанс навколо справи став згасати. Поки минулого тижня не пройшла нова хвиля обшуків в партійному офісі і у родичів Медведчука. Як повідомили РБК-Україна в Службі безпеки України, обшуки пов'язані з розслідуванням справи про держзраду.

Що інкримінується лідеру ОПЗЖ? Слідство вважає, що Медведчук контролював фірму "Новые проекты", яка отримала у російської влади дозвіл на розробку нафтогазового родовища "Глибока" біля Керченської протоки в окупованому Криму. Ця фірма була створена в РФ в 2015 році, а її директор Антон Дорноступ раніше був співзасновником в підприємствах, записаних на дружину Медведчука Оксану Марченко.

Після того як стало відомо про порушення кримінальної справи проти кума Путіна в Україні, російська фірма "Новые проекты" почала процедуру ліквідації. Українська фірма з аналогічною назвою "Нові проекти", створена ще в 2006 році, отримала дозвіл на розробку цієї ж ділянки "Глибока" в Криму ще за часів Януковича – в лютому 2012 року. Держслужба геології та надр позбавила її ліцензії тільки в серпні минулого року, а сама фірма знаходиться в процесі ліквідації.

Генпрокурор Ірина Венедиктова і глава СБУ Іван Баканов під час брифінгу у "справі Медведчука" в Києві (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Не тільки цей епізод ліг в основу підозри, врученої лідеру ОПЗЖ. Правоохоронці вважають, що Медведчук і Козак передали російській владі інформацію про місцезнаходження секретного "військового підрозділу Збройних сил України". Крім того, слідство інкримінує їм розробку в інтересах РФ проекту "Промінь". Нібито цей проект з навчання і працевлаштування українців в Росії насправді був спрямований на їх вербування спецслужбами противника і формування "агентів впливу".

Медведчук заперечує будь-яку причетність до діяльності фірми "Новые проекты", а також називає абсурдними інші пред'явлені йому підозри.

Адвокати політика вказують на слабкі місця у версії правоохоронців. На їхню думку, влада навіть не намагається приховати "політичний характер" цієї кримінальної справи.

"Я думаю, що у правоохоронців і раніше не було реального інтересу до цієї справи, тому що вона була спеціально роздута. Зараз тим більше. Там немає ніяких доказів, які були б зібрані в установленому законом порядку", – зазначив у коментарі РБК-Україна адвокат підозрюваного Богдан Коваль.

Дані про роботу російської фірми "Новые проекты" українські правоохоронці отримали не в порядку міжнародно-правової допомоги, як того вимагає законодавство, запевняє адвокат. На його думку, вони, наприклад, повинні були відправити офіційне доручення російським правоохоронцям допитати співробітників фірми "Новые проекты", щоб встановити ступінь впливу Медведчука на неї.

На даний момент основні докази в кримінальній справі проти лідера ОПЗЖ базуються на результатах експертиз. Зокрема, експертизи голосу на оприлюднених "плівках Медведчука", а також його почерку на документах, адресованих президенту Путіну, які нібито стосуються кордонів нафтогазової ділянки в Чорному морі і проекту "Промінь".

Адвокат називає ці експертизи "дуже слабкими". "Вони не вистоять у суді. Якщо сторона захисту заявить допит цих експертів у судовому засіданні, то це буде просто розгром", - упевнений Коваль.

В ОПЗЖ вважають, що останні обшуки у Медведчука – це спроба правоохоронців "сфальсифікувати докази". Захист Медведчука також в середині червня направив скаргу на Україну до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Адвокати вказали, що влада порушила право лідера ОПЗЖ на справедливий суд. Богдан Коваль не виключає, що в найближчому майбутньому захист звернеться до українського суду з проханням скасувати підозру, пред'явлену Медведчуку. На даний момент підозрюваний, за словами адвоката, "повністю дотримується всіх умов домашнього арешту".

Офіс генпрокурора повідомив РБК-Україна, що клопотатиме про продовження термінів розслідування справи і домашнього арешту, що спливають 10 липня.

Життя під санкціями

Медведчук активно намагається зняти з себе санкції, накладені РНБО. Через них у політика чимало проблем, основні з яких – заблоковані на рахунках гроші. Крім того, Медведчуку і його дружині Оксані Марченко на три роки заборонено проводити торгові операції і виводити капітал за кордон. Також заарештовані літаки і яхти політика, якими він користувався для відвідування РФ і окупованого Криму.

Офіційна причина для накладення санкцій на депутата - "причетність до фінансування терористичної діяльності". Але в пред'явлених Медведчуку підозрах ця стаття відсутня. За даними джерела РБК-Україна в правоохоронних органах, ця кримінальна справа, що стосується торгівлі вугіллям з окупованих територій Донбасу, ще розслідується.

Майже відразу ж після введення санкцій Медведчук оскаржив їх у Верховному суді. У цьому процесі інтереси позивача представляє адвокат Валентин Рибін. Він відомий в Україні як захисник російських військових, затриманих на Донбасі, і бійців "Беркуту", обвинувачених у злочинах на Майдані.

За його словами, за майже чотири місяці з моменту подачі скарги суд так і не приступив до її розгляду по суті. Це пов'язано з тим, що СБУ заявила в суді докази з грифом "таємно", а не всі судді колегії мали допуск відповідного рівня.

Більше того, запевняє захисник, СБУ затягувала можливість адвокатів Медведчука ознайомитися з цими "секретними" матеріалами. Рибін зазначив, що має необхідний допуск до держтаємниці, але зміг ознайомитися з цими документами тільки в середині червня.

Медведчук на засіданні Київського апеляційного суду, де розглядається скарга на обраний йому запобіжний захід (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Зараз, за словами адвоката, немає перешкод для розгляду справи, зокрема, вже сформована нова колегія суддів. Процес почнеться в кінці червня, а винесення вердикту Рибін очікує до кінця літа. Кодекс адмінсудочинства, нагадав співрозмовник, взагалі відводить на розгляд подібних справ 60 днів.

"Ми вже давно перевищили цей термін, тому я не думаю, що суд зацікавлений якимось чином і далі затягувати. Я думаю, що одне-два засідання і ми розглянемо цю справу. Вважаю, що до кінця літа можна розраховувати на рішення суду", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Рішення про законність чи незаконність санкцій проти Тараса Козака та його телеканалів Верховний суд також ще не виніс. Правда, в квітні колегія суддів відхилила позов адвоката Павла Попкова, який вимагав повернути в ефір "санкційні" канали. Він аргументував це тим, що їх заборона порушує його конституційне право на споживання "аудіовізуальної інформації". Також адвокат вказав, що власники телеканалів не були визнані винними в терористичній діяльності, а значить, санкції введені безпідставно.

Верховний суд відкинув ці доводи, вказавши на те, що процедура прийняття рішень РНБО не була порушена, а інформацію заявник може отримувати з інших ЗМІ або спостерігаючи трансляцію зазначених телеканалів в YouTube.

Цікаво, що нещодавно Верховний суд розглянув справу про законність накладення санкцій на громадянина України, який не був засуджений за терористичну діяльність. Мова про бізнесмена, власника "Східно-Європейської паливно-енергетичної компанії" (СЄПЕК) Сергія Курченка. Санкції проти нього ввела РНБО ще в 2018 році, коли секретарем Радбезу був Олександр Турчинов, а президентом – Петро Порошенко. ВС у своєму рішенні зазначив, що може оцінювати тільки процедуру введення санкцій РНБО, а не достатність доказів. "Суд не може за президента повторно оцінити наявність і достатність підстав для введення таких санкцій", – сказано в його вердикті.

Враховуючи таку позицію суду в санкційних питаннях, позитивний результат процесу за скаргою для Віктора Медведчука виглядає досить туманним.

Проблеми у соратників

Бізнес, пов'язаний з Медведчуком, також потрапив під пильну увагу держорганів. Наприклад, в березні і червні Державна фіскальна служба і СБУ провели серію обшуків і домоглися арешту корпоративних прав власників мережі АЗС Glusko. Силовики вважають, що фірма ухилилася від сплати податків на 240 млн гривень. Схема нібито полягала в заниженні реальних показників імпорту та збуті неякісних нафтопродуктів.

Ця мережа АЗС офіційно належить ізраїльському бізнесменові Нісану Мойсеєву, але, за даними ЗМІ, може бути підконтрольна Віктору Медведчуку. Наприклад, в 2017 році журналісти програми "Схеми" зняли, як бізнесмен і політик разом прилетіли до Києва на приватному літаку лідера ОПЗЖ. У Glusko зв'язок з політиком категорично спростовують, а претензії правоохоронців вважають безпідставними.

Ще один актив, який приписують Медведчуку – нафтопродуктопровід "Самара – Західний напрямок". Його українська ділянка належить фірмі "ПрикарпатЗахідтранс". Але, як стверджує джерело РБК-Україна в СБУ, реальним вигодоодержувачем від її експлуатації є саме Віктор Медведчук. На думку правоохоронців, у 2017 році суд на підставі підробленої експертизи дозволив перейти нафтопродуктопроводу з державної у приватну власність.

Тепер же РНБО доручила держорганам і правоохоронцям повернути "трубу" державі. Вищий антикорупційний суд за клопотанням НАБУ вже заарештував нафтопродуктопровід, а Фонд держмайна почав судовий процес повернення його в держвласність.

Останнім часом активніше йдуть розслідування щодо організацій, діяльність яких так чи інакше координував Медведчук. Наприклад, в офісах його громадського руху "Український вибір" були проведені обшуки, а троє представників організації в Криму отримали підозри в держзраді. Правоохоронці встановили, що Олександр Синявський, Олег Слюсаренко та Іван Комелов активно допомагали російській владі проводити так званий "референдум" у березні 2014 року на окупованому півострові. Зараз проти них розпочато заочне розслідування.

Охоронна фірма "Шторм" була створена соратником Медведчука по ОПЗЖ Віктором Чорним. Вона забезпечує захист не тільки партійного офісу "опозиціонерів", а й безпосередньо лідера партії. На початку квітня на базу "Шторму" на Трухановому острові нагрянули правоохоронці. Як пояснили РБК-Україна в столичній прокуратурі, слідчі дії проводилися в рамках розслідування справи про "самовільне заняття" земельної ділянки. Щоправда, підозру нікому так і не було пред'явлено.

Зазнав поразки Медведчук і в медійному полі. Журналісти проекту Bihus.Info виклали у відкритий доступ більше 35 годин телефонних розмов Медведчука за 2014-2017 роки. Ці записи дають розуміння, що останній, навіть будучи офіційним представником України в Тристоронній контактній групі, займався не стільки звільненням полонених, скільки вирішенням економічних питань.

Початок 2021 року українська влада провела під знаком боротьби з Віктором Медведчуком. Володимир Зеленський назвав це одним з етапів деолігархізації. Медведчук же поки не знайшов політичних контраргументів для відповіді, продовживши засипати державу судовими позовами.