Український законопроект про перехідний період викликав гостро негативну реакцію з боку керівництва Росії. Кремль називає його "виходом з Мінських угод" і вимагає відкликати. І це при тому, що документ ще навіть не пройшов стадію першого читання у Верховній Раді. Чим же так "насолив" РФ український проект закону і що з ним буде далі – в матеріалі РБК-Україна.
"Перехідний період" - це процес переходу країн у постконфліктний стан. Для того щоб він проходив максимально спокійно, зрозуміло і юридично чисто уряди заздалегідь розробляють звід правил, законів і принципів облаштування поствоєнного суспільства. Такі процедури, наприклад, проходили в Колумбії та Північній Ірландії. Найчастіше вони включають гуманітарний аспект, амністію бійців, виплати компенсацій постраждалим і люстрацію винних.
Україна перейнялася цією проблемою лише пару років тому. За ініціативою РНБО та Офісу президента у 2020 році було розпочато підготовку необхідної документації. "Рамковий" законопроект (№5844) про перехідний період, розроблений в Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій, був внесений до парламенту на початку серпня поточного року. Він відразу ж став подразником і "больовою точкою" для Кремля.
"Якщо цей закон буде прийнятий - це означатиме фактичний вихід України в односторонньому порядку з Мінського процесу", - заявив президент РФ Володимир Путін 20 серпня на зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Глава Кремля попросив її "вплинути" на Київ у цьому питанні.
Для аналізу спірний документ був відправлений в "Венеційську комісію" – орган Ради Європи, що досліджує законодавчі акти. З висновками комісія затягувати не стала і опублікувала свою думку в середині жовтня. Український законопроект європейські експерти в цілому назвали досить "загальним" і "розпливчастим", таким, що нагадує частково політичні заяви, а не законодавчий акт.
"Венеційка" дала Україні ряд рекомендацій, як поліпшити закон про перехідний період. Один з них - не ігнорувати думку жителів окупованого Донбасу і Криму і дотримуватися норм міжнародного права щодо відповідальності всіх сторін конфлікту.
"На думку Венеційської комісії, пропонований закон має дуже далекосяжні наслідки, особливо з урахуванням, що відповідні території знаходяться не під контролем української влади з 2014 року, так що "чистий аркуш" - як ніби нічого не сталося за ці роки - ілюзорний", - сказано в експертному висновку.
Україна пообіцяла врахувати представлені рекомендації в тексті законопроекту. Але і такий підхід не знайшов підтримки у російської верхівки. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав "ганебними" висновки "Венеційської комісії" і заявив, що вона нібито проігнорувала невідповідність закону Мінським домовленостями і рішенням Радбезу ООН.
"Я нагадаю, що французи і німці на дуже високому рівні нас запевняли, що вони зроблять все, щоб цей закон не був прийнятий. Але ніяких дій з тих пір зроблено не було. І, як ми бачимо по подіям у Верховній Раді, процес схвалення йде повним ходом", – заявив він на початку листопада.
Як мінімум в останній частині слова Лаврова, м'яко кажучи, не відповідають дійсності. Зараз документ лежить в профільному комітеті парламенту і навіть не включений до порядку денного поточної сесії.
На думку президента Володимира Зеленського, це питання Україні не варто "активно просувати", оскільки є високі ризики. Вони полягають в тому, що західні союзники можуть погодитися з позицією РФ, що нібито даний законопроект ставить хрест на Мінських і нормандських переговорах.
"Ми не самі в цій грі. Тут не питання в тому, що Росія проти цього ... ми вважаємо і чуємо, що це один з принципів, який може привести до ескалації. Тому поки що щодо перехідного правосуддя не дуже позитивно реагують наші союзники, які повністю підтримують Україну... я вважаю, що це (закон про перехідний період – - ред.) питання не сьогоднішнього часу", - заявив глава держави на прес-конференції 26 листопада.
Втім, віце-прем'єр-міністр і глава Мінреінтеграції Ірина Верещук стверджує, що відкликати проект закону, що став каменем спотикання, з Верховної Ради ніхто не збирається.
"Парламентських механізмів цілком достатньо, щоб доопрацювати законопроект з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Проводяться численні консультації з депутатами, експертами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Відповідно, доопрацювання законопроекту триватиме ще деякий час", - повідомила вона РБК-Україна.
Вона також заявила, що їй невідомо про будь-які домовленості України і західних партнерів не виносити на голосування і не приймати закон про перехідний період.
Чим же цей "рамковий" документ так насолив російському керівництву? По-перше, вважає учасник української делегації в ТКГ Сергій Гармаш, в даному законі Росія буде прямо зафіксована як сторона конфлікту на Донбасі. Це нівелює всі її зусилля представити в цій ролі маріонеткових глав "ДНР" і " ЛНР".
За словами Гармаша, це "концептуальна розбіжність", яка турбує Кремль. На засіданнях ТКГ питання про необхідність прибрати український законопроект про перехідний період ще не піднімалося.
"Він на ТКГ не обговорювався, оскільки він не відноситься до переліку законів, які повинні обговорюватися в рамках Мінських угод. Там про такий закон немає ні слова, хоча вони, я маю на увазі представників РФ, дійсно час від часу говорять про нього", – зазначив Гармаш в коментарі РБК-Україна.
Крім самого факту визнання ролі РФ як країни-агресора в проекті закону є ще ряд болючих для неї норм, уточнив член делегації. Це питання деокупації Криму, часткової амністії, люстрації чиновників і статусу "збройних формувань" ОРДЛО.
Наприклад, для деокупації Кримського півострова, як свідчить документ, Україна готова залучити тимчасові міжнародні адміністрації. У них не зможуть увійти ні представники РФ, ні її союзники по ОДКБ (організація договору про колективну безпеку).
Крім того, Україна має намір після звільнення півострова "експропріювати" власність Чорноморського флоту РФ. Цей момент, до речі, викликав зауваження і з боку "Венеційської комісії".
Перехідне правосуддя також передбачає інакшу амністію бойовиків, ніж та, яка формально прописана в Мінських угодах. Свободу від переслідування отримають тільки ті, хто не скоював тяжких злочинів, не порушував правил і звичаїв війни, не був членом правоохоронних органів і місцевої влади окупантів.
Люстрація буде розповсюджена на всіх "чиновників" окупаційних адміністрацій на Донбасі і в Криму, крім тих, хто відповідав за "життєдіяльність населених пунктів". Їм навіть заборонять брати участь у місцевих виборах, що знову-таки викликало невдоволення "Венеційки", яка заявила, що виборні посади не повинні підпадати під люстрацію.
Власне місцеві вибори, як зазначено в проекті закону, заборонено проводити на тимчасово окупованих територіях. І навіть після їх звільнення голосування можна провести тільки в тому випадку, якщо воно буде вільним, багатопартійним, без втручання РФ і з дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб.
Це питання також може вказувати на порушення "Мінська" в російській його інтерпретації. Адже Кремль наполягає, що місцеві вибори в ОРДЛО повинні пройти до, а не після деокупації території.
Крім цих питань Україна в законопроекті говорить про гуманітарний аспект і формування політики національної пам'яті. Це передбачає створення музею подолання агресії РФ з філіями в Києві, Донецьку, Луганську, Севастополі та Сімферополі. Буде введена і пам'ятна дата – День пам'яті жертв агресії Росії проти України в кожну другу п'ятницю березня.
Чи порушує все це Мінськ? В українському уряді вважають, що це не так, і радять росіянам не лізти в наше законодавство.
"Не погоджуюся (з тим, що законопроект про перехідний період порушує Мінськ – - ред.). Юридично зміст закону не означає вихід з Мінських домовленостей. Просто росіяни звикли коментувати наше законодавство. Все, що їм не подобається, вони називають виходом з Мінська. Я вважаю, що наші закони - наша справа. Росіяни не можуть нам вказувати, які закони нам приймати", - зазначила Ірина Верещук у спілкуванні з виданням.
Український парламентер в ТКГ Сергій Гармаш вважає вкрай важливим той факт, що такий законопроект взагалі з'явився. Але він не бачить проблеми в тому, щоб поки відкласти його в "довгий ящик".
"Люди бачать ставлення держави до даної проблеми і її бачення як її вирішувати. Що стосується ухвалення, то зараз, дійсно, не актуальний момент. Якщо він загострить ситуацію, то можна відкласти. Ми ж ще, скажімо так, не близькі до звільнення цього регіону, а значить, питання його реінтеграції не особливо гостро стоїть", – пояснив він.