Добробут громадян України погіршується через неефективну економіку. Про це заявив лідер громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук.
"Одна з порівняно недавніх проблем української економіки - це серйозний розрив між обсягом експорту та імпорту. Згідно з рейтингом СОТ, наша країна імпортує товарів на 85 мільярдів доларів (24-е місце в світі), а експортує - на 68,5 мільярда доларів (37-е місце). Втім, в уряді навіть на це питання дивляться з оптимістичних позицій. Мовляв, розрив між імпортом та експортом в 2013 році поступово скорочується. Це правда, але є нюанс. Зменшення розриву пов'язано не з тим, що підріс експорт. Ні, він падає, але показники імпорту падають ще швидше. Що стоїть за цією тенденцією?
Зниження імпорту було досягнуто, в першу чергу, за рахунок зменшення поставок енергоресурсів в країну. Так, закупівлі природного газу знизилися на 27%, вугілля - на 37%, імпорт нафти скоротився в 6 разів. Це було б великим досягненням, якщо б відмова від імпорту супроводжувався зростанням власного видобутку. Проте немає ніякого зростання.
Видобуток вугілля і нафти впала на 7%, а видобуток газу хоч і зросла, але всього на 0,7%. Згідно законам фізики, енергія не з'являється з нізвідки і не зникає в нікуди. Якщо в країні стало менше енергоресурсів, значить, їх менше споживають. Дійсно, йде безперервний процес падіння виробництва - переробка нафти знизилася на 43%, виробництво електроенергії - на 4%. За підсумками червня спад у металургії становило 7%, в машинобудуванні - 10%, у хімічній промисловості - 22%. Тільки аграрний сектор (спасибі доброму врожаю!) продовжує показувати зростання, по суті, підтримуючи вітчизняну економіку на плаву", - заявив Медведчук.
Таким чином, за його словами, за ситуативним поліпшенням торговельного балансу варто поступове скорочення експортної виробничої бази країни. На наших очах Україна втрачає те, що становило основу нашої економіки протягом усього періоду незалежності. Нехай це була промисловості з низьким рівнем переробки, що виробляє напівфабрикати і сировину. Але вона хоча б була. Тепер ця промисловість розчиняється в глобальній конкуренції, прирече Україну на подальше розрив між виробничими можливостями та потребами в споживанні.
"Дисбаланс між експортом і імпортом - це не вічний двигун, що економіка не може працювати в такому режимі постійно. Якщо гроші вимиваються з країни, отже, повинен бути якийсь механізм компенсації. І він існує. По-перше, народ об'єктивно бідніє. Його добробут, його заощадження стають паливом, сжигаемым для подальшої роботи неефективної економіки. По-друге, йде кредитна накачування. Країна перетворюється в наркомана, повністю залежного від волі інших держав і міжнародних фінансових організацій", - зазначив політик.
Медведчук звернув увагу на те, що проблема ще більш ускладнюється в контексті можливого приєднання України до Зони вільної торгівлі з ЄС. Використовуючи той період, поки нам ще будуть давати гроші в борг, європейські виробники, отримавши доступ на український ринок, будуть поспішати реалізовувати тут свої товари. За них Україна буде розплачуватися отриманими від тих же європейців кредитами. Що спричинить за собою подальше зростання імпорту з остаточним витісненням вітчизняного виробника. І так буде продовжуватися до тих пір, поки ми не опинимося "выпотрошенными", подібно до багатьох країн до України. Аргентина, яку подібна фінансова політика на початку 2000-х довела до найжорстокішої кризи і мародерства на вулицях, це найбільш відомий приклад.