У 2019 році комерційні банки України запровадять міжнародний номер банківського рахунку IBAN. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Національного банку.
Як зазначили в НБУ, це дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським. Також застосування IBAN сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів НБУ.
Згідно з постановою Нацбанку, з 1 квітня 2019 року банки відкриватимуть клієнтам нові рахунки у стандарті IBAN, а діючі номери рахунків з 1 квітня до 31 жовтня 2019 року банки України будуть самостійно змінювати відповідно до вимог цього стандарту із збереженням діючого номера аналітичного обліку. Таким чином діючі номери рахунків для клієнтів доповняться кодом країни та кодом банку.
У період з 1 квітня до 31 жовтня 2019 клієнти банків у реквізитах розрахункових документів матимуть можливість зазначати як діючий номер рахунку та код банку, так і номеру стандарті IBAN.
"Застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, у тому числі під час транскордонних переказів. Тобто, всі перекази будуть здійснюватися лише з використанням IBAN", - зазначили в НБУ.
У Нацбанку повідомили, що для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку. У результаті запровадження IBAN за першими двома літерам одразу можливо розпізнати країну учасника розрахунку (UA - Україна), а за допомогою контрольного розряду - забезпечити уніфіковану перевірку рахунку клієнта на його коректність.
Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити більш зручним оформлення розрахункових документів, додали в НБУ.
Нагадаємо, закон "Про валюту та валютні операції" було схвалено Верховною Радою 21 червня 2018 року. Закон набрав чинності 7 липня 2018 року та вводиться в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності.
У вересні Національний банк України підготував проект структури валютного регулювання, згідно з яким кількість нормативних актів у цій сфері зменшиться з 56 до 7.