Агресивні соцмережі: що у Зеленського планують робити з російськими сайтами

Вівторок 25 лютого 2020 07:55
Агресивні соцмережі: що у Зеленського планують робити з російськими сайтами
Володимир Зеленський (Віталій Носач, РБК-Україна)

Термін блокування російських сайтів "ВКонтакте", "Одноклассники" і Mail.ru закінчується через кілька місяців. За майже три роки після введення санкцій аудиторія цих ресурсів скоротилася приблизно втричі.

У команді Володимира Зеленського вважають, що обмеження доступу до цих сайтів потрібно продовжувати. Але яке рішення прийме президент – поки неясно. Про те, як санкції позначилися на роботі російських соцмереж в Україні і що про це думають у команді нової влади – в матеріалі РБК-Україна.

Дія указу президента, що забороняє в Україні доступ до російських соціальних мереж та інтернет-сервісів, закінчується в травні цього року. Мова йде про ресурси "ВКонтакте", "Одноклассники" і Mail.ru. Майже три роки тому президент Петро Порошенко ввів санкції щодо популярних російських сайтів, зобов'язавши провайдерів їх заблокувати.

Для чого це робилося? Вводячи санкції, влада ставила три мети. По-перше, не наповнювати бюджет держави-агресора, ускладнивши економічну діяльність її компаній в Україні. По-друге, захистити українських користувачів від впливу російської пропаганди. У СБУ стверджували, що кремлівські спецслужби для ведення інформаційної війни проти України використовують російські соцмережі та портали. По-третє, захистити персональні дані українців, до яких могло отримати доступ ФСБ.

Минулого року санкції щодо "Яндекса" продовжили до 2022 року, тоді як для інших ресурсів це питання залишається все ще відкритим. Президент Володимир Зеленський поки не вдавався в деталі про плани продовження або припинення блокування. Ще під час передвиборної кампанії в інтерв'ю РБК-Україна він пояснював, що українці все одно обходять заборону.

На той момент ще кандидат у президенти вважав, що перед забороною російських соцмереж населенню потрібно було пояснити, "чому це погано" та надати альтернативні майданчики для спілкування.

Переділ аудиторії

До введення санкцій, у квітні 2017 року, "ВКонтакте" (ВК), "Одноклассники", Mail.ru і "Яндекс" входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. ВК і зовсім був другим за відвідуваністю сайтом в Україні з охопленням аудиторії 68%. Це випливає з дослідження Factum Group Ukraine для Інтернет Асоціації України (ІнАУ), в якому враховувалися користувачі ПК і мобільних браузерів для Android. "Яндекс" був четвертим з показником 62%, слідом ішли "Одноклассники" і Mail.ru з охопленням 48% і 59% відповідно.

Метрика ІнАУ за липень 2017 року, вже після введення блокування, показала, що відвідуваність кожного з цих сайтів за неповних три місяці впала приблизно вдвічі.

Що цікаво, в останньому дослідженні асоціації, проведеному в грудні 2019 року, "Одноклассники", "Яндекс" і "ВКонтакте" все ще трималися в топ-десять найбільш відвідуваних сайтів в Україні. Але в порівнянні з квітнем 2017 року місячне охоплення їхньої аудиторії скоротилося в три рази, а Mail.ru – в чотири.

Водночас, згідно з даними компанії Kantar TNS, яка рахувала користувачів і ПК, і мобільного інтернету, всі чотири ресурсу в січні цього року опинилися "за бортом" топ-25 українських сайтів.

Їхню частку ринку зайняли такі великі західні гравці, як Google, Facebook і Youtube. Здебільшого аудиторія ВК і "Одноклассники" перейшла в Facebook і частково в Instagram.

"У таких популярних пабліків, як "Типовий Київ", в 2017 році було стрімке зростання аудиторії Facebook на тлі падіння відвідуваності "ВКонтакте". З іншими регіональними пабліками спостерігалася така ж тенденція. Місцеві групи на кшталт "Типовий Харків", "Типова Одеса" – майже всі вони переїхали в Facebook, припинивши свою активну діяльність у "ВКонтакте", – розповідає РБК-Україна аналітик "Інтерньюз-Україна" Віталій Рибак.

Переважна більшість провайдерів зараз обмежують доступ до російських ресурсів згідно з указом президента, зазначають опитані виданням експерти. Але за бажання є маса способів обійти це блокування з допомогою VPN-розширення для браузерів або спеціальних VPN-додатків, супутникового інтернету, використання proxy й інших сервісів.

Змазаний ефект

Блокування російських сайтів і соцмереж призвело до явного скорочення їхньої аудиторії в Україні. Однак держава так і не провела оцінку ефективності дії заборони, каже юрист Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська. За її словами, минулого року їхня організація зверталася до СБУ, до РНБО та Кабміну з проханням надати інформацію про те, чи проводилась така оцінка. Але цю інформацію їм так і не надали.

Якщо влада розраховувала на те, щоб зменшити відвідуваність цих сайтів широкою аудиторією, то цей ефект дійсно досягнутий, говорить виконавчий директор ІнАУ Володимир Куковський.

"З точки зору цензури таке блокування відносно ефективне. Хоча можна припустити, що свою роль відіграла й патріотична позиція громадян. Після того, як була привернута увага до російських пропагандистських ресурсів, проведена відповідна кампанія, багато українців просто з патріотичних міркувань відмовилися від використання цих сайтів", – вважає Куковський.

Економічні цілі від блокування, на його думку, були досягнуті. Адже згодом після введення санкцій офіси Mail.Ru Group (в яку входить соцмережі ВК і "Одноклассники", а також поштовий сервіс Mail.ru) і "Яндекс" припинили свою роботу в Україні.

Віталій Рибак також вважає, що ті цілі, які влада подавала в публічній площині – економічні та інформаційні – були повною мірою досягнуті.

"Ці російські інтернет-сервіси, як і багато інших ресурсів, отримували свій дохід за рахунок українських користувачів. Відповідно, у 2017 році вони втратили величезну кількість аудиторії. Буквально за рік "ВКонтакте" втратив приблизно 4 млн користувачів з України, "Одноклассники" – 2,5-2,6 мільйонів. Ці цифри підтверджують і успішність блокування як інформаційного заходу", – пояснив виданню експерт "Інтерньюз-Україна".

Якщо ж метою було повне обмеження доступу до російських соціальних мереж, то ця мета не виконана, адже технічно неможливо повністю коректно провести блокування доступу через провайдерів, зазначає Володимир Куковський. За словами співрозмовника, блокувати ресурси варто через хостинг і через власників сайтів. Але часто це складніше, якщо дата-центр знаходиться за кордоном.

"Є міжнародні правові механізми: правоохоронні органи звертаються туди і в тих дата-центрах блокується доступ. На жаль, в Україні змушують блокувати провайдерів. Злочинців у такий спосіб зупинити неможливо.", – говорить виконавчий директор ІнАУ.

Цим недоліки блокування через провайдерів не обмежуються. Наприклад, крім сайтів, що потрапили під заборону, страждає ціла низка інших ресурсів. "Умовно, якщо заблокувати якийсь сайт 1, є ймовірність, що буде заблокований і сайт 2, який не має відношення до сайту 1. Такі особливості блокування провайдерами через IP-адреси. Це називається оверблокінг. На одній IP-адресі можуть бути інші сайти. Вони змушені переноситися на інші IP-адреси", – пояснює Куковський.

Санкції справили певний охолоджуючий ефект на українських користувачів, каже Віта Володовська. Але цілком виключити вплив російської пропаганди такі заходи не можуть, і вона просто "перекочувала" на інші канали.

"Пропаганда далі поширюється і через Facebook, і через інші портали. Повністю виключити цей елемент в будь-якому випадку не вдалося", – міркує експерт Лабораторії цифрової безпеки.

До того ж громадяни, які залишилися на окупованих територіях, що мають доступ до заборонених соцмереж, фактично залишилися в ізольованому середовищі. "В умовах, коли українських користувачів на цих ресурсах стало менше, вага російської пропаганди і мови ворожнечі тільки зростає. Немає альтернативної думки", – вважає Володовська.

Більш того, блокування російських ресурсів не вирішує проблему захисту персональних даних, вважає юрист. Багато з VPN-сервісів, які встановлюють користувачі, не є повністю безпечними та іноді збирають навіть більше персональних даних, ніж це робили заборонені соцмережі.

"Звичайно, є сервіси-анонімайзери, що дозволяють дійсно захистити користувача, але найчастіше вони платні", – уточнює Володовська.

Знімати санкції – не на часі

Продовження блокування російських веб-сайтів навряд чи якось вплине на їхню аудиторію, оскільки люди вже перейшли на інші ресурси, вважає Володимир Куковський.

Але санкції слід продовжити, оскільки вони довели свою ефективність, впевнений Віталій Рибак. Питання лише в тому, як це краще зробити юридично. Адже процес блокування у 2017 році мав безліч "прогалин".

"Це було зроблено через указ президента і там є деякі законодавчі обмеження. Але фактично провайдери не були юридично зобов'язані виконувати цей указ. Тобто з юридичної точки зору з їхнього боку це було добровільно. Набагато більш ефективно закріпити блокування на законодавчому рівні", – розмірковує аналітик "Інтерньюз-Україна".

Одна з претензій правозахисників під час запровадження санкцій полягала в відсутності якихось прозорих критеріїв, за якими обмежувався доступ до тих чи інших ресурсів, каже Віта Володовська.

"У той перелік від 2017 року, наприклад, потрапили не лише російські сайти, але й деякі українські видання – "Экономические известия". Тому рішення потрібно переглянути з тим, щоб запропонувати і ввести санкції так, як це роблять західні країни щодо осіб, які дійсно несуть загрозу і до яких застосування цих санкцій може бути ефективним", – зазначає юрист Лабораторії цифрової безпеки.

Багато членів команди Зеленського вже після виборів висловлювалися за продовження санкцій щодо російських ресурсів. За законом, питання продовження або перегляду санкцій розглядає РНБО за пропозицією Верховної ради, Кабміну, президента, Нацбанку або СБУ. І далі прийняте рішення вводиться в дію указом глави держави.

У відповіді на запит РБК-Україна в Раді нацбезпеки і оборони уточнили, що в разі надходження такої пропозиції "вона буде винесена на розгляд у встановленому порядку". В СБУ на момент виходу матеріалу на запит не відповіли.

На початку лютого міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський сказав РБК-Україна, що його відомство буде ініціювати продовження заборони російських соцмереж і порталів.

Продовження санкцій підтримують і в профільному парламентському комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.

"Росія не припиняє інформаційну агресію, а рівень критичного мислення та медіаосвіченості в нас дуже низький. Ми вже намагаємося змінити ситуацію. Наприклад, на порталі "Дія" є курс для громадян. Але поки цього недостатньо", – говорить РБК-Україна заступник голови комітету Євгенія Кравчук ("Слуга народу").

За її словами, соціальні мережі, які контролюються з Росії, "можуть поширювати будь-яку дезінформацію і паніку". "Те, що на них немає впливу держави – нормально. Але у них немає і внутрішніх механізмів контролю, який є у Facebook, наприклад. Тож знімати санкції – не на часі. Це має відбуватися у міру зростання медіаосвіченості людей", – впевнена Кравчук.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся