Події останніх днів свідчать про те , що в Україні назріла політична криза.
На жаль, "лідери" опозиції мають намір шукати відповідь на питання "Хто винен?" замість закономірного "Що робити?".
Про те , як подолати кризу і вийти з ситуації, що склалася демократичним способом розповів лідер Громадського руху "Український вибір " Віктор Медведчук в інтерв'ю "Комсомольській правді в Україні".
- Вікторе Володимировичу, що відбувається в Україні хтось називає революцією , хтось бунтом , хтось народним віче. Але ніхто не готовий запропонувати шляхи вирішення проблеми. Чи є вихід з цієї ситуації?
- Є, і Громадський рух "Український вибір" готовий вже сьогодні запропонувати конкретні кроки. За півтора року наші фахівці розробили і винесли на всенародне обговорення ряд законопроектів , які покликані зробити народовладдя реальною силою . Днями ми опублікували Програму виходу з кризи. У ній містяться три ключові пункти.
Перший: прийняти підготовлені "Українським вибором" проекти змін до Конституції України і закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою".
Другий: винести на референдум питання щодо вибору вектора зовнішньоекономічної інтеграції України.
Третій: відновити в Україні парламентсько-президентську форму правління.
- Але в Україні вже діє Закон "Про всеукраїнський референдум", прийнятий буквально в минулому році ...
- По-перше, цей закон є антиконституційним : він розширює повноваження влади, надаючи їй право оцінювати суть питань , винесених на референдум, і одноосібно приймати рішення - бути народному волевиявленню чи ні. А це суперечить Конституції.
По-друге , закон не передбачає проведення місцевих референдумів , що тисне на права територіальних громад і нівелює роль місцевого самоврядування.
Саме тому ми і ставимо перед собою завдання - відновити інститут референдуму в Україні . Якщо ми хочемо бути правовою європейською державою , то давайте створимо механізм реалізації права народу приймати важливі, стратегічні рішення на референдумах.
- А чим принципово відрізняється розроблений "Українським вибором" законопроект "Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою " від чинного?
- Ключове поняття тут - "за народною ініціативою" . Народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може і повинен ініціювати винесення на референдум основних питань: державного устрою, форми правління, стратегічно важливих для держави рішень, вибору вектора зовнішньоекономічної інтеграції України, статусу мов та громадянства, антикорупційного законодавства і т.д.
Також ми пропонуємо дати громадянам право на контрольно- відзивний референдум за народною ініціативою. Це дозволить українцям відправляти у відставку Верховну Раду України і Кабмін.
На місцевих референдумах мають вирішуватися важливі соціально- економічні питання регіону, прийматимуться рішення про розпуск рад усіх рівнів (від селищної та сільської до обласної), відкликання сільських , селищних і міських голів , звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій ( районної та обласної ).
- Ви говорите про те , що вибір вектора інтеграції повинен здійснюватися шляхом народного волевиявлення, але ж народ найчастіше не має достовірної інформації про плюси і мінуси того чи іншого варіанту геополітичного вибору , а тому не може прийняти зважене рішення.
- Справді, сьогодні громадяни України багато в чому позбавлені об'єктивної інформації, але народні депутати, які двічі парафували проект Угоди про асоціацію, міністри, які схвалювали його у вересні цього року (менш ніж за 3 місяці до анонсованого підписання), знали про нього не більше, ніж пересічні громадяни.
Справа в тому , що текст Угоди про асоціацію був переведений і оприлюднений лише у червні цього року. До цього його тримали в найсуворішому секреті. І , як з'ясувалося, робили це свідомо, тому що підписання Угоди антиконституційне і несе загрозу економічній незалежності та державному суверенітету країни.
Я переконаний, що подібні рішення не можуть приймати політики і чиновники , оскільки часто вони лобіюють інтереси тих чи інших груп. Свій вибір повинен зробити народ. Подивіться, до яких наслідків призвела євроінтеграційна істерія: до закриття підприємств, масових звільнень, розвалу цілих галузей. Це результат бездарної і неефективної політики українських чиновників. І народ відразу ж відреагував на це. Вітчизняний бізнес зажадав від уряду відновити торгово-економічне співробітництво з нашими стратегічними партнерами - країнами Митного союзу.
- Але ж східний вектор інтеграції підтримує тільки частина населення. Як, по -вашому, можна вирішити цей конфлікт?
- Для початку громадяни України повинні отримати всебічну , об'єктивну інформацію як про ризики і загрози, так і переваги того чи іншого союзу. Відповідно до проведених наприкінці листопада досліджень Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), якби найближчим часом проводився референдум , то велика частина громадян України - 41% - підтримали б приєднання до Митного союзу, а 40% респондентів воліли б підписання Угоди про асоціацію. Але коли українці розуміють, що безвізове відвідання Європи обернеться введенням візового режиму з Росією і закриттям кордонів, картина змінюється кардинально.
За те , щоб Україна підписала Угоду про асоціацію та ЗВТ, а в майбутньому стала членом Євросоюзу і мала з Росією закриті кордони - з візами та митницями, висловилися тільки 30,3 % респондентів.
- І все ж люди вийшли на майдани. По суті, питання вибору вектора інтеграції розколов країну.
- Ні , так звані евромайдани були нечисленні. Масово люди вийшли не за ідею євроінтеграції , як нам зараз намагаються піднести представники опозиції, це була реакція на незаконний розгін учасників акції протесту на майдані Незалежності.
Влада повинна розуміти , що мирні протестні акції є невід'ємним правом громадян, засобом самоорганізації громадянського суспільства (адже зараз якраз і відбувається його формування). Крім того, протест - це важливий елемент контролю та корекції діяльності представників влади. Небажання влади дотримуватися Конституції, захищати права громадян породжують невдоволення в суспільстві.
Народ змушений боротися за свої права, вдаючись до масових протестів.
Що стосується вибору вектора інтеграції , то такі рішення не можуть прийматися на майданах. Навіть якщо на вулиці вийшли кілька сот тисяч громадян , це все одно не дає їм права приймати рішення за 45-мільйонну країну.
- Але як зараз вийти з кризи , як уникнути розколу?
- "Український вибір", спираючись на ініціативу громадян і підтримку в суспільстві, розробив формулу національного успіху - стратегію розвитку, яка дозволяє затвердити в Україні пряму демократію як невід'ємне право громадян управляти країною. На наш погляд , оптимальним виходом є проведення реформи по перетворенню України на державу з федеративним устроєм.
- Ви вважаєте , що федеративний устрій зробить українців щасливішими або успішнішими?
- Було б наївно на це розраховувати. Але федералізація дозволяє припинити конфлікт, який заважає розвитку. Ми повинні визнати, що розкол країни - це вже доведений факт. І причиною тому - недалекоглядна політика прихильників унітарного мононаціональної держави. Для того щоб зберегти територіальну цілісність країни і її суверенітет , ми повинні тверезо оцінювати ситуацію. Україна складається з частин , які в той чи інший період ставилися до різних держав, тому львів'яни ментально відрізняються від жителів Донецька і Луганська. І цей факт не можна ігнорувати. Унітарний устрій загострює культурні , міжконфесійні , етнічні конфлікти. Крім того, це консервує неефективну управлінську систему , перешкоджає розвитку місцевого самоврядування. По суті , унітарна модель України тримається на централізації влади. Це вигідно центру, але неприйнятно для регіонів. Федералізація України дозволить усунути проблеми, які не здатна вирішити адміністративно -територіальна реформа. Створення нової моделі державно-територіального устрою передбачає посилення самостійності окремих територій та підвищення ролі місцевого самоврядування. Регіони, володіючи всіма необхідними бюджетними та фінансовими інструментами, зможуть самостійно визначати пріоритети власного розвитку. Це підвищить відповідальність регіональних еліт за проведену політику, дасть стимул самостійного економічного розвитку регіонів. Федеративний устрій докорінно змінить бюджетну політику: нинішня практика розподілу державного бюджету між регіонами залежно від симпатій чи антипатій можновладців піде в небуття, істотно знизяться відрахування до загальнодержавного бюджету, крім того, більшість витратних статей формуватимуться на місцях залежно від реальних потреб регіону.
- Але жорстка централізація влади - це наслідок скасування конституційної реформи, хіба не так ?
- Безумовно. Абсурдне скасування конституційної реформи 2004 року Конституційним Судом повернуло концентрацію влади в одні руки. В результаті ми отримали авторитарну країну з залежним правосуддям , вірнопідданими силовиками і ручною опозицією. Вийти з кризи можна, тільки перерозподіливши владу між Президентом , Кабінетом Міністрів і Верховною Радою , встановивши парламентсько -президентську форму правління. Ми переконані, що реалізація принципів народовладдя дозволить подолати затяжну політичну та соціально- економічну кризу і вийти на якісно новий рівень розвитку країни.