"Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

"Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

Чи можлива екотрансформація в нашій державі в турбулентних умовах, хто нестиме відповідальність за невиконання Україною природоохоронних зобов’язань перед ЄС, які наслідки зволікання природоохоронних реформ відчуває вже зараз кожен житель України? Яким є внесок підприємств, що долучаються до процесу ЕКОтрансформації та як змінити парадигму ставлення тих, хто роками не готовий був стати обличчям до довкілля?

25 жовтня в Києві презентовано новий етап щорічного проекту «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ-2019», спрямований на популяризацію позитивних змін, кращих реалізованих підприємствами зелених ініціатив та проектів, які знижують негативний вплив на довкілля.

«Започатковуючи такий проект, ми розуміли, що ідеальним рішенням може бути лиш повна відсутність втручання людини в природні процеси. Тому логічно, що будь-яке виробництво буде шкодити довкіллю. Але очевидно, людство не готове відмовитися від прогресу. То ж де знайти тумблер, який дозволить змінити парадигму хижацького ставлення до природи, реалізувати багатовекторну мету — досягти балансу між збереженням довкілля, здоров’я та економічним розвитком?"Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

Сьогодні багато хто навчився говорити красномовно про екологію, приховуючи за гучними гаслами пласт гострих проблем. Ми стверджуємо: настав час навчитися «слухати» мову ДІЙ. Про цінності не говорять, їх реалізовують щоденною працею. Тому, розуміючи, що в сучасному світі комунікацій всі дії глобальні, ми запрошуємо до участі ті підприємства, структури, проекти, котрі стали на дуже непростий шлях зелених змін, щоб своїм прикладом змінити парадигму, стати стейкхолдерами і повернути в результаті обличчям підприємства до довкілля», — зазначила засновник проекту, президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

«Змінюємо змінюючись» — головний меседж організаторів та учасників. Це проект про тих, хто змінює підходи та технології, хто трансформуючи свої виробничі потужності, дає приклад іншим, хто став на зелений шлях і веде за собою інших. Це проект про зміни, яких потребує вся економіка, кожен житель нашої держави. Адже ми хочемо жити в добре розвинутій державі, водночас з довкіллям гарної якості», — додала Людмила.

На гостроті і важливості теми наголосили партнери та учасники проекту!

Про виклики для України в рамках виконання природоохоронних зобов’язань України, перспективи імплементації директив, майбутнє сфери екомодернізації промисловості розповів заступник міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин.

«Енергоефективні технології та «чисті» джерела енергії — це ті дієві інструменти, які допоможуть українській промисловості оптимізувати енергоспоживання, скоротити шкідливі викиди, зменшити собівартість продукції, створити нові робочі місця та головне — підвищити конкурентоздатність. Зокрема, завдяки впровадженому дієвому законодавству за останні 5 років інвестовано більше 4 млрд євро в енергоефективні та «зелені» проекти в Україні. Це, своєю чергою, значний внесок в активізацію вітчизняної економіки. Водночас Держенергоефективності спільно з Мінекоенерго працює над новими ініціативами. Зокрема, розроблено механізм відшкодування частини суми кредитів промисловим підприємствам на впровадження проектів з енергоефективності та «чистої» енергетики. Вже підготовлено відповідний законопроект.

Крім цього, Держенергоефективності спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та проектом GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» розробило норми до законопроекту від 17.10.2019 р. № 2284, якими передбачається запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку. Це ще один перспективний інструмент для фінансування «зелених» проектів», — акцентував увагу присутніх голова Держенергоефективності України Сергій Савчук.

Голова правління Global 100 RE UKRAINE, ексглава комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський продовжив: «Глобальні проблеми нашого майбутнього: вугілля, нафта і брудна світова економіка!

Світ і людство потребують чистої і чесної енергії! Багато експертів зараз вкрай занепокоєні швидким настанням нової світової економічної кризи, але ми маємо не забувати, що екологічна криза вже давно настала. На жаль, вона не оминає й Україну. Постає логічне питання: чи потрібне нам просто зростання ВВП за будь-яку ціну — особливо за ціну здоров’я та довголіття українського народу? Очевидно, що пріоритетом України має стати чисте зростання — чиста енергія — чистий ВВП. Без екотрансформації економіки та енергетики ми не отримаємо чистого та зеленого ВВП. Новий економічний курс може базуватися тільки на зеленому ВВП — альтернативи цьому немає, світ це зрозумів, має зрозуміти і Україна!».

«Енергоємність економіки України у 3-4 рази перевищує відповідний середній показник країн ЄС. Україна імпортує всі стратегічно важливі паливно-енергетичні ресурси. Близько 30 % загальних енерговитрат припадають саме на промисловий сектор. Окрім іншого, діяльність підприємств призводить до збільшення викидів парникових газів. Зокрема, найбільш поширеного — вуглекислого газу."Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

Українські компанії мають великий потенціал підвищення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів. Таким чином, вони сприятимуть екологічній та енергетичній безпеці країни в цілому. Основа для реалізації такого потенціалу складається з пошуку оптимальних технологічних та управлінських рішень на підприємствах, наявності саме якісних послуг з енергоефективності, а також збалансованої політики держави щодо стимулювання підприємств до енергоефективності.

Діалог між урядом, бізнесом та експертним середовищем є потужним інструментом консолідації зусиль для вирішення багатьох актуальних завдань екологічної та, зокрема, енергоефективної трансформації. Саме тому проект «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, підтримує захід та запрошує взяти участь у ньому», — додала Наталія Усенко, радник проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» (GIZ за дорученням уряду Німеччини).

Варто зазначити, що окрім ролі держави та влади в процесі трансформації, бізнес активно шукає рішення самотужки. Та чи є у підприємств кошти на зелену модернізацію — питання, яке лунає постійно.

«Вже багато років Укргазбанк є «драйвером» еконапряму в Україні та активно змінює світогляд українського суспільства щодо впливу на довкілля. Для нас є вкрай важливим питання збереження енергетичної безпеки та екологічної збалансованості. Для цього ми надаємо фінансову підтримку бізнесу та бюджетному сектору України що впроваджують еко-трансформацію та рухають нашу країну до енергетичної незалежності та чистого довкілля», — наголосив директор ЕКОдепартаменту АБ «Укргазбанк» Родіон Морозов.

Але чому Україна сьогодні є дуже неефективною у вирішенні екологічних питань?

«Якщо ми проаналізуємо рівень впливу на навколишнє середовище в перерахунку на одиницю ВВП, то побачимо, що цей показник у нас один з найвищих в світі (можна брати і викиди, і скиди, і поводження з відходами). Причиною цього є відсутність в нашій країні послідовної державної політики в сфері охорони навколишнього середовища. Сьогодні в умовах повного перезавантаження влади ми маємо можливість сформувати нову екологічну політику України, спрямовану, перш за все, на екологічну модернізацію промислових підприємств. ПАЕУ об'єднує представників державних органів, бізнесу та громадянського суспільства для широкого діалогу навколо даної теми», — додав Владислав Антипов, генеральний директор компанії ЦЕРН.

"Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

Чому майбутнє мають лиш ті підприємства, які обрали шлях екологізації виробництва? Як підприємства долучаються до процесу змін?

«Збереження екологічного балансу є однією з ключових складових відповідального ведення бізнесу нашої компанії. «Фармак» в питаннях екології суворо дотримується європейських норм та стандартів, використовує сучасне виробниче обладнання світових фірм та має сертифікацію ISO, GMP.

За останні 5 років проведена реконструкція котельні підприємства, проведено модернізацію таблеткового виробництва, впроваджено виробництво м’яких желатинових капсул, проведена часткова модернізації системи очистки виробничих стічних вод.

При зростанні виробництва за період 2013-2018 р. в рази екологічні характеристики практично не збільшилися. При цьому на 15 % збільшився обсяг відходів, які передаються на утилізацію. Заходи, які впроваджує «Фармак» для мінімізації впливу на довкілля, — забезпечення ефективної роботи газоочисних установок, станції очистки виробничих стічних вод, моніторинг джерел викидів та ретельне сортування відходів, передача їх на утилізацію та знищення.

У «Фармак» на системній основі діє низка екологічних проектів, зокрема таких, як Екоекскурсії, Екоосвіта, «Зелений офiс», — поділилася керівник Департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ «Фармак» Олена Зубарєва.

«Є чітке розуміння, що бізнес має будуватися з урахуванням екологічних аспектів та зеленої енергетики. У 2014 році розпочався свідомий рух нашої компанії до циркулярної економіки, ми стали одними з перших в Україні, які відчули необхідність цього. Одним з пріоритетних завдань на сьогодні є ефективне управління відходами, що дозволяє не тільки зменшувати навантаження на полігони, але і приносить прибуток компанії. Крім того, у рамках кругової економіки в МХП є декілька досить успішних та амбітних кейсів. Зокрема, з виробництва брикетів із зерновідходів, м'ясо-кісткового борошна та біогазу з відходів та побічних продуктів тваринного походження. Це все сприяє не тільки досягненню цілей нашої екологічної політики, але і забезпечує енергетичну незалежність як на рівні компанії, так і на рівні країни», — поділився Олександр Семенець, головний еколог агрохолдингу МХП.

«Ми завжди обираємо нові підходи до організації екологічних аспектів виробничої діяльності, інтегруємо їх в стратегію корпоративної соціальної відповідальності, бо це шлях лідерів», — зазначила провідний фахівець з питань екології «Укргідроенерго» Оксана Гуляєва.

Начальник управління охорони навколишнього середовища «Запоріжсталь» Інна Холіна акцентувала увагу на перешкодах щодо модернізації, які доводиться долати: «Запоріжсталь» — лідер зелених інвестицій. Комбінат з 2012 року скерував у екологічну модернізацію понад 10,6 млрд гривень. Це яскравий кейс осучаснення виробництва, але він — один з небагатьох. Суцільну екомодернізацію промислового комплексу в Україні сьогодні відчутно гальмує відсутність державного механізму стимулювання підприємств, що проводять екологічну модернізацію. Європейські підприємства свого часу мали таку можливість, що зумовило успішність їх екомодернізації. Наразі держава вимагає від виробничників виконання 100 % програм з екологічної модернізації за рахунок власних коштів, не створюючи для цього сприятливих умов на державному рівні. На противагу цій ситуації існує безліч світових практик з підтримки державою підприємств на цьому шляху. Наприклад, автоматичне відшкодування частини коштів, спрямованих на екомодернізацію, за рахунок екологічного податку, що суттєво спростило б інвестування в екологічну модернізацію підприємств».

«ДТЕК є одним із учасників Глобального договору ООН, а його принципи і цінності інтегровані в ESG-стратегію компанії. Щорічно ми інвестуємо в проекти сталого розвитку понад 3,5 млрд грн. Компанія розвиває проекти в сфері зеленої енергетики, зменшує вплив на довкілля традиційної генерації, сприяє навчанню українців розумному, енергоощадному споживанню. Ще одним важливим напрямом для нас є збереження біорізноманіття. Зокрема, дистрибуційні підприємства ДТЕК вже протягом 8 років впроваджують програму з орнітологічної безпеки. Наші працівники облаштовують гнізда для лелек, щоб водночас врятувати їх від ураження струмом і підвищити надійність електропостачання для клієнтів», — зазначила Олена Потапенко, експерт з екології ДТЕК Мережі.

«Поняття лідерство для нас це не лише економічні показники, а й безпечне виробництво, запобігання шкоді довкіллю, охорона, раціональне використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття управлінських рішень .

Як приклад, компанією була розбудована система моніторингу за станом довкілля, яка серед іншого передбачає дослідження біорізноманіття в межах ліцензійних площ. Із залученням представників наукових установ протягом 10 років нами виявлено близько 15 унікальних осередків біорізноманості, які є репрезентативними у геоботанічному, ценотичному, флористичному та фауністичному відношенні. Одним із таких є лучно-болотні угіддя на околиці с. Світлівщина Новосанжарського району Полтавської області, унікальні як шляхи міграції та середовище гніздування птахів.

Мінімізація втручання у бездоганну екосистему та її збереження є нашою цінністю, підтримуючи яку, компанією ініційовано створення об’єкта природно-заповідного фонду — ландшафтного заказника місцевого значення «Світлівщина». Наразі ми маємо рішення місцевої громади про створення цього об’єкта та підтримку Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації щодо його оформлення."Экотрансформация-2019: як час реформ вплине на екологізацію підприємств в Україні"

В контексті Екотрансформації цей проект є яскравим приклад результату взаємодії бізнесу, громадськості, науки і держави», — продовжила Тетяна Темнюк, директор департаменту стратегічного розвитку спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія».

Чи може малий та середній бізнес використовувати методику ресурсо- та енергоефективності для максимального ефекту своєї діяльності?

«Може і повинен!!!», — переконаний директор «Еконіс-центр» Володимир Наумов і додав: «Для цього існує PREMA — захищена торговою маркою, перевірена часом операційна і організаційна методологія ресурсо- і енергоефективної господарської діяльності. PREMA пропонує виконати аналіз діяльності мікро-, малих і середніх підприємств, установ, організацій, і на основі отриманих даних запропонувати заходи, які практично не потребують інвестицій і можуть привести до 4 вигод: економічних, екологічних, організаційних і соціальних».

Керівник сервісу електронного документообігу «Вчасно» Антон Скоков продовжив: «В 2019 році парламент та уряд України ініціювали масштабну цифрову трансформацію: створення держави у смартфоні, автоматизація державних послуг, зменшення використання паперових документів, тощо. Ці технологічні новації мають величезний потенціал для екологічної трансформації, адже цифровізація та, зокрема, електронний документообіг так чи інакше впливає на виконання бізнесом усіх принципів екологічності і є одним із найпростіших інструментів корпоративної соціальної відповідальності. Перехід компаній на електронні документи матиме не лише економічний, але й суттєвий екологічний ефект на рівні всієї країни. Лише за 2,5 роки через систему електронного документообігу “Вчасно” пройшло понад 5 млн документів. А це означає збереження понад 1000 дерев».

Безперечно, попереду багато викликів і роботи над прогалинами, як-от: «Ми, як екологічна компанія, вважаємо за доцільне наголосити та висвітлити деякі проблемні або неоднозначні моменти, які зараз є слабкою частиною регулювання та контролю за станом довкілля. Нас непокоїть відсутність документа, що регламентує та систематизує роботу підприємств, котрі займаються вирощуванням сільськогосподарських культур. Тобто важливо розуміти поточний стан ґрунту, прогнозувати зміни плодючості у розрізі роботи із землею, а саме: контролювати які культури, чому саме вони, з використанням якої хімії, де та як часто засівати та як це вплине на ґрунтово-рослинний шар на наступний рік, через 3 або 10 років. Наступне питання — це застарілі та не актуальні методики, які застосовуються майже в усіх сферах контролю. Наприклад, методичні вказівки підрахунку викидів в атмосферне повітря мають у суті не актуальні посилання на питомі показники викидів забруднюючих речовин. Більшість із них розроблялися ще у часи СССР, коли обладнання, сировина, технології були іншими. Дизельне або бензинове пальне, яке було тоді, та пальне, яке існує зараз, — різні речі», — звернув увагу всіх присутніх комерційний директор ТОВ НВП «Агропроект Україна» Юрій Котов.

А чи готова Україна до глобальної ЕКОтрансформації?

«Екологізація та енергетична незалежність громад перестали бути даниною моді, а є мейнстрімом, до якого прагнуть дедалі більше громад. Сьогодні вже 3 громади не лише задекларували у своїх стратегіях, а й повністю перейшли на використання 100 % зеленої енергії для власного енергозабезпечення. Навіть 2 громади вже продають надлишок виробленої електроенергії у мережу. 5 громад вже цього року приєднались до мережі енергонезалежності. Зі зростанням самодостатності громад актуальнішими стають проблеми утилізації та переробки відходів (не лише побутових, а й небезпечних, наприклад, медичних). У Харківському енергетичному кластері ми розпочали 2 проекти із залучення інвестицій у будівництво біогазових заводів для утилізації частини відходів та генерацї теплової та електричної енергії для потреб громад», — поінформував СЕО Інституту сталого розвитку, засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв.

Як уникнути маніпуляцій? Чому «грінвошінг» такий розповсюджений на вітчизняному ринку?

«Доля екологічної продукції на вітчизняному ринку побутової хімії є незначною та становить приблизно 5 %. Тенденції останніх років демонструють зростання попиту на таку продукцію в Україні та зацікавленість населення у товарах саме вітчизняного виробництва.

Через недостатню обізнаність населення в екомаркуванні та недосконалість самого українського законодавства щодо регулювання цього сегменту ринку дедалі популярнішим стає грінвошінг.

Наразі єдиним документом, наприклад, яким держава регулює сферу мийних засобів, є Технічний регламент (ТР). Він включає лише 4 критерії оцінки товару, тоді як у міжнародному стандарті ISO 14024 їх 68.

Подальша гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і обов’язкове проходження виробниками перевірки продукції на екологічність мають стати невід’ємною частиною державної політики задля збереження здоров’я власних громадян та навколишнього середовища», — переконаний ідеолог та генеральний директор компанії «Де ЛаМарк» Олексій Веренікін.

Наостанок Олександр Дячук, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, резюмував: «ЕКОтрансформація, з одного боку — дуже широке поняття, яке включає в себе досить радикальну зміну (трансформацію) поведінки суспільства, бізнесу, держави стосовно сьогоднішньої ситуації і навіть визначає напрямки наукових досліджень на багато десятиліть вперед. З іншого боку, її мета досить проста — перестати по-варварськи експлуатувати нашу планету і зробити її комфортнішою для життя поточних та прийдешніх поколінь. ЕКО означає, що трансформація філософії існування людства в усіх його проявах має відбуватися за принципами сталого розвитку як на локальному, так і на глобальному рівні. Це одночасно приводитиме до покращення умов життя людей та розвитку екологічних систем, навколишнього середовища.

Рецепт або формула ЕКОтрансформації на найближчі 10 років полягає в одночасному та системному досягненні 17 Цілей Сталого Розвитку ООН, які нещодавно затверджені в Україні указом Президента України.

Система ЦРС є багатогранною і покриває найбільші виклики, з якими стикається, або дуже ймовірно може стикнутися людство: від проблем бідності, голоду до проблеми зміни клімату; від проблем нерівності між людьми, проблем правосуддя до проблем захисту та відновлення екосистем.

В досягненні ЦРС наука відіграє одну з найголовніших ролей! Адже саме вона має віднайти розумні технологічні, економічні, поведінкові, управлінські рішення, які держава має імплементувати завдяки бізнесу та громадянам в інтересах як нації, так і планети Земля. Тому держава не має витрачати кошти на науку, як часто можна почути, а активно та максимально інвестувати в неї, щоб наука стала її дієвим та ефективним інструментом у свідомій ЕКОтрансформації».

Прес-служба ECOBUSINESSGroup

Контакти для зв’язку:

Мар’яна Фареній, (067) 220-25-00, adm@ecolog-ua.com

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся